Справа № 345/5776/24
Провадження № 22-ц/4808/173/25
Головуючий у 1 інстанції Онушканич В. В.
Суддя-доповідач Василишин Л. В.
25 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,
суддів: Максюти І. О., Пнівчук О. В.,
секретаря Петріва Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скарг у ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2024 року, ухвалене в складі судді Онушканича В. В. в місті Калуші, повний текст якого складено 14 листопада 2024 року, у справіза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.
В обґрунтування позову зазначав, що на підставі судового наказу, виданого 21 березня 2022 року Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області, з нього стягуються аліменти на користь малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, шляхом їх виплати в інтересах стягувача - ОСОБА_1 .
У зв'язку із повномасштабним вторгненням рф на територію України, він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , періодично знаходиться в зоні бойових дій, а тому єдиним його доходом є грошове забезпечення в розмірі, визначеному законодавством України.
До відносин з відповідачкою він перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 . У цьому шлюбі у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі судового наказу, виданого 18 вересня 2024 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області з нього з 12 вересня 2024 року стягуються аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх синів в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
13 вересня 2024 року він знову зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 , у зв'язку з чим у нього змінився сімейний стан. Його дружина ОСОБА_4 є особою з інвалідністю ІІІ групи, має задовільний стан здоров'я та їй протипоказана важка фізична праця. Вона офіційно працевлаштована швачкою, проте отримує мінімальну заробітну плату. Їх старший син ОСОБА_7 , 2007 року народження, хворіє, потребує термінового хірургічного втручання.
Позивач вказував також на те, що під час виконання останнього бойового завдання він отримав серйозну травму ноги, у зв'язку з чим перебуває на стаціонарному лікуванні. Після стаціонарного лікування перебуватиме на реабілітації, а тому не зможе працювати у звичному режимі. За таких обставин його грошове забезпечення зменшиться, а інших доходів у нього немає. Водночас, відповідачка - молода, фізично здорова. Дитині вже виповнилося 3 роки, проте відповідачка не працевлаштувалася, не займається пошуком постійної роботи або додаткового заробітку, розмір аліментів, які він сплачує на утримання сина, дає можливість їй не лише матеріально забезпечувати дитину, а й витрачати кошти на її власні потреби. Також позивач просив врахувати, що його старші діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 потребують більшого матеріального забезпечення, оскільки вони є студентами Отинійського професійного ліцею енергетичних технологій. Відповідно потребують коштів на придбання канцтоварів, книг, одягу, взуття, ліків, тощо. Крім того, він зобов'язаний матеріально допомагати і дуржині, ОСОБА_4 .
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про неможливість сплати ним аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у визначеному судом розмірі, а тому просив суд змінити (зменшити) розмір аліментів з 1/4 частини від заробітку на 1/8 частину від заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, шляхом їх виплати в інтересах дитини на ім'я ОСОБА_1 .
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Вирішено зменшити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, шляхом їх виплати в інтересах дитини на ім'я стягувача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнення аліментів у зазначеному розмірі вирішено розпочати з дня набрання рішенням законної сили і проводити до досягнення дитиною повноліття.
Відкликано судовий наказ Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 березня 2022 року по справі № 345/861/22 за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що наявність у ОСОБА_2 , окрім сина ОСОБА_8 , ще двох неповнолітніх синів, є самостійною підставою для зменшення розміру стягуваних аліментів на користь відповідачки.
При цьому, враховуючи матеріальне, сімейне становище та стан здоров'я сторін, стан здоров'я сина ОСОБА_8 , суд уважав, що позов необхідно задоволити частково. На думку суду, стягнення аліменті у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідатиме інтересам всіх учасників правовідносин, а також засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
ОСОБА_1 на рішення суду подала апеляційну скаргу, в якій посилається на його необґрунтованість, невідповідність висновків суду матеріалам справи, порушення судом норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у суду були відсутні правові підстави для зменшення розміру аліментів, оскільки позивач належними, допустимими та достатніми доказами не довів ані зміну у нього сімейного стану, ані матеріального.
До примусового стягнення аліментів, ОСОБА_2 взагалі не сплачував кошти на утримання сина, а тому вона самостійно забезпечувала його та змушена була їздити на сезонні заробітки. З моменту присудження аліментів ОСОБА_2 також тривалий час ухилявся від їх сплати, у зв'язку з чим станом на серпень 2024 року у нього утворилася заборгованість у сумі 98125,39 грн. У зв'язку з наявною заборгованістю ДВС заблокувала всі його рахунки до повного погашення суми заборгованості по аліментах. Після цього позивач неодноразово погрожував їй та вирішив зменшити розмір присуджених аліментів, шляхом укладення шлюбу із колишньою дружиною та подання останньою заяви про видачу судового наказу про стягнення із нього аліментів на утримання їх спільних дітей. Вважає, що вказані дії, зокрема щодо укладення шлюбу після подачі ОСОБА_4 заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів, є сумнівними з боку стороннього спостерігача. Позивач, окрім свідоцтва про шлюб, не надав інших доказів на підтвердження його нового сімейного стану, а тому сам по собі факт реєстрації шлюбу не свідчить про утримання ОСОБА_2 нової сім'ї. Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження його матеріального становища, водночас, на думку апелянтки, дохід, який він отримує, проходячи службу в ЗСУ підтверджує його платоспроможність та можливість сплачувати аліменти у визначеному судовим наказом розмірі. Також апелянтка зазначає, що зменшення розміру аліментів не відповідає інтересам їхнього сина.
Просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Позиція інших учасників справи
Представник ОСОБА_2 - адвокат Крикун Т. О. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на відповідність висновків суду обставинам справи, правильне застосування судом норм матеріального права.
Зазначає, що оскільки при винесенні Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області 21 березня 2022 року судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь малолітнього сина ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не було враховано наявність у платника аліментів ще двох неповнолітніх дітей та дружини, яка є особою з інвалідністю, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зменшення розміру аліментів.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а сокаржуване рішення суду - без змін.
Заяви (клопотання) учасників справи
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, були повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Фактичні обставини справи
Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 7).
Судовим наказом Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області № 345/861/22 від 21 березня 2022 року постановлено стягувати із ОСОБА_2 аліменти на користь дитини: сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, шляхом їх виплати в інтересах дитини на ім'я стягувача ОСОБА_1 . Стягнення наказано розпочати з 18 березня 2022 року і проводити до досягнення дитиною повноліття (а.с. 8-9).
13 вересня 2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрували шлюб у Коломийському відділі ДРАЦС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 438 (а.с. 12).
Згідно із довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 215615, виданою Коломийькою міжрайонною МСЕК, ОСОБА_4 24 травня 2023 року повторно встановлено третю групу інвалідності на строк до 01 червня 2025 року. Висновок про умови та характер праці: протипоказана важка фізична праця (а.с. 15).
Відповідно до довідки про доходи № 6/24, виданої 10 версеня 2024 року, ОСОБА_4 дійсно працює у ФОП ОСОБА_9 на посаді швачки, загальна сума нарахованого їй доходу за період з 01 січня 2024 року по 31 серпня 2024 року становить 61300 грн (а.с. 16).
Судовим наказом Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області № 346/4999/24 від 18 вересня 2024 року стягнено з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно (а.с. 17).
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5839 КНП ХОР «Обласний кардіологічний центр», ОСОБА_2 з 21 вересня 2024 року по 26 вересня 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні та був виписаний для лікування на подальший етап медичної евакуації (а.с. 18-19).
Згідно із випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 13659 КНП «Київська міська клінічна лікарня № 4», відділення травматологічне, ОСОБА_2 з 26 вересня 2024 року по 03 жовтня 2024 року перебував у стаціонарі. Основний діагноз: забій гомілковостопного суглоба (пошкодження зв'язок гомілкостопного суглобу, невірно консолідований перелом латеральної кісточки, хибний суглоб медіальної кісточки правого комілкостопного суглобу); артроз не уточнений (а.с. 21).
Згідно із довідкою військово-лікарської комісії № 246 від 03 жовтня 2024 року КНП «Київська міська клінічна лікарня № 4», солдат ОСОБА_2 отримав травму, пов'язану з проходженням військової служби, трамва тяжка. Потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів (а.с. 20).
Довідкою ТОВ «Медюніон» від 16 жовтня 2024 року підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку у невролога, психіатра, сімейного лікаря. Діагноз: вроджена вада розвитку ЦНС: мікроцефалія. Легкий когнітивний розлад, внаслідок мікроцефалії. Специфічні розлади розвитку мови і поведінки. Дитина потребує індивідуального догляду (а.с. 41).
Згідно із консультативним висновком спеціаліста Медичного центру «Доктор Царук» від 16 жовтня 2024 року, ОСОБА_3 встановлено діагноз: легкий когнітивний розлад внаслідок мікроцефалії. Специфічні розлади розвитку мови (а.с. 48).
Відповідно до розрахунку із сплати аліментів згідно судового наказу № 345/861/22 від 21 березня 2022 року, виданого Калуським міськрайонним судом, сукупний розмір заборгованості ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за 2022 рік становить 29985,75 грн, за 2023 рік - 39981 грн, за 2024 рік - 7526,81 грн. Сплачено боржником у 2024 році - 19127,19 грн (а.с. 40).
Довідкою ФОП ОСОБА_12 підтверджується, що син ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відвідує два рази в тиждень розвиваючі заняття в клубі матері та дитини « ОСОБА_13 » (а.с. 51).
Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Отже, наведене свідчить про те, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Статтею 192 СК України визначено підстави для зміни раніше встановленого розміру аліментів, а саме: зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22 (провадження № 61-10748св23).
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що при постановленні судом судового наказу, на підставі якого з позивача стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , не було враховано наявність у позивача ще двох синів, що є самостійною підставою для зменшення розміру стягуваних аліментів. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції. Так, статтею 182 СК України визначено перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Такими обставинами, зокрема є: наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення правомірно врахував вказану обставину - наявність у позивача інших дітей як підставу для зміни розміру аліментів, та у зв'язку з цим дійшов правильного висновку про зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3 з 1/4 частки на 1/6 частку його заробітку (доходу). На думку суду, такий розмір аліментів сприятиме забезпеченню балансу інтересів усіх дітей позивача на належне утримання.
Доводи апеляційної скарги про те, що дружина ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з останнього аліментів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , лише для того, щоб зменшити розмір аліментів на її сина, не заслуговують на увагу, оскільки базуються виключно на припущеннях. Ба більше, вказані обставини жодним чином не спростовують обов'язок ОСОБА_2 утримувати своїх дітей. Водночас, наявність заборгованості, яка утворилася за минулий період жодним чином не перешкоджає зменшувати раніше встановлений судом розмір аліментів та не впливає на таку суму, оскільки аліменти у новому розмірі будуть стягуватися судом з дня набрання рішенням законної сили.
Доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні докази про погіршення матеріального стану позивача, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів відхиляє, оскільки зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Крім того, апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що з боку стороннього спостерігача викликають сумніви дійсні шлюбні наміри ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , оскільки судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не брався до уваги факт перебування дружини позивача на його утриманні, що безпосередньо відображено у мотивувальній частині рішення суду.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 05 березня 2025 року.
Суддя-доповідач: Л. В. Василишин
Судді: І. О. Максюта
О. В. Пнівчук