28.02.2025 Справа № 914/1594/19
За скаргою:ОСОБА_1 , Львівська обл., с. Боянець
про:визнання неправомірною бездіяльності начальника відділу виконавчої служби, зобов'язання вчинити дії
у справі:№914/1594/19
за позовом:Червоноградської міської ради Львівської області, Львівська обл., м. Червоноград
до відповідача:Фізичної особи-підприємця Воляник Галини Василівни, с. Боянець, Жовківський р-н, Львівська обл.
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго», Львівська обл., м. Червоноград Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, м. Львів
про:зобов'язання привести будівлю у попередній стан
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.
Представники учасників справи:
від скаржниці: Воляник В.В. - представник;
від стягувача: Гнатишин О.Б. - представник;
від третіх осіб:не з'явились;
від особи, дії якої оскаржуються:Павліха В.С.
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СКАРГИ.
До Господарського суду Львівської області від ОСОБА_1 надійшла скарга (вх. №4314/24 від 20.11.2024), у якій вона просить:
- визнати неправомірною бездіяльність начальника Шептицького відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі - Шептицький ВДВС) щодо невиконання вимог заяви від 21.10.2024 про відвід начальника ВДВС та інших виконавців відділення;
- зобов'язати Шептицький ВДВС усунути порушення (поновити порушене право) шляхом скерування для розгляду керівнику вищого рівня ДВС заяву від 21.10.2024 про відвід начальника Шептицького ВДВС та інших виконавців цього відділення.
Ухвалою від 25.11.2024 суд відклав вирішення питання про прийняття до розгляду скарги вх. №4314/24 від 20.11.2024 до повернення матеріалів справи №914/1594/19 до Господарського суду Львівської області.
02.01.2025 суд апеляційної інстанції повернув матеріали справи №914/1594/19 до Господарського суду Львівської області. Однак, можливість вирішити питання про прийняття до розгляду скарги ОСОБА_1 з'явилась лише з 13.01.2024, оскільки суддя Крупник Р.В. перебував у відпустці до 10.01.2025 включно.
Ухвалою від 13.01.2025 прийнято скаргу до розгляду, призначено її розгляд на 23.01.2025.
Ухвалою від 23.01.2025 відкладено розгляд скарги на 13.02.2025.
Ухвалою від 13.02.2025 розгляд скарги відкладено на 28.02.2025 у зв'язку з заявленням ОСОБА_1 відводу судді Крупнику Р.В.
19.02.2025 ОСОБА_1 подано до суду письмову заяву про відвід судді Крупника Р.В. (вх. №4519/25).
Ухвалою від 21.02.2025 визнано необґрунтованою заяву про відвід судді, передано матеріали справи №914/1594/19 на автоматизований розподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід судді Крупника Р.В., у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.02.2025 (суддя Щигельська О.І.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Крупника Р.В.
У судове засідання 28.02.2025 представник скаржниці з'явився, просив задовольнити подану скаргу.
Стягувач забезпечив явку повноважного представника у судове засідання 28.02.2025.
Представник Шептицького ВДВС у судове засідання 28.02.2025 також з'явився, просив відмовити у задоволенні скарги. Від органу ДВС до суду надійшли матеріали виконавчого провадження (вх. №4515/25 від 19.02.2025).
Представники третіх осіб у судове засідання 28.02.2025 не з'явилися.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Аргументи скаржниці.
В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_1 посилається на те, що 21.10.2024 зверталася до органу ДВС із заявою про відвід начальника Шептицького ВДВС та інших виконавців відділення у виконавчому провадженні №61293359, у якій просила скерувати таку заяву для розгляду керівнику органу вищого рівня разом з матеріалами справи. Однак, 09.11.2024 вона отримала відповідь від органу ДВС, з якої вбачається невиконання вимог заяви про відвід. Станом на сьогодні, її заява залишається не розглянутою.
Аргументи стягувача, Шептицького ВДВС та інших учасників справи.
Стягувач, Шептицький ВДВС та інші учасники справи заперечень, письмових пояснень, аргументів чи міркувань з приводу скарги ОСОБА_1 до суду не подавали.
В судовому засіданні представниця стягувача, а також державний виконавець зазначили, що нормами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено можливості направлення заяви про відвід начальником органу ДВС керівнику вищого рівня ДВС. Така заява подається безпосередньо стороною виконавчого провадження керівнику органу ДВС вищого рівня.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі №914/1594/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, позов Червоноградської міської ради Львівської області задоволено повністю.
Зобов'язано фізичну особу ОСОБА_1 привести нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 у попередній стан, відповідно до технічного паспорта КП ЛОР «ЧМБТІ» від 17.10.2011 та свідоцтва про право власності від 03.10.2012 серії НОМЕР_1 на нежитлову будівлю загальною площею 59,7 м2 (в тому числі будівля кафе площею 9,1 м2, відпочинковий майданчик площею 50,6 м2) шляхом знесення другого поверху та додаткових приміщень першого поверху.
Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Червоноградської міської ради Львівської області 1'921,00 грн. судового збору.
На примусове виконання рішення 26.12.2019 Господарським судом Львівської області видані відповідні накази, які перебувають на примусовому виконанні у Червоноградському відділі ДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у межах виконавчого провадження №61293359.
Ухвалою від 15.01.2021 суд роз'яснив Червоноградській міській раді, що рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі №914/1594/19 слід розуміти так, що приведення спірної нежитлової будівлі у попередній стан означає приведення її до того стану, який передбачено технічним паспортом КП ЛОР «ЧМБТІ» від 17.10.2011 та свідоцтвом про право власності від 03.10.2012 серії НОМЕР_1 на нежитлову будівлю загальною площею 59,7 м2.
18.02.2020 державним виконавцем Червоноградського ВДВС, найменування якого змінено на Шептицький ВДВС, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61293359 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/1594/19 від 26.12.2019, надано боржнику десятиденний строк для добровільного виконання виконавчого документу (Т.12; а.с. 10).
У межах виконавчого провадження №61293359 скаржницею 21.10.2024 подано безпосередньо до Шептицького ВДВС заяву, у якій вона:
- заявила відвід начальнику Шептицького ВДВС та іншим державним виконавцям відділення, посилаючись на вчинення державними виконавцями незаконних дій у рамках виконавчого провадження, які призвели до пошкодження належного скаржниці майна;
- просила скерувати заяву для розгляду керівнику вищого рівня ДВС з матеріалами справи (Т.14; а.с. 203-213).
25.10.2024 Шептицький ВДВС повідомив, що підстави для відводу відсутні, що простежується зі змісту листа №61293359/62924 (Т.14; а.с. 214-215).
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина 1 статті 5 Закону №1404-VIII).
З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2019 Господарським судом Львівської області на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі №914/1594/19 виданий відповідний наказ, який перебуває на примусовому виконанні у Шептицькому ВДВС у межах виконавчого провадження №61293359.
Пунктом 4 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону №1404-VIII сторони виконавчого провадження мають право заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно із частиною 1 статті 23 Закону №1404-VIII у разі виявлення обставин, передбачених частиною 4 статті 5 цього Закону, виконавець зобов'язаний заявити самовідвід та повідомити про це стягувача. З тих самих підстав відвід виконавцю може бути заявлений стягувачем, боржником або їхніми представниками. Відвід має бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і може бути заявлений у будь-який час до закінчення виконавчого провадження.
Підстави для відводу визначені частиною 4 статті 5 Закону №1404-VIII.
Як стверджує скаржниця, вона заявила про відвід начальника Шептицького ВДВС та інших державних виконавців відділення і подала про це відповідну заяву до Шептицького ВДВС. Вона просила передати її на розгляд керівнику органу ДВС вищого рівня, однак її вимоги були проігноровані, що, на думку Воляник Г.В., свідчить про допущену державним виконавцем бездіяльність.
Надаючи оцінку відповідним доводам, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 23 Закону №1404-VIII встановлено, що питання про відвід державного виконавця, який не заявив самовідвід, вирішується начальником відділу, якому підпорядкований державний виконавець, про що виноситься постанова. Питання про відвід, самовідвід начальника відділу або всіх державних виконавців зазначеного відділу вирішується керівником органу державної виконавчої служби вищого рівня. Постанова про задоволення чи відмову в задоволенні відводу, самовідводу начальника відділу або всіх державних виконавців зазначеного відділу може бути оскаржена в 10-денний строк у порядку, встановленому цим Законом.
З наведеного вище випливає, що визначення суб'єкта, уповноваженого на вирішення питання про відвід, прямо залежить від суб'єкта, якому сторона виконавчого провадження заявляє такий відвід.
Так, у разі, якщо сторона виконавчого провадження заявила про відвід державного виконавця, то таке питання вирішується начальником відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Натомість, у випадку заявлення відводу начальнику відділу або всім державним виконавцями зазначеного відділу, то повноваженнями щодо вирішення цього питання наділений керівник органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Оскільки у даній справі порушувалося питання про відвід начальника Шептицького ВДВС та всіх державних виконавців цього відділу, то правом вирішувати обґрунтованість заявленого відводу наділений керівник органу ДВС вищого рівня, тобто керівник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). В силу вимог закону вказаний орган є компетентним та повноважним вирішувати відповідні питання.
Відповідно до статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
Тобто, у даному випадку, відповідно до приписів законодавства, дії начальника Шептицького ВДВС та інших державних виконавців зазначеного відділення повинні бути оскарженими до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня шляхом подання заяви про відвід згідно із частиною 2 статті 23 Закону №1404-VIII. При цьому суд не може перебирати на себе повноваження керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до його компетенції.
Таким чином, скаржниця повинна була звернутися із заявою про відвід безпосередньо до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), а не до Шептицького ВДВС, оскільки перший орган є повноважним вирішувати питання про відвід у спірному випадку.
Абзацом 4 пункту 1, пунктом 3 Розділу XII «Порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції № 512/5 від 02.04.2012, передбачено, що перевірити законність виконавчого провадження має право начальник управління забезпечення примусового виконання рішень - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень цього управління та відділах державної виконавчої служби, що йому підпорядковані.
Посадові особи, зазначені в абзаці4 пункту 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за скаргою на дії та бездіяльність начальника органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Перевірка законності виконавчого провадження посадовими особами, зазначеними в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього розділу, проводиться на підставі матеріалів виконавчого провадження або їх копій, які підлягають витребуванню з відповідного органу державної виконавчої служби.
З наведеного випливає, що у разі надходження заяви про відвід до керівника органу ДВС вищого рівня, останній вправі витребувати матеріали виконавчого провадження для проведення перевірки законності виконавчого провадження.
Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку, що державні виконавці Шептицького ВДВС не допустили протиправної бездіяльності, оскільки нормами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено обов'язку направляти заяву сторони виконавчого провадження про відвід всіх виконавців чи начальника виконавчої служби керівнику вищого рівня.
Відтак, у задоволенні скарги Воляник Г.В. суд відмовляє.
Керуючись статтями 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності начальника відділу виконавчої служби та зобов'язання вчинити дії (вх. №4314/24 від 20.11.2024) у справі №914/1594/19 - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Повну ухвалу складено та підписано 05.03.2025.
Суддя Крупник Р.В.