Справа № 182/7584/24
Провадження № 2/0182/1503/2025
Іменем України
05.03.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого-судді Рунчевої О.В., розглянувши в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач 24.12.2024 року звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на наступні обставини.
28.12.1991 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою.
Від даного шлюбу у подружжя немає неповнолітніх дітей.
В 2021 року шлюбні стосунки між сторонами припинено, подружжя проживає окремо, спільне господарство не веде, має окремий бюджет. Причиною цьому послугували відсутність взаєморозуміння та різні погляди на сімейне життя, права і обов'язки подружжя. Спору щодо розподілу спільного майна подружжя між сторонами немає. На примирення позивач не згоден, оскільки фактично утворив нову сім'ю. Розірвати шлюб в органах РАЦС не має можливості, оскільки не підтримує жодних контактів з відповідачкою. За таких обставин ОСОБА_1 вважає подальше збереження шлюбу недоцільним і просить його розірвати.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.12.2024 року відкрито провадження по справі, постановлено розглянути справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.11-12).
Позивач належним чином був повідомлений про розгляд справи в суді, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження на адресу, зазначену в позові, додаткових заяв або клопотань на адресу суду не направив.
Відповідачка повідомлялась про розгляд справи належним чином, шляхом направлення на адресу її реєстрації копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.14), згідно якого, пакет документів 06.01.2024 року отримала сестра відповідачки ОСОБА_3 , відзиву на позовну заяву на адресу суду у встановлений законом строк не надіслала.
Справа розглядалась без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Як встановлено судом, 28.12.1991 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, зареєстрований міським відділом РАЦС міста Нікополя, актовий запис за №1750 (а.с.5).
Від даного шлюбу у подружжя немає неповнолітніх дітей.
Через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя та права і обов'язки подружжя, шлюбні стосунки між ними припинено в 2021 році. Подружжя проживає окремо, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет, а тому шлюб носить формальний характер. Між сторонами втрачено почуття любові та поваги один до одного, кожен з них живе своїм окремим життям та власними інтересами. Майнового спору немає. На примирення позивач не згоден, оскільки фактично утворив нову сім'ю. Таким чином, подальше збереження сім'ї суперечить його інтересам.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 СК України.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст.115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Враховуючи, що шлюб повинен відповідати волевиявленню особи та зважаючи на те, що збереження сім'ї буде суперечити інтересам позивача, а також те, що примушення до шлюбу є неприпустимим, суд дійшов висновку, що шлюб необхідно розірвати, задовольнивши тим самим позовні вимоги.
Керуючись ст.ст.56, 110, 112, 113, 115 СК України, ст.ст. 12, 13, 18, 76, 81, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 28.12.1991 року міським відділом РАЦС міста Нікополя між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис №1750 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 », ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складання.
Суддя: О. В. Рунчева