Справа № 127/23212/19
Провадження № 1-кп/127/711/19
04 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, відомості про які внесено 09.07.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020010002859, -
На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому ще на 60 днів строк дії застосованого запобіжного заходу без визначення розміру застави.
Обвинувачений та його захисник просили суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на нічний домашній арешт. Звертали увагу суду на те, що наразі всім потерпілим відшкодовано завдану злочинами шкоду, допитано всіх та досліджено письмові докази в кримінальному провадженні, тому відпали ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого та його захисника з приводу заявленого прокурором клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
При вирішенні заявленого клопотання суд також враховує вимоги п.3 і п.4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Нормами ч. 1, 2 ст. 181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Так, враховуючи стадію судового розгляду кримінального провадження, відшкодування обвинуваченим завданої злочинами шкоди всім потерпілим, позицію потерпілих, висловлену ними під час їхнього допиту щодо того, що вони будь-яких претензій до обвинуваченого у зв'язку з відшкодування шкоди не мають, не наполягали на суворій мірі покарання для ОСОБА_4 , суд вважає можливим змінити застосований відносно останнього запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Також, з метою реалізації права обвинуваченого на працю та працевлаштування, суд вважає, що домашній арешт у період часу із 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин зможе належним чином забезпечити обвинуваченому ОСОБА_4 його належну процесуальну поведінку та буде достатнім для запобігання реалізації встановлених ризиків, а також відповідатиме інтересам обвинуваченого.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 181, 194, 331, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора щодо запобіжного заходу - задовольнити частково.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 застосований запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 23 год 00 хв до 06 год 00 хв без дозволу суду строком на два місяці з 04 березня 2025 року до 02 травня 2025 року включно.
Строк дії ухвали визначити до 02 травня 2025 року включно.
На період строку дії ухвали покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1. прибувати на виклики суду за першою вимогою;
2. не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
3. повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання вищевказаних зобов'язань до обвинуваченого може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала щодо зміни застосованого запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення шляхом звільнення ОСОБА_4 з-під варти із зали суду.
Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: