05.03.2025 Єдиний унікальний номер 205/10221/24
Єдиний унікальний номер судової справи 205/10221/24
Провадження номер 2/205/845/25
іменем України
05 березня 2025 року
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Вороніної М.С., розглянувши в м. Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Базюкевич Євгена Вікторовича про відвід судді Остапенко Наталії Георгіївни по цивільній справі №205/10221/24 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
У провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа №205/10221/24 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
05 березня 2025 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Базюкевич Є.В. про відвід судді Остапенко Н.Г.
В обґрунтування заяви зазначив, що суддею відкрите провадження за позовною заявою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. Позов підписаний представником за довіреністю Вовком Ю.А. Даних про статут представника, як адвоката, суду не надано.
Клопотання представника відповідача щодо підтвердження повноважень підписанта суддя залишила без задоволення.
При цьому мотивування, використане суддею для категоричного твердження, що підписант мав повноваження підписувати позов, повністю суперечить як процесуальному закону, так і численним висновкам Верховного Суду.
Так само відсутні достатні підтвердження повноважень діяти від імені позивача і у адвоката Демарчук Н.О. Відповідно до рішень Ради адвокатів України і усталених правових висновків Верховного Суду адвокат може представляти свого клієнта на підставі договору про надання професійної правничої допомоги. Довіреність і ордер можуть підтверджувати повноваження адвоката лише в разі їх видання саме на підставі укладеного договору.
Наведене унеможливлює подальший розгляд помилково відкритого провадження, потребує якнайменш усунення недоліків позову, а згідно п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України -залишення позову без розгляду.
Суддею порушено право відповідача на витребування оригіналів доказів, долучених позивачем до позовної заяви.
Суддею проігноровані положення закону і висновки Верховного Суду, клопотання представника відповідача залишено без задоволення, що викликає сумніви в неупередженості судді. Фактично суддя надає протиправні переваги більш сильній стороні в спорі-банку. Таким чином, вважає наявними обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об*єктивності судді.
Враховуючи викладене, просить задовольнити заяву і передати справу для повторного розподілу в іншому складі суду.
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 7 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши заяву про відвід, доходить висновку про необґрунтованість заяви позивача з огляду на таке.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч. 2 ст. 36 ЦПК України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 36 ЦПК України до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
На підставі ч. 2 ст. 40 ЦПК України суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Вказане випливає з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у п. 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
За загальним правилом, тягар спростування презумпції покладається на сторону, яка має намір її заперечити.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема, у п. 66 зазначено, що згідно з усталеною практикою Європейського суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюються особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, про це вказано у рішеннях ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії» та «Ветштайн проти Швейцарії»).
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки головуючого у справі судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44); та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07 серпня 1996 року, п. 58).
З заяви представника відповідача про відвід судді вбачається, що відвід судді Остапенко Н.Г. пов'язується з незгодою з процесуальним рішенням судді щодо вирішення заявленого клопотання про залишення позову без руху та витребування у позивача оригіналів всіх додатків до позову, які містять підпис ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді, щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З наведеного вбачається, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для задоволення відводу.
Враховуючи вищенаведене, оскільки передбачені ст. ст. 36, 37 ЦПК України підстави для відводу судді відсутні, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Згідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оскільки заява представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Базюкевич Є.В. про відвід судді надійшла до суду раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання та визнана судом необґрунтованою, вона підлягає передачі на розгляд іншому судді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36 - 40, 247, 260 - 261 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Базюкевич Євгена Вікторовича про відвід судді Остапенко Наталії Георгіївни по цивільній справі №205/10221/24 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - визнати необґрунтованою.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Базюкевич Євгена Вікторовича про відвід судді Остапенко Наталії Георгіївни по цивільній справі №205/10221/24 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця передати до канцелярії Ленінського районного суду м. Дніпропетровська для визначення судді Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, встановленому частиною першою ст.33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Г. Остапенко
.