Справа №127/3191/25
Провадження № 2/127/503/25
04 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Шаміної Ю.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про закриття провадження у цивільній справі №127/3191/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №31.05.2024-100000531 від 31.05.2024 в розмірі 9166,84 грн.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб.
20.02.2025 на адресу суду надійшла заява представника позивача в якій останній просив закрити провадження у справі з мотивів відсутності між сторонами предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Заяву мотивовано тим, що після подання позову відповідачем 19.02.2025 сплачено 9166,84 грн в погашення заборгованості по кредитному договору.
Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, дійшов наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Пороте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Саме такий висновок, викладений Верховний Судом в постанові від 03 травня 2018 року в справі №404/251/17.
При цьому суд звертає увагу, що норми ЦПК України не визначається момент, на який має бути відсутній предмет спору, аби суд міг закрити провадження у справі.
Аналіз положень ст. 255 ЦПК України свідчить про те, що відсутність предмета спору як підстава закриття провадження у справі може означати як те, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову до суду, проте суду та/або позивачу про це не було відомо на момент відкриття провадження у справі, так і те, що предмет спору припинив своє існування після відкриття провадження на будь-якій стадії цивільного процесу.
Предметом спору є суб'єктивні права, свободи, інтереси, щодо яких виник конфлікт або певний матеріальний об'єкт, з приводу якого виник спір.
Між сторонами в цій справі виник спір щодо не виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором.
Однак, відповідачем здійснено погашення заборгованості по кредитному договору №31.05.2024-100000531 у розмірі 9166,84 грн, про що повідомлено представником позивача
Отже, враховуючи те, що між сторонами відсутні неврегульовані питання щодо виконання зобов'язань за кредитним договором, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити, а провадження у справі закрити в зв'язку із відсутністю предмету спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про повернення сплаченого позивачем при пред'явленні позову до суду судового збору, зважаючи, що справа закрита на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (відсутністю предмету спору), що відповідає положенням п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 255, 260, 261 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -
Провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833) сплачений згідно з платіжною інструкцією №СЦ00002492 від 27.01.2025 судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна