просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
05 березня 2025 року м. Харків Справа № 913/567/24
Провадження №1/913/567/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до відповідача - Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області, смт. Станиця Луганська Луганської області
про стягнення 32780 грн. 05 коп.
Суддя Зюбанова Н.М.
Без повідомлення та участі сторін
Суть спору: про стягнення 20643 грн. 01 коп. боргу, 1578 грн. 20 коп. 3% річних, 6198 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань та 4360 грн. 48 коп. пені за договором постачання природного газу від 19.11.2021 № 11-1180/21-БО-Т.
06.01.2025 суд відкрив провадження у цій справі у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
Запропонував сторонам на протязі 30 днів подати відповідні клопотання про призначення судового засідання.
Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження регулюються ст. 252 ГПК України, згідно з якою суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Як свідчать матеріали справи, сторони не заявляли відповідних клопотань.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі Указу Президента України від 14.01.2025 № 26/2025, затвердженого Законом України від 15.01.2025 № 4220-IX - з 05 годин 30 хвилин 08.02.2025 на 90 діб, до 09.05.2025.
Судом враховується, що юридичною адресою відповідача - Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за Безкоштовним запитом є: 93600, Луганська область, Щастинський район, смт. Станиця Луганська, вул.. Центральна, б. 25.
У відповідності до наказу № 309 від 22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджений Перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією.
У вказаному переліку значиться Станично-Луганська селищна територіальна громада (UA44160050000040019) Луганської області (24.02.2022), на території якої зареєстрований відповідач.
У відзиві на позовну заяву від 29.01.2024 відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що первинна документація залишилася на тимчасово окупованій території та позов подано до неналежного відповідача, оскільки Указом Президента України від 23.09.2022 № 665/2022 "Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області" утворено Станично-Луганську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області, якої на час підписання договору від 19.11.2021 №11-1180/21-БО-Т не існувало.
У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача та посилається на те, що йдеться про правонаступництво установ на підставі ст. 104 ЦК України, оскільки вказаним вище Указом Президента України від 23.09.2022 № 665/2022 постановлено утворити на базі відповідних військово-цивільних адміністрацій населених пунктів Луганської області у т.ч. Станично-Луганську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області, яка має такий самий ідентифікаційний код ЄДРПОУ, як і сторона за договором - Станично-Луганська селищна військово-цивільна адміністрація Щастинського району Луганської області, яка припинила свою діяльність.
Виходячи з обставин спору, позовні вимоги ґрунтуються на зобов'язаннях сторін, які виникли за відповідним договором № 11-1180/21-- постачання природного газу, укладеним 19.11.2021 між ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (позивач, постачальник, ЕІС-код 56X930000010610Х) та Станично-Луганською селищною військово-цивільною адміністрацією Щастинського району Луганської області (відповідач, споживач, ЕІС-код 56XS00017PILL00L), за яким постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ, а споживач - прийняти його та оплатити.
Проте, як стало відомо суду з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, на розгляді Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебувала справа № 908/1162/23, в якій спірні правовідносини стосуються стягнення заборгованості за спожиту у листопаді-грудні 2022 року електроенергію з підприємства, місцезнаходженням якого була територія, окупована з 25.02.2022.
Так, ухвалою від 17.01.2025 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передала справу № 908/1162/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду та зазначила, що вирішення Верховним Судом у цій справі питання щодо територій, на які поширюються норми статей 13 та 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" і має істотне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.
Як було вказано вище постачання газу здійснювалося за місцезнаходженням відповідача: вул. Центральна, б. 25, смт. Станиця Луганська, Щастинський район, Луганська область, 93600, а Станично-Луганська селищна територіальна громада Щастинського району Луганської області з 24.02.2022 є тимчасово окупованою територією України.
За змістом позову основну заборгованість у сумі 20643 грн. 01 коп. складають у вимоги за поставлений відповідачу природний газ у лютому 2022 року (з 01.02.2022 по 28.02.2022 включно), тобто спірний період частково охоплюється періодом перебування території місцезнаходження відповідача в тимчасовій окупації.
Положеннями ст. 228 ГПК України визначені випадки, в яких суд може за заявою учасника справи або з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
За умовами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Пунктом 4 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
Згідно з ч. 1, п. 6 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
В силу приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про необхідність зупинення за своєю ініціативою провадження у справі № 913/567/24 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/1162/23.
Ухвалюючи таке рішення, суд наступним чином оцінює перебіг процесуальних строків у справі. Так, місячний строк підготовчого провадження закінчився 05.02.2025, проте, суддя Зюбанова Н.М. з 28.01.2025 по 10.02.2025 (наказ по суду від 27.01.2025 № 13/в) перебувала у відпустці, а з 11.02.2025 по 20.02.2025 на лікарняному, тому вчинення процесуальних дій в цей час було унеможливлене з вказаних причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Згідно з приписами ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
З метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, враховуючи обставини, пов'язані зі запровадженням в Україні воєнного стану, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 913/567/24 розглядається поза межами строку, встановленого ст. 248 ГПК України, але у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи зауважує, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
За вказаних обставин провадження у справі підлягає зупиненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Провадження у справі № 913/567/24 зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/1162/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 05.03.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Наталія ЗЮБАНОВА