Справа 127/6602/25
Провадження 1-кс/127/2973/25
03 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12025020020000039 внесеного до ЄРДР 13.01.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження № 12025020020000039 внесеного до ЄРДР 13.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, в ході розслідування якого у слідства виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 спільно проживає, в одному будинку, зі своєю рідною сестрою ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно положень п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким визначено коло суб'єктів, на яких поширюється дія вказаного закону, серед інших є рідні брати і сестри.
Під час спільного з потерпілою ОСОБА_7 проживання, ОСОБА_4 умисно та систематично вчиняв психологічне насильство, що призвело до її психологічних страждань та погіршення якості її життя, а також створенні нестерпних умов для її проживання, та фізичне насильство, яке не спричиняло тілесних ушкоджень.
Вказані дії ОСОБА_4 виражались у майже щоденних, постійних погрозах нанесення шкоди здоров'ю ОСОБА_7 , словесних образах потерпілої із застосуванням нецензурної лексики, штовханні потерпілої, а також створенні нестерпних умов для її проживання.
Так, 04.07.2024 біля 13 години 30 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем спільного з ОСОБА_7 проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив фізичне та психологічне насильство щодо своєї сестри ОСОБА_7 , яке виразилося у словесних образах, нецензурних висловлюваннях, погрожував фізичною розправою та штовханні потерпілої, що не спричиняло тілесних ушкоджень.
У наслідок таких дій, ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_7 психологічних страждань, що призвело до емоційного пригнічення та погіршення психологічного самопочуття потерпілої, у зв'язку з чим було викликано працівників поліції, якими було припинено дії ОСОБА_4 , та складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та терміновий заборонний припис відносно кривдника.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2024 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та на останнього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
Крім того, 04.07.2024 о близько 16 години 35 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем спільного з ОСОБА_7 проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне насильство щодо своєї сестри ОСОБА_7 , яке виразилося у словесних образах, нецензурних висловлюваннях, погрожував фізичною розправою, а також не виконав встановлені щодо нього вимоги терміново забороненого припису щодо заборони контакту з ОСОБА_7 .
У наслідок таких дій, ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_7 психологічних страждань, що призвело до емоційного пригнічення та погіршення психологічного самопочуття потерпілої, у зв'язку з чим було викликано працівників поліції, якими було припинено дії ОСОБА_4 , та складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2024 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та на останнього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
Окрім того, ОСОБА_4 , реалізовувати свій умисел, спрямований на умисне вчинення домашнього насильства, систематично вчиняв психологічне насильство відносно ОСОБА_7 , а саме: 16.09.2023 близько 18 години 59 хвилин, 25.09.2023 близько 19 години 13 хвилин, 04.07.2024 близько 16 години 45 хвилин, 04.07.2024 близько 21 години 15 хвилин, 17.11.2024 близько 12 години 35 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 . влаштовував сварки з потерпілою ОСОБА_7 , голосно кричав, виражався нецензурною лайкою, що призвело до її психологічних страждань та погіршення якості її життя, а також створенні нестерпних умов для її проживання.
Ситуація, що досліджується за справою є психотравмувальною для ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Досліджувана ситуація призвела до тривалих порушень в основних сферах життєдіяльності підекспертної особи, унеможливила її повноцінне соціальне функціонування, зумовила психотравмувальний вплив, внаслідок систематичного приниження, залякування, словесної агресії, з боку її рідного брата ОСОБА_4 , що в цілому констатується як здійснення на підекспертну особу психологічного насильства.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Вінниці, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, раніше не судимого.
Доказами, які обґрунтовують підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є:
- заява потерпілої ОСОБА_7 , у якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності свого рідного брата ОСОБА_4 , який систематично здійснює домашнє насильство відносно останньої.
- допит потерпілої ОСОБА_7 , у якому вона повідомила про обставини вчинення рідним братом ОСОБА_4 , домашнє насильства відносно неї;
- допитами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які були свідками систематичного вчинення домашнього насильства відносно своєї рідної сестри ОСОБА_7
- постанови Вінницького районного суду в справах про адміністративні правопорушення за наступними номерами:
1) № 127/24004/24 від 29 липня 2024 року за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;
2) №127/22583/24 від 29 липня 2024 року за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що підтверджують систематичність вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_7
- висновком експерта за результатом проведення судової психологічної експертизи.
Таким чином є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, за який законом передбачено покарання позбавлення волі на строк до двох років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання:
1) незаконно впливати на потерпілу у даному кримінальному провадженні;
2) продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза-процесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого, слід врахувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків і дослідження їх судом.
Разом з цим, на даний час встановлено, що є достатня вірогідність того, що підозрюваний ОСОБА_4 , може впливати на потерпілу у даному кримінальному провадженні, шляхом її залякування з метою подальшого спонукання їх до перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, зміни її показань у суді, оскільки потерпілою від даного кримінального правопорушення є його рідною сестрою.
Підтвердженням наявності ризику продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, під час досудового слідства та судового розгляду є те, що підозрюваний ОСОБА_4 з моменту внесення відомостей до ЄРДР постійного проживає у одному будинку із потерпілою ОСОБА_7 та може продовжувати вчиняти домашнє насильство відносно потерпілої.
Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України запобіжний захід як особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Тому, з метою запобігання спробам підозрюваного ОСОБА_4 вчинити дії, визначені п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно останньому обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Крім цього, згідно ст. 178 КПК України, слід взяти до уваги інші обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) міцність соціальних зв'язків ОСОБА_4 в місці його постійного проживання;
4) репутацію ОСОБА_4 ;
6) майновий стан ОСОБА_4 ;
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України - якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
7) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
8) носити електронний засіб контролю.
Окрім того згідно із ч. 6 ст. 194 КПК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
5) направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження уявляється доцільним покладення на підозрюваного ОСОБА_4 наступних, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків:
1) прибувати до ВП № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області до групи слідчих ВП № 1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, які здійснюють досудове розслідування вказаного кримінального провадження, за першою вимогою (повісткою чи по телефону);
2) не відлучатися за межі Вінницького району без дозволу слічдчого, прокурора або суду, що обґрунтовується необхідністю полегшення працівникам поліції профілактичного нагляду за ОСОБА_4 для недопущення вчинення ним інших кримінальних правопорушень та продовження вчинення даного кримінального правопорушення;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, що обґрунтовується необхідністю полегшення для працівників поліції можливості виклику ОСОБА_4 для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій;
4) утримуватися від спілкування в будь-який спосіб з потерпілою ОСОБА_7 , для недопущення продовжити вчиняти дане кримінальне правопорушення та вчинення ним інших кримінальних правопорушень;
А також, передбачених у п.п.1, 3, 4, 5 ч. 6 ст. 194 КПК України, обов'язків:
1) Заборонити перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_7 яка постраждала від домашнього насильства в АДРЕСА_1 ;
2) Заборонити наближатися на визначену відстань до місця, де ОСОБА_7 , яка постраждала від домашнього насильства та постійно проживає в АДРЕСА_1 ;
4) Заборонити листування, телефонних переговорів з ОСОБА_7 , яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
5) Направити для проходження програми для кривдників до Комунального закладу Вінницький міський центр соціальних служб, що за адресою: м. Вінниці вул. Соборна буд. 50.
Беручи до уваги викладене, та те, що підозрюваний ОСОБА_4 , може незаконно впливати на потерпілу, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, свідчить про необхідність застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, а тому слідчий просила слідчого суддю клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання слідчого, слідчому судді пояснила, що по кримінальному провадженню існують ризики передбачені статтею 177 КПК України, зокрема підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_4 під час судового розгляду заперечив проти задоволення клопотання слідчого та просив слідчого суддю відмовити в задоволенні даного клопотання у повному обсязі.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 підтримала заперечення підозрюваного, слідчому судді пояснила, що ризики передбачені ст. 177 КПК України на даний час відсутні, разом з тим зазначила, що клопотання слідчого в частині заборони перебувати та наближатися до житла за адресою: АДРЕСА_1 , є необґрунтованим та безпідставним, оскільки у підозрюваного відсутнє інше житло, де він міг би проживати чи перебувати.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши клопотання слідчого, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 179 КПК України, передбачає, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно вимог ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
Разом з тим, приписами ч. 6 ст. 194 КПК України передбачено, що в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
5) направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, чинити тиск на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, слід звернути увагу, що згідно положень чинного КПК України, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.
На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.
Так, згідно позиції, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.
За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.
В даному випадку, з'ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 може бути причетним до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчому судді на даній стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінують органи досудового розслідування, є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Отже, у даному випадку оголошена ОСОБА_4 підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором наведені, відповідно до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.
Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, одружений, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у нетяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що у разі незастосування до підозрюваного ОСОБА_4 дієвого запобіжного заходу, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків та/або потерпілу, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання буде достатнім та зможе запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 179, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 57 (п'ятдесят сім) днів, тобто до 28 квітня 2025 року включно, в межах строків досудового розслідування.
Строк дії ухвали слідчого судді визначити до 28 квітня 2025 року включно.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , такі обов'язки:
- прибувати до ВП № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області до групи слідчих ВП № 1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, які здійснюють досудове розслідування вказаного кримінального провадження, за першою вимогою (повісткою чи по телефону);
- не відлучатися за межі Вінницького району без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування в будь-який спосіб з потерпілою ОСОБА_7 ;
- заборонити листування, телефонних переговорів з ОСОБА_7 , інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
- направити для проходження програми для кривдників до Комунального закладу Вінницький міський центр соціальних служб, що за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна буд. 50.
В інший частині клопотання відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, зазначених у даній ухвалі, до останнього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваного ОСОБА_4 здійснює слідчий, який проводить досудове розслідування кримінального провадження, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя