Справа № 199/565/25
(3/199/1456/25)
іменем України
05.03.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 210435 від 01.01.2025 зазначено про те, що: «01.01.2025 о 16:25 годині у м. Добропілля по вул. Ярослава Чалого ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2106», н.з. НОМЕР_2 , без посвідчення водія відповідної категорії, якого був позбавлений, правопорушення вчинено ОСОБА_1 повторно протягом року, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.1-а) Правил дорожнього руху».
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщеним про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, яка направлялася поштою, через офіційний веб-сайт «Судова влада України», в тому числі повідомленням у додаток «Viber», яке доставлено адресату о 14:54 годині 24.02.2025.
Крім того, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 під підпис ознайомлений поліцейським про те, що дана справа буде розглядатися в Амур-Нижньодніпровському районному суді міста Дніпропетровська.
Тобто судом прийнято вичерпні заходи для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав, визнано можливим розгляд справи у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши письмові докази у справі, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Зокрема, частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною 3 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Працівниками поліції для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, до справи долучено:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 210435 від 01.01.2025;
- довідку про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія;
- копію картки обліку адміністративних правопорушень, з якої слідує, що ОСОБА_1 накладено стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- копію постанови судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.03.2024 про накладення ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік;
- копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 210416 від 01.01.2025 за ч. 3 ст. 130 КУпАП;
- копію військового квитка на ім'я ОСОБА_1 ;
- диск відеозаписом з бодікамери працівника поліції.
Постановою судді від 23.01.2025 справа відносно ОСОБА_1 поверталася для її належного оформлення.
24.02.2025 справа повернута на адресу суду після і до справи додатково долучені:
- відомості про притягнення ОСОБА_1 постановою серії БР № 335706 від 25.03.2017 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, згідно якої ОСОБА_1 накладалося стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу, оскільки ОСОБА_1 25.03.2017 о 02:40 годині керував транспортним засобом, не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, поліса страхування;
- відомості про притягнення ОСОБА_1 постановою серії БР № 335810 від 14.07.2017 за ч. 3 ст. 126 КУпАП, згідно якої ОСОБА_1 накладалося стягнення за ч. 3 ст. 126 КУпАП у виді штрафу, оскільки ОСОБА_1 14.07.2017 о 19:47 годині керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортним засобом.
У зв'язку із викладеним слід зазначити, що згідно ст. 39 КУпАП якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Крім того, адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає лише за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Отже, вчинення ОСОБА_1 у 2017 році правопорушень, передбачених ч. 2 та 3 ст. 126 КУпАП, не є підставою для його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення 01.01.2025 порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП, оскільки між новим правопорушенням, вчиненим 01.01.2025 та останнім із раніше вчинених - 14.07.2017 - пройшов строк більше року.
Відповідно ті відомості, що долучені до справи, про накладення у 2017 році ОСОБА_1 стягнень за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 та 3 ст. 126 КУпАП, не утворюють ознаку повторності, оскільки нове правопорушення не було вчинено повторно протягом року, зважаючи на те, що така повторність правопорушень повинна би була відбутися у період з 01.01.2024 по 01.01.2025 включно, що слідує зі змісту диспозиції ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, справа не містить доказів того, що у період з 01.01.2024 по 01.01.2025 ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене частинами 2-4 ст. 126 КУпАП, що є обов'язковою умовою для його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), виходжу з того, що суддя у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, звертаю увагу і на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гайдашевський проти України» від 06.02.2025, де Суд визнав порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки апеляційний суд за власною ініціативою під час перегляду в апеляційному порядку справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП шукав ключові докази, які шкодять становищу обвинуваченого, і використав їх у своєму вироку, щоб заперечити аргументи, висунуті захистом. Жоден інший учасник адміністративного провадження не був присутній, щоб просити суд провести ці перевірки чи зібрати докази. Шукаючи такі докази за власною ініціативою та засуджуючи заявника на основі доказів, отриманих таким чином, апеляційний суд створив враження плутанини між ролями прокурора та судді та, відповідно, дав підстави для законних сумнівів щодо неупередженості суду за об'єктивною перевіркою.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Проте в цій справі Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в справі відсутні об'єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
Закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.О.Лисенко