г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 197/1242/24
Номер провадження 2/213/846/25
про залишення позовної заяви без руху
14 лютого 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Горбенко Інна Василівна, до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Новолатівської сільської ради, про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини батьком,-
10.02.2025 до суду, за підсудністю, надійшов вищевказаний позов.
Перевіривши позов з додатками на відповідність вимогам статей 175 і 177 ЦПК України, суддя знайшов, що позов містить в собі такі недоліки.
Відповідно до п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Положеннями ч. 5 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, поданий позов не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, зокрема, не зазначені обставини по справі та докази на їх підтвердження, а саме:
- не зазначено обставини існування спору між сторонами щодо встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком неповнолітньої дитини без участі матері, не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини, в тому числі, що підтверджують наявність спору з цього приводу між батьком та матір'ю, що відповідно до вимог СК України є єдиною підставою для розгляду цього питання судом;
-не зазначено конкретних позовних вимог до відповідачки ОСОБА_2 . Сама собою позовна заява не має посилання на наявність спору між позивачем та відповідачкою і не містить жодних даних, які права позивача порушується, не визнаються чи оспорюються саме відповідачем;
- позивач вказує на необхідність встановлення даного факту для реалізації загальних та неконкретизованих прав позивача передбачених законодавством як особи, яка самостійно виховує дитину. Проте, не наводить посилань, чи взагалі на момент звернення до суду є порушення прав позивача щодо виховання та утримання дитини.
Крім того, позивач в позовній заяві посилається на ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та зазначає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.
Отже, позивачу слід визначитись із необхідністю залучення до участі у справі відповідного підрозділу ТЦК та СП, оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов'язки цього органу.
Також, відповідно до положень ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Оскільки відповідач зареєстрована на території Інгулецького району міста Кривого Рогу, позивачу слід залучити до участі у справі в якості третьої особи, без самостійних вимог, орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, з метою подальшого отримання письмового висновку щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання відповідача (матері дитини).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч.1,3 ст.185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, позивачу необхідно подати до суду уточнену позовну заяву, яка відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати позивачеві строк усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В.Попов.