Справа № 127/28975/24
04 березня 2025 р.м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Медяної Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кравчук Ю.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Семенюка І.В.,
представника відповідача ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» - адвоката Даніліної Н.С.,
провівши відкрите підготовче засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання права власності на частку у спільній сумісній власності,
В провадженні суду знаходиться зазначена цивільна справа.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заяву про затвердження мирової угоди, укладеної між ними1 7.01.2025. В заяві зазначено, що вони уклали мирову угоду відповідно до якої:
1.Ми, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Староміським РВ УМВС у Вінницькій області 27.09.1996, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків № НОМЕР_2 , проживаючий: АДРЕСА_1 .
2. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Староміським РВ УМВС у Вінницькій області 20.08.1999, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків № НОМЕР_4 , проживаюча: АДРЕСА_1 .
3.Сторони домовилися по справі №127/28975/24 Вінницького міського суду Вінницької області за позовом ОСОБА_1 про: «Здійснення поділу спільного майна. «Визнати за мною ОСОБА_1 право у спільній сумісній власності на (одну другу) частки житлового будинку з господарськими спорудами, розташований на земельній ділянці площею 0,0600 га, кадастровий номер 0510137000:03:053:0138 за адресою: АДРЕСА_1 » про захист прав позивача, встановлених ст.ст.41, 47 Конституції України та з метою повного і остаточного врегулювання всіх конфліктів та спорів між нами укладаємо мирову угоду про наступне.
4.Позивач та Відповідач, як сторони цієї Мирової Угоди, добровільно визнали спільною сумісною власністю на спірне нерухоме майно житловий будинок з господарськими спорудами та бажають виділити його в рівних частках, а саме:
Житловий двоповерховий будинок садибного типу, облаштований двома окремими незалежними ходами, який складається, згідно Технічного паспорта, реєстраційного номера Реєстрі будівельної діяльності №ЕШЩ1:8115-91512673-6003 від 31.08.2024 року з наступних приміщень:
-1.1 підвал 20.4 кв.м.; -1.2 комора 13, кв.м.; -1.3 котельня 10.9 кв.м.; -1.4 хол 9.3 кв.м; -1.5 санвузол 3,3 кв.м.; -1.6 кухня 12.5 кв.м.; -1.7 кімната 25.3 кв.м; -1.8 гараж 19,3 кв.м; -1.9 передпокій 13,9 кв.м; -1.10 хол 13,9 кв.м; -1.11 санвузол 4,0 кв.м; -1.12 кімната 14,9 кв.м; - 1.13 кімната 27,1 кв.м; -1.14 спортзал 14,7 кв.м; -1.15 кімната 16,0 кв.м.
Загальною площею 218,6 кв.м житловою площею 98,0 кв.м, допоміжною площею 120,6 кв.м.
5.Господарські будівлі та споруди: ганок 14.6 кв.м; ганок 5,8 кв.м; балкон 6,5 кв.м.; балкон 5.5 кв.м; тимчасовий сарай 15,0 кв.м; №1, №2 огорожа 91,6 м; криниця 11.2; ворота з хвірткою 9.0; огорожа 44.9, розташованих на земельній ділянці, площею 0,0600 га, кадастровий номер 0510137000:03:053:0138; АДРЕСА_1 .
6.Сторони домовились та погоджуються, що спільно нажите нерухоме майно членів сім'ї підлягає поділу між Позивачем та Відповідачем наступним чином:
ОСОБА_2 належить право власності в порядку виділу зі спільного майна членів сім'ї на (одну другу) частки житлового будинку загальною площею 218,6 кв.м житловою площею 98,0 кв.м, допоміжною площею 120,6 кв.м., який складається з наступних приміщень:
-1.1 підвал 20.4 кв.м.; -1.2 комора 13, кв.м.; -1.3 котельня 10.9 кв.м.; -1.4 хол 9.3 кв.м; -1.5 санвузол 3,3 кв.м.; -1.6 кухня 12.5 кв.м.; -1.7 кімната 25.3 кв.м; -1.8 гараж 19,3 кв.м; -1.9 передпокій 13,9 кв.м; -1.10 хол 13,9 кв.м; -1.11 санвузол 4,0 кв.м; -1.12 кімната 14,9 кв.м; - 1.13 кімната 27,1 кв.м; -1.14 спортзал 14,7 кв.м; -1.15 кімната 16,0 кв.м.
Господарських будівель та споруд: ганок 14.6 кв.м; ганок 5,8 кв.м; балкон 6,5 кв.м.; балкон 5.5 кв.м; тимчасовий сарай 15,0 кв.м; №1, №2 огорожа 91,6 м; криниця 11.2; ворота з хвірткою 9.0; огорожа 44.9, розташованих на земельній ділянці, площею 0,0600 га, кадастровий номер 0510137000:03:053:0138; АДРЕСА_1 .
7. ОСОБА_1 належить право власності в порядку виділу зі спільного майна членів сім'ї на (одну другу) частки житлового будинку загальною площею 218,6 кв.м житловою площею 98,0 кв.м, допоміжною площею 120,6 кв.м., який складається з наступних приміщень:
-1.1 підвал 20.4 кв.м.; -1.2 комора 13, кв.м.; -1.3 котельня 10.9 кв.м.; -1.4 хол 9.3 кв.м; -1.5 санвузол 3,3 кв.м.; -1.6 кухня 12.5 кв.м.; -1.7 кімната 25.3 кв.м; -1.8 гараж 19,3 кв.м; -1.9 передпокій 13,9 кв.м; -1.10 хол 13,9 кв.м; -1.11 санвузол 4,0 кв.м; -1.12 кімната 14,9 кв.м; - 1.13 кімната 27,1 кв.м; -1.14 спортзал 14,7 кв.м; -1.15 кімната 16,0 кв.м.
Господарських будівель та споруд: ганок 14.6 кв.м; ганок 5,8 кв.м; балкон 6,5 кв.м.; балкон 5.5 кв.м; тимчасовий сарай 15,0 кв.м; №1, №2 огорожа 91,6 м; криниця 11.2; ворота з хвірткою 9.0; огорожа 44.9, розташованих на земельній ділянці, площею 0,0600 га, кадастровий номер 0510137000:03:053:0138; АДРЕСА_1 .
8.Сторони підтверджують, що умови Мирової Угоди відповідають їх волі, дана угода укладена добровільно та без жодного примусу, угода не є фіктивною чи удаваною, а наміри Сторін відповідають змісту зобов'язань, визначених Мировою Угодою.
9.Сторони засвідчують, що після виконання мирової угоди майновий спір між членами сім'ї щодо розподілу спільного майна повністю вичерпано та у подальшому вони не матимуть будь-яких претензій щодо будь-якого іншого майна.
10.Усі судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу та судовий збір, покладаються на сторону, яка їх понесла, та іншою стороною не відшкодовуються.
11.Сторони заявляють, що даною ОСОБА_3 не порушуються права будь-яких відомих третіх осіб;
12.Зміст ст.ст.207, 208 ЦПК України та наслідки затвердження Мирової Угоди сторонам зрозумілі.
13.Мирова угода набирає чинність з дня постановлення ухвали про затвердження мирової угоди та має юридичну силу виконавчого документа і оскарженню не підлягає.
В підготовчому засіданні представник позивач ОСОБА_1 - адвокат Семенюк І.В. заяву про затвердження мирової угоди підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» - адвокат Даніліна Н.С. в підготовчому засіданні заперечувала проти затвердження мирової угоди, оскільки вона порушує права іпотекодержателя, та спрямована на ухилення від виконання ОСОБА_2 кредитних зобов'язань.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засіданні не з'явився, проте подав заяву про проведення підготовчого засідання за його відсутності.
Представник відповідача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в підготовче засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Суд, враховуючи зміст позовних вимог, підставу та предмет позову, заслухавши думку учасників справи, дослідивши мирову угоду, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.
Відповідно до частини 1 статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Відповідно до частини 2 статті 207 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2020 року у справі №911/427/19 дійшов висновку, що мирова угода це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору та на умовах, погоджених сторонами. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.
Мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов'язків сторін.
Таким чином, сторонам надано можливість комплексно врегулювати відносини між собою в тому числі не обмежуючись обсягом вимог, що були заявлені у позові.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 16 травня 2023 року у справі № 909/1128/20, мирова угода є правочином, з якого виникають або змінюються зобов'язання. У розумінні норм матеріального та процесуального законодавства оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом, має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на нього. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Верховний суд в ухвалі від 30 червня 2021 року у справі №301/395/19 зазначив, що відповідність змісту мирової угоди вимогам матеріального закону передбачає, зокрема, аналіз об'єкта мирової угоди майна, яким за умовами мирової угоди розпоряджаються її суб'єкти. Для того, щоб з'ясувати, що мирова угода не порушує права та законні інтереси інших осіб, суд повинен встановити, що: 1) майно, яке передається за мировою угодою, не вилучено з обігу і не обмежено в обігу; 2) учасники мирової угоди мають право розпоряджатися цим майном, що підтверджується правовстановлюючими документами; 3) майно, яке передається за мировою угодою, не перебуває під арештом і щодо нього відсутній спір з іншими особами.
Суд звертає увагу, що представником позивача не надано доказів, що мирова угода не порушує права третіх осіб, та щодо майна відсутній спір з іншими особами, або воно не перебуває під арештом.
Судом встановлено, що в позовній заяві представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Семенюк І.В. просить суд поділити спільне майно та визнати за позивачем право у спільній сумісній власності у т.ч. на земельну ділянку, площею 0,0600 га, кадастровий номер 0510137000:03:053:0138, яка знаходиться у домоволодінні АДРЕСА_1 .
З витягу з Державного реєстру речових прав №332095650 від 12.05.2023 вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . (т.1 а.с.58)
З витягу з Державного реєстру речових прав №332093273 від 12.05.2023 вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0600 га, кадастровий номер 0510100000:03:053:0138. (т.1 а.с.59)
Також з вказаних витягів вбачається, що іпотекодержателем вказаного майна є ТОВ «ФК «Укрфінстандарт»
Приватний виконавець Виконавчого округу Вінницької області Тимощук В.В. в своїй вимозі №19282 від 22.08.2024 вимагав від ОСОБА_2 надати доступ до земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер 0510100000:03:053:0138. (т.1 а.с.60-61)
З вказаної вимоги також вбачається, що на виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. перебуває виконавче провадження №66138143 з виконання виконавчого листа №127/8498/15, виданого 02.08.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області про звернення стягнення в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № СRL-SMEB00/292/2008 від 18 липня 2008 року на предмет іпотеки для задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» нерухоме майно: житловий будинок з спорудами АДРЕСА_2 загальною площею 227,3 кв.м., належний ОСОБА_2 ; земельну ділянку, площею 0,0600 га, кадастровий номер 0510137000:03:053:0138 належну ОСОБА_2 , а кошти отримані від реалізації предмета іпотеки, направити на погашення загальної заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна», що виникла на підставі Кредитного договору №СRL-SMEB00/292/2008 від 18 липня 2008 року в розмірі 103075,38 доларів США, що еквівалентно на 06.03.2015 року 2380062,00 грн. Застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки із застосуванням процедури, передбаченої статтею 39, 41 Закону України «Про іпотеку» шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах, за початковою ціною, яку визначить субєкт оціночної діяльності в ході виконавчого провадження, але не нижчою за 1 158 341, 00 грн., що визначена сторонами при укладенні Договору іпотеки (п.4.4). Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області №127/8498/15-ц від 24.04.2024 замінено сторону стягувача з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на ТОВ «ФК «Укрфінстандарт».
З копії листа ДП «СЕТАМ» №811/10-07.24 від 15.10.2024 вбачається, що реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону (номер лота 562169) підлягає реалізації житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 227,3 кв.м земельна ділянка площею 0,0600 га, кадастровий номер 0510100000:03:053:0138, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . (т.1 а.с.131)
Отже, щодо вказаного майна існує спір з іншими особами, що унеможливлює затвердження мирової угоди.
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Судом встановлено, що мирова угода від 17.01.2025 укладена між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , однак позов пред'явлено до трьох відповідачів: ОСОБА_2 , ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Таким чином мирова угода укладена не з усіма сторонами у справі.
Крім того, з правового висновку ВС від 24.07.2019 у справі №405/1820/17 вбачається, що будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.
Верховний Суд вже звертав увагу, що правочин, який вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний правочин), може бути як оплатний, так і безоплатний правочин. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов'язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника) (див. постанову Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18 (провадження № 61-17511св)).
Враховуючи, що предметом мирової угоди є нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці, та щодо якого приватним виконавцем вчиняються дії з метою його примусової реалізації та погашення заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», контрагента мирової угоди - матері ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що мирова угода містить ознаки фраудаторності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про затвердження мирової угоди слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись 49, 207, 255, 256, 353-354 ЦПК України, суд
Відмовити в затвердженні мирової угоди, укладеної 17.01.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Продовжити судовий розгляд цивільної справи №127/28975/24.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 05.03.2025.
Суддя