вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/593/24
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №911/593/24
за первісним позовом: Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод"
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
про стягнення 454303, 88 грн.
за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод"
про стягнення 3276361, 42 грн.
за участю представників:
від ПрАТ "Полтавський турбомеханічний завод": Новицька О.О., ордер серія №ВІ №1214568 від 11.07.2024
від ПАТ "Центренерго": Кулибаба В.О., довіреність №б/н від 11.12.2023
Приватне акціонерне товариство «Полтавський турбомеханічний завод» (далі - ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод», позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. № 12/16-000232 від 05.03.2024 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі - ПАТ «Центренерго», відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 131/15 про закупівлю (поставку) товарів від 13.06.2023 у сумі 454 303, 88 грн, з яких 405 036, 30 грн основного боргу, 39 024, 92 грн пені, 3 824,48 грн 3 % річних та 6 417, 98 грн інфляційних втрат.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2024 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 25.03.2024 прийнято позовну заяву ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/593/24. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, у зв'язку з чим повідомлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
03.04.2024 через підсистему «Електронний суд» ПАТ «Центренерго» надіслало відзив на позовну заяву та зустрічну позовну заяву.
ПАТ «Центренерго» у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що часткова та несвоєчасна поставка позивачем продукції за договором № 131/5 від 13.06.2023 є істотним порушенням зазначеного договору, що відповідно до положень ст. 538 Цивільного кодексу України стало підставою для призупинення виконання своїх зобов'язань відповідачем, оскільки внаслідок несвоєчасної поставки товару ПАТ «Центренерго» було завдано шкоди та значною мірою позбавлено того, на що останній розраховував при укладенні господарського договору.
ПАТ «Центренерго» (далі також - позивач за зустрічним позовом) подало зустрічну позовну заяву про стягнення з ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» (далі також - відповідач за зустрічним позовом) 3 165 780, 77 грн пені (3 164 135, 21 грн за недопоставлену продукцію, 1 644, 56 грн за з порушенням строків поставки) та 110 581, 65 грн штрафу, нарахованих відповідно до п. 9.2 договору, за неналежне виконання зобов'язань щодо повної та своєчасної поставки продукції. ПАТ «Центренерго» зазначає, що ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» зобов'язаний був поставити товар в 120-ти денний строк з моменту отримання письмової заявки покупця, які останній направив 22.06.2023, 28.06.2023 та 11.08.2023 на електронну пошту та засобами поштового зв'язку постачальнику, натомість, як твердить ПАТ «Центренерго», товар поставлено не у повному обсязі та із простроченням строку.
09.04.2024 від позивача засобами поштового зв'язку до суду надійшла відповідь на відзив ПАТ «Центренерго» від 03.04.2024, в якій ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» посилаючись на норми цивільного законодавства акцентує, що предметом первісного позову є стягнення заборгованості за поставлений та отриманий відповідачем без жодних зауважень, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі, товар, що є підставою для проведення повних розрахунків.
12.04.2024 через підсистему «Електронний суд» ПАТ «Центренерго» надіслало заперечення на відповідь на відзив, правова позиція та обставини яких викладені аналогічно до відзиву.
Керуючись положеннями ст. 180 ГПК України, суд ухвалою від 23.04.2024 прийняв до розгляду зустрічний позов ПАТ «Центренерго» до ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» про стягнення 3 276 361, 42 грн штрафних санкцій, вимоги за зустрічним позовом об'єднав в одне провадження з первісним позовом у справі № 911/593/24 та ухвалив перейти до розгляду справи № 911/593/24 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 30.05.2024 о 14:30.
02.05.2024 від ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, за змістом якого відповідач за зустрічним позовом визнає, що поставка продукції була здійснена ним частково, натомість зауважує, що неодноразово звертався до ПАТ «Центренерго» з пропозицією продовжити термін дії договору, на які позивач за зустрічним позовом відреагував після закінчення строку дії правочину, та відповідно пославшись на цю обставину ПАТ «Центренерго» повідомило про неможливість продовження його дії. З огляду на викладене, відповідач за зустрічним позовом стверджує, що його дії були спрямовані на виконання своїх зобов'язань за договором, тим часом дії позивача за зустрічним позовом не були спрямовані на вирішення ситуації, що призвело до нарахування штрафних санкцій у значному розмірі. Також відповідач за зустрічним позовом зауважує, що строк дії договору закінчився 31.12.2023, тоді як позивач за зустрічним позовом нараховує штрафні санкції по 03.04.2024, таким чином нараховані штрафні санкції після 31.12.2023 є безпідставними. До того ж відповідач за зустрічним позовом не згодний з розрахунком пені за несвоєчасну поставку продукції, а саме щодо строків поставки конкретних позицій, у зв'язку із чим наводить свій контрозрахунок.
07.05.2024 ПАТ «Центренерго» через підсистему «Електронний суд» надіслало відповідь на відзив (за зустрічним позовом), в якій позивач за зустрічним позовом пославшись на положення законодавчих норм, що регулюють публічні закупівлі зауважив, що жодних доказів, які б підтверджували виключні обставини, виникнення яких може бути підставою для продовження строку дії договору, ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» надано не було, а тому підстав для його продовження не вбачалось. Щодо тверджень ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» про надмірно великі штрафні санкції то позивач за зустрічним позовом зауважив, що укладаючи спірний договір разом із додатками до нього, сторони погодили всі його істотні умови, зокрема і те, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність, а тому, як твердить позивач за зустрічним позовом, в силу положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язків до виконання.
20.05.2024 засобами поштового зв'язку надійшло клопотання ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю прибуття представника у підготовче засідання.
У підготовчому судовому засіданні 30.05.2024 суд не знайшов підстав для задоволення клопотання позивача за первісним позовом про відкладення розгляду справи, яке надійшло до суду 20.05.2024, водночас суд відклав підготовче засідання на 20.06.2024 о 11:30 з підстав неможливості у даному підготовчому засіданні вирішити питання визначені ч. 2 ст. 182 ГПК України.
Підготовче засідання 20.06.2024 відкладено на 28.06.2024 о 09:30.
21.06.2024 до канцелярії суду ПАТ «Центренерго» подало клопотання про залишення первісного позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України з огляду на неявку представника позивача за первісним позовом та неповідомлення суду про причини такої неявки у призначене на 20.06.2024 підготовче засідання.
28.06.2024 в підготовче судове засідання з'явився представник ПАТ «Центренерго» та підтримав раніше подане клопотання про залишення первісного позову без розгляду. Суд протокольно відмовив у задоволенні клопотання ПАТ «Центренерго» про залишення позову без розгляду, враховуючи в т.ч., що представник позивача за первісним позовом надсилав клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 28.06.2024 закрито підготовче провадження у справі № 911/593/24 та призначено справу до розгляду по суті на 18.07.2024 о 10:00.
Під час розгляду спору по суті суд оголошував перерви, зокрема до 12.09.2024.
В судове засідання 12.09.2024 з'явились представники сторін та підтримали свої позиції.
В судовому засіданні 12.09.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, враховуючи позиції сторін, суд встановив.
Первісний позов мотивовано заборгованістю ПАТ «Центренерго» перед ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод», що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем за первісним позовом умов договору № 131/15 про закупівлю (поставку) товарів від 13.06.2023 в частині оплати поставленого товару.
Так, 13.06.2023 між ПАТ «Центренерго» (за договором - покупець) та ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» (за договором - постачальник) укладено договір № 131/15 про закупівлю (поставку) товарів (далі - договір), за змістом п. п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товари (продукцію), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору.
Найменування (номенклатура, асортимент), ціна, кількість, строки (графік) поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатках до договору (п. 1.3 договору).
Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 договору, ціною договору є загальна сума цін на продукцію (вартість) з ПДВ, що поставляється за даним договором. Ціни на продукцію визначаються в додатку до договору.
Згідно положень п. 2.5 договору, розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника в порядку, передбаченому додатком до договору.
Пунктами 3.1 - 3.3 договору обумовлено, що постачальник здійснює поставку продукції за умовами згідно додатку до договору. Місце, строк (графік) поставки продукції визначається в додатках до договору. Фактичний об'єм кожної партії продукції зазначається у відповідній письмовій заявці покупця, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 5.3 договору, датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі продукції. В разі якщо фактична передача продукції і дата підписання акта приймання-передачі продукції не співпадають - до підписання акта приймання передачі продукції (в т.ч. в період приймання продукції за кількістю та якістю), продукція вважається переданою покупцю на відповідальне зберігання.
Згідно з п. 5.5 договору, право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця в момент, передбачений в п. 5.3 договору.
Відповідно до п. 5.7 договору, відпуск продукції здійснюється на підставі оригіналу відповідної довіреності на отримання товарно-матеріальної цінності, оформленої покупцем на свого представника.
Згідно із п. 5.8 договору, при поставці продукції постачальник зобов'язаний надати покупцю необхідні приналежності та наступні оригінали документів: - рахунку-фактуру; - відповідних товаросупроводжувальних накладних; - іншої документації на продукцію згідно умов договору.
Пунктом 7.1 договору передбачено зобов'язання покупця, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлену продукцію; приймати поставлену продукцію згідно з актом приймання-передачі продукції.
Пунктом 7.3 договору передбачено зобов'язання постачальник, зокрема, забезпечити поставку продукції у строки (графік), встановлені цим договором; забезпечити поставку продукції, якість якої відповідає умовам, встановленим договором.
Розділом 9 договору визначено відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеного в додатку до договору (п. 12.1 договору).
Згідно із п. 14.1 договору, невід'ємною частиною цього договору є: додаток № 1 до договору.
Відповідно до додатку № 1 до договору № 131/15 від 13.06.2023 (далі - додаток) сторони узгодили найменування, асортимент, кількість, ціну товару, загальну вартість, умови розрахунків, умови та строк поставки, строк дії договору, зокрема:
- запасні частини до турбіни К-200-130 (Зміївська ТЕС) за переліком 62 позиції (п. 1 додатку);
- загальна вартість продукції 3 056 112, 00 грн у т. ч. 509 352, 00 грн ПДВ (п. 2 додатку);
- умови розрахунків: протягом 30 календарних днів після підписання акта приймання-передачі продукції (п. 3 додатку);
- постачальний здійснює поставку продукції залізницею (автомобільним транспортом) на умовах поставки - DDР (склад Зміївської ТЕС), відповідно до Правил «Інкотермс 2010» за реквізитами вантажоодержувача: 63460, смт Слобожанське, Чугуївський р-н, Харківська обл., код вантажоодержувача: 4479; станція призначення: Лиман Південної залізниці, код 444002 (п. 4 додатку);
- строк поставки: протягом 120 днів з моменту отримання письмової заявки покупця з можливістю дострокової поставки у період з дати укладення договору по 31.12.2023. Обсяги постачання можуть бути зменшені в залежності від реального фінансування видатків покупця (п. 5 додатку);
- строк дії договору: по 31.12.2023, а в частині гарантійних зобов'язань та розрахунків до повного їх виконання (п. 10 додатку);
- заявка надсилається постачальнику на поштову адресу (місцезнаходження), вказану у договорі, поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення та з повідомленням про його вручення та електронною поштою на електронну адресу (e-mail) постачальника, вказану у договорі (пп. 12.11.1 додатку);
- постачальник зобов'язаний кожного робочого дня перевіряти надходження електронних листів на свою електронну адресу, вказану у договорі, отримати листи покупця та направити відповідь на електронну адресу покупця, зазначену у договорі. Постачальник зобов'язаний регулярно, не рідше одного разу у три дні, перевірити надходження та отримати поштові відправлення, які надійшли на його адресу (пп. 12.11.2 додатку);
- датою отримання постачальником заявки є дата отримання покупцем електронного листа зі сповіщенням про доставку на електронну адресу постачальника електронного листа з заявкою. Сторони домовились, що належним та допустимим доказом отримання покупцем електронного листа зі сповіщенням про доставку на електронну пошту постачальника електронного листа з заявкою є зроблений покупцем, роздрукований на папері скріншот (знімок з екрану), на якому у вікні браузера відкрито сторінку поштової програми. У разі неотримання покупцем листа зі сповіщенням про доставку на електронну пошту постачальника електронного листа з заявкою, датою отримання постачальником заявки є дата отримання ним поштового відправлення з заявкою. У разі неотримання постачальником поштового відправлення з заявкою, заявка вважається отриманою постачальником на третій день з дня її надходження в поштове відділення постачальника згідно даних сайту Укрпошти. Сторони домовились, що належним та допустимим доказом надходження поштового відправлення на поштове відділення постачальника є зроблений покупцем, роздрукований на папері скріншот (знімок з екрану), на якому у вікні браузера відкрито сторінку сайту Укрпошти з трекінтом (відстеженням місцезнаходження) поштового відправлення з заявкою (пп. 12.11.3 додатку);
- в іншому умови поставки продукції регулюються договором (п. 13 додатку).
Копії договору та додатку № 1 до договору наявні в матеріалах справи.
Позивач за первісним позовом зазначає, що на виконання умов договору та додатку, за заявками покупця, поставив ПАТ «Центренерго» товар на загальну суму 1 703 120, 10 грн, що підтверджується, зокрема, підписаними сторонами та скріпленими печатками товариств:
- видатковими накладними: № 587 від 18.08.2023 на суму 1 241 710, 80 грн, № 760 від 14.09.2023 на суму 56 373, 00 грн, № 542 від 06.10.2023 на суму 385 992, 60 грн, № 782 від 24.10.2023 на суму 19 043, 70 грн;
- актами приймання-передачі продукції: від 10.10.2023 на суму 385 992, 60 грн, від 30.10.2023 на суму 19 043, 70 грн;
- товарно-транспортними накладними: № 542 від 06.10.2023, № 782 від 24.10.2023.
Також до матеріалів справи долучено копії довіреностей № 295 від 09.10.2023 та № 331 від 25.10.2023 на підтвердження уповноважених осіб на отримання продукції.
В обґрунтування позовних вимог первісного позову позивач посилається на те, що відповідач за первісним позовом не виконав належним чином зобов'язання за договором, та не здійснив повну оплату поставленого товару в порядку та строки, погоджені сторонами в п. 3 додатку № 1 до договору.
Так, позивач за первісним позовом стверджує, що ПАТ «Центренерго» здійснило оплату продукції частково в сумі 1 298 083, 80 грн, а саме за видатковими накладними: № 587 від 18.08.2023 на суму 1 241 710, 80 грн та № 760 від 14.09.2023 на суму 56 373, 00 грн.
Копії означених видаткових накладних долучені до матеріалів справи.
У зв'язку з викладеним позивач за зустрічним позовом стверджує, що станом на дату звернення з цим позовом заборгованість ПАТ «Центренерго» перед ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» становить 405 036, 30 грн і нараховується за видатковими накладними № 542 від 06.10.2023, № 782 від 24.10.2023 та актами від 10.10.2023 і 30.10.2023.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань за договором, первісний позивач звертався до нього з претензією № 12/16-000172 від 19.02.2024, в якій вимагав протягом 10 днів з дати отримання претензії перерахувати грошові кошти в розмірі 405 036, 30 грн за договором.
У відповідь, зокрема, на вказану вище претензію, ПАТ «Центренерго» направило ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» лист № 23/901 від 20.02.2024 щодо оплати за договорами, в якому відповідач за зустрічним позовом визнав поставку за договором № 131/15 від 13.06.2023 на загальну суму 1 703 120, 10 грн та повідомив постачальника, що заборгованість буде погашена протягом найближчого часу за наявності достатнього фінансування.
З огляду на викладене вище та несплату ПАТ «Центренерго» наявної заборгованості, ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» звернулося до господарського суду з позовом та просить суд стягнути з ПАТ «Центренерго» 405 036, 30 грн основного боргу, 39 024, 92 грн пені, 3 824,48 грн 3 % річних та 6 417, 98 грн інфляційних втрат.
Натомість позовні вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про закупівлю (поставку) товарів № 131/15 від 13.06.2023, ПАТ «Центренерго» 22.06.2023, 28.06.2023 та 11.08.2023 надіслало на електронну пошту, яка вказана у договорі - priemnaya@ptmz.nicmas.com, а також засобами поштового зв'язку на адресу ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» письмові заявки № 23/2428 від 22.06.2023, № 23/2521 від 28.06.2023 та № 23/3195 від 11.08.2023 на поставку продукції, найменування, асортимент, кількість якої відповідає тому, що було вказано у додатку № 1 до договору. Загальна вартість продукції з ПДВ, згідно заявок та додатку № 1 до договору, становить 3 056 112, 00 грн.
Як зазначає позивач за зустрічним позовом, постачальник отримав письмову заявку покупця № 23/2428 від 22.06.2023 - 22.06.2023, письмову заявку № 23/2521 від 28.06.2023 - 28.06.2023, а письмову заявку № 23/3195 від 11.08.2023 - 11.08.2023, відповідно постачальник повинен був виконати свій обов'язок по поставці продукції за договором в 120-ти денний строк:
- за заявкою від 22.06.2023 - до 20.10.2023;
- за заявкою від 28.06.2023 - до 26.10.2023;
- за заявкою від 11.08.2023 - до 09.12.2023.
Однак, як стверджує позивач за зустрічним позовом, ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» частково здійснило поставку продукції на адресу ПАТ «Центренерго» на загальну суму 1 703 120, 10 грн, що підтверджується такими актами прийняття-передачі продукції:
- акт прийняття-передачі продукції від 25.08.2023 року до договору № 131/15 від 13.06.2023 - на загальну суму 1 241 710, 80 грн;
- акт прийняття-передачі продукції від 19.09.2023 року до договору № 131/15 від 13.06.2023 - на загальну суму 56 373, 00 грн;
- акт прийняття-передачі продукції від 10.10.2023 року до договору № 131/15 від 13.06.2023 - на загальну суму 385 992, 60 грн;
- акт прийняття-передачі продукції від 30.10.2023 до договору № 131/15 від 13.06.2023 - на загальну суму 19 043, 70 грн.
Таким чином, ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» не забезпечено постачання продукції, замовленої на підставі письмових заявок № 23/2428 від 22.06.2023, № 23/2521 від 28.06.2023, № 23/3195 від 11.08.2023 згідно додатку до договору про закупівлю на суму 1 352 991, 90 грн (3 056 112, 00 грн - 1 703 120, 10 грн).
За твердженнями ПАТ «Центренерго», наведені вище обставини засвідчують те, що постачальником не виконані взяті зобов'язання по поставці продукції за договором.
Так, згідно письмової заявки № 23/2428 від 22.06.2023, ПАТ «Центренерго» зробило заявку на товар, зокрема, на:
- «кільце ущільнююче ЦВТ ЗКУ; код ДК 021:2015- 42110000-3; ГОСТ, номер креслення - В-1136295; кількість - 2 шт.
Однак даний товар постачальником поставлено не було.
Так, згідно письмової заявки № 23/3195 від 11.08.2023, ПАТ «Центренерго» зробило заявку на товар, зокрема, на:
- «кільце ущільнююче ЦВТ ЗКУ - 1,2; ГОСТ, номер креслення - В-1136294; кількість 8 шт.»;
- «кільце ущільнююче ЦВТ ПКУ - 1,2,3; ГОСТ, номер креслення - В-1133907; кількість 17 шт.»;
- «пружина плоска; ГОСТ, номер креслення - 60.7601.106 (ПН 356-57); кількість 204 шт.»;
- «шток АЗК; ГОСТ, номер креслення - В-1221416; кількість 4 шт.»;
- «шток РК ВТ № 1,3,4; ГОСТ, номер креслення - В-1157559; кількість 4 шт.»;
- «муфта зубчаста ГМН; ГОСТ, номер креслення - Б-1235328; кількість 2 шт.»;
- «валик торсіонний; ГОСТ, номер креслення - Т-728; кількість 1 шт».
Однак перелічений товар до ПАТ «Центренерго» постачальником поставлено не було.
Крім того згідно цієї ж письмової заявки (№ 23/3195 від 11.08.2023), ПАТ «Центренерго» зробило заявку на товар, зокрема, на:
- «кільце ущільнююче ЦВТ діафрагми 3-12 ст.; ГОСТ, номер креслення - В-1148417; кількість 10 шт.»;
- «шток АСК; ГОСТ, номер креслення - В-1157615; кількість 4 шт.»;
- «шток РК ВТ № 2; ГОСТ, номер креслення - В-1137268; кількість 2 шт.»;
- «шток РК СТ № 1,2; ГОСТ, номер креслення - В-1137641; кількість 4 шт.»;
- «шток РК ВТ № 3,4; ГОСТ, номер креслення - В-1137736; кількість 4 шт.».
Однак вказаний вище товар був поставлений до ПАТ «Центренерго» не у відповідній кількості, яка значилася у заявці. Так, перший товар із замовлених 10 шт. був поставлений у кількості 3 шт.; другий товар із замовлених 4 шт. був поставлений у кількості 2 шт.; третій товар із замовлених 2 шт. був поставлений у кількості 1 шт.; четвертий товар із замовлених 4 шт. був поставлений у кількості 2 шт.; п'ятий товар із замовлених 4 шт. був поставлений у кількості 1 шт.
Вказані обставини, на переконання ПАТ «Центренерго», засвідчують те, що ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» не виконало належним чином взяті зобов'язання по поставці продукції за договором № 131/15 про закупівлю (поставку) товарів від 13.06.2023. У зв'язку із цим ПАТ «Центренерго» подано зустрічну позовну заяву з вимогами до ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» про стягнення 3 164 135, 21 грн пені за недопоставку продукції, 1 644, 56 грн пені за поставку продукції з порушенням строків та 110 581, 65 грн штрафу за недопоставку продукції понад 20 днів.
До того ж вказані обставини (неповна / несвоєчасна поставка) свідчать про порушення постачальником зобов'язання по поставці продукції, у зв'язку із чим, як зазначив відповідач за первісним позовом у відзиві на первісну позовну заяву, ПАТ «Центренерго» було призупинено виконання своїх зобов'язань по договору в частині повної оплати вартості поставленого товару. ПАТ «Центренерго» вважає, що несвоєчасна поставка продукції за договором № 131/15 від 13.06.2023 є істотними порушенням зазначеного договору відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України та підставою для призупинення виконання своїх зобов'язань.
Проаналізувавши фактичні обставини справи та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що як позовні вимоги за первісним позовом, так і вимоги за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню, з огляду на їх обґрунтованість та доведеність.
Отже щодо вимог за первісним позовом суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приписами ч. 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Судом встановлено, що за правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Згідно із ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже умовами договору та додатку № 1 до нього визначено, що строк поставки товару становить протягом 120 днів з моменту отримання письмової заявки покупця з можливістю дострокової поставки у період з дати укладення договору по 31.12.2023 (п. 5 додатку); датою поставки та моментом переходу права власності на продукцію від постачальника до покупця є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі продукції (п. 5.3, 5.5 договору)
Матеріалами справи підтверджується, що ПАТ «Центренерго», відповідно до умов договору № 131/15 від 13.06.2023, направило ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» заявки на поставку продукції: № 23/2428 від 22.06.2023, № 23/2521 від 28.06.2023, № 23/3195 від 11.08.2023, загальна вартість за якими складає 3 056 112, 00 грн.
ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» не заперечує отримання заявок від ПАТ «Центренерго».
З матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом, на виконання договору, додатку № 1 та заявок покупця № 23/2428 від 22.06.2023, 23/2521 від 28.06.2023, 23/3195 від 11.08.2023 поставив на користь відповідача за первісним позовом товар на загальну суму 1 703 120, 10 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи, зокрема, актами прийняття-передачі продукції: від 25.08.2023 на суму 1 241 710, 80 грн; від 19.09.2023 на суму 56 373, 00 грн; від 10.10.2023 на суму 385 992, 60 грн; від 30.10.2023 на суму 19 043, 70 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень.
До того ж відповідач за первісним позовом не заперечує поставку йому продукції на загальну суму 1 703 120, 10 грн, про що зазначає у відзиві на первісну позовну заяву.
Відповідно до ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що умовами договору та додатку до нього узгоджено здійснювати розрахунки за продукцію у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів після дати підписання акта приймання-передачі продукції.
Виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства, умов п. 3 додатку № 1 до договору, оскільки акти приймання-передачі підписані між сторонами 25.08.2023, 19.09.2023, 10.10.2023 та 30.10.2023, суд дійшов висновку, що строк здійснення покупцем оплати за поставлений товар за актом приймання-передачі від 25.08.2023 є таким, що настав 29.09.2023; строк здійснення покупцем оплати за поставлений товар за актом приймання-передачі від 19.09.2023 є таким, що настав 19.10.2023; строк здійснення покупцем оплати за поставлений товар за актом приймання-передачі від 10.10.2023 є таким, що настав 09.11.2023, а строк здійснення покупцем оплати за поставлений товар за актом приймання-передачі від 30.10.2023 є таким, що настав 29.11.2023.
Натомість як зазначає позивач та не заперечує підповідач за зустрічним позовом, останнім оплату за поставлену продукцію здійснено лише частково в сумі 1 298 083, 80 грн, які зараховані позивачем за первісним позовом в рахунок оплати за продукцію поставлену згідно актів прийняття-передачі від 25.08.2023 та 19.09.2023.
Отже станом на дату розгляду цієї справи в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем за первісним позовом зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару на загальну суму 405 036, 30 грн (1 703 120, 10 грн - 1 298 083, 80 грн), у зв'язку із чим у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за договором виникла заборгованість в сумі 405 036, 30 грн. Протилежного суду не доведено, доказів здійснення оплати вказаної суми до суду не надано.
Посилання відповідача за первісним позовом на наявність у покупця підстав відповідно до ст. 538 ЦК України для призупинення виконання своїх зобов'язань внаслідок істотного порушення постачальником умов договору в частині поставки замовленого обсягу товару, суд відхиляє оскільки у п. 3 додатку № 1 до договору сторонами узгоджено умови розрахунків, а саме протягом 30 календарних днів після дати підписання акта приймання-передачі продукції. Отже у покупця виникає обов'язок з оплати поставленого товару не від дати поставки повного обсягу замовленого товару, а саме після підписання відповідного акта приймання-передачі продукції. Відтак, відсутні підставити ставити в залежність оплату покупцем поставленої партії товару здійсненню постачальником поставки повного обсягу замовленої продукції. Відповідач за первісним позовом прийняв товар за актами приймання-передачі продукції без будь-яких зауважень та заперечень, що є підставою для проведення розрахунків за поставлений товар відповідно до п. 3 додатку № 1 до договору.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За таких обставин, первісні позовні вимоги ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» до ПАТ «Центренерго» про стягнення заборгованості за договором № 131/15 про закупівлю (поставку) товарів від 13.06.2023 у розмірі 405 036, 30 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, внаслідок неналежного виконання відповідачем за первісним позовом грошового зобов'язання, позивач за первісним позовом нарахував та заявив до стягнення з відповідача 39 024, 92 грн пені, 3 824,48 грн 3 % річних та 6 417, 98 грн інфляційних втрат.
Оскільки відповідач за первісним позовом не у повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого товару, що ним не спростовано шляхом подання належних доказів, суд зазначає, що він є таким, що порушив взяті на себе зобов'язання.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 9.6 договору, у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від ціни неоплаченої продукції.
Згідно розрахунку позивача за первісним позовом, останній за актом від 10.10.2023 на суму заборгованості 385 992, 60 нарахував суму пені у розмірі 37 508, 29 грн за період з 09.11.2023 по 03.03.2024 та за актом від 30.10.2023 на суму заборгованості 19 043, 70 грн нарахував суму пені у розмірі 1 516, 63 грн за період з 29.11.2023 по 03.03.2024.
Проте, суд не може погодитись з таким твердженням позивача стосовно визначення періоду розрахунку штрафних санкцій та його розміру.
Здійснивши перевірку зазначеного розрахунку, суд встановив, що позивач за первісним позовом неправильно визначив періоди прострочення за актами, зокрема їх початок, оскільки не врахував положення ст. 253 ЦК України, та необґрунтовано здійснив розрахунок пені за подвійною обліковою ставкою, тоді як умовами п. 9.6 договору передбачено розмір однієї облікової ставки Національного банку України.
Як було встановлено судом раніше, строк здійснення покупцем оплати за поставлений товар за актом приймання-передачі від 10.10.2023 є таким, що настав 09.11.2023, а строк здійснення покупцем оплати за поставлений товар за актом приймання-передачі від 30.10.2023 є таким, що настав 29.11.2023. В силу положень ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Отже початок прострочення виконання грошового зобов'язання починається з наступного дня після відповідної дати, тобто з 10.11.2023 та 30.11.2023.
Виконавши власний розрахунок пені, з урахуванням встановлених судом дат виникнення прострочення по оплаті товару, в межах розрахунку позивача, з урахуванням умов договору (розміру неустойки), здійсненої поставки, а також порядку розрахунків, погодженого сторонами, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги первісного позову в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 19 334, 30 грн.
Щодо вимог про стягнення 3 824,48 грн 3 % річних та 6 417, 98 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини неправильно визначеного позивачем за первісним позовом початку прострочення виконання грошових зобов'язань за актами від 10.10.2023 та 30.10.2023, суд здійснив власний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням встановлених судом дат виникнення прострочення оплати товару в межах розрахунку позивача та встановив, що позовні вимоги первісного позову в частині стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню в сумі 3 791, 39 грн, а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в сумі 6 417, 98 грн.
Встановлених судом обставин неналежного виконання покупцем за договором № 131/15 про закупівлю (поставку) товарів від 13.06.2023 свої зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати отриманої продукції, відповідачем за зустрічним позовом не спростовано, а тому первісний позов належить задовольнити частково.
Щодо вимог за зустрічним позовом суд дійшов таких висновків.
Зустрічний позов ПАТ «Центренерго» мотивовано порушенням ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» умов договору № 131/15 про закупівлю (поставку) товарів від 13.06.2023 в частині повної та своєчасної поставки продукції, у зв'язку із чим позивачем за зустрічним позовом нараховано та заявлено до стягнення 3 164 135, 21 грн пені за недопоставку продукції, 1 644, 56 грн пені за поставку продукції з порушенням строків та 110 581, 65 грн штрафу за недопоставку продукції понад 20 днів.
Відповідно зі ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже як встановлено судом вище, спірні правовідносини підпадають під правове регулювання Глави 54 ЦК України.
Зокрема за умовами ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Приписами ч. 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.
Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже між сторонами укладено договір № 131/15 про закупівлю (поставку), відповідно до якого постачальник зобов'язаний передати покупцю продукцію, а останній - прийняти та оплатити її на визначених умовах. Найменування, асортимент, ціна, кількість, строки постачання та інші характеристики товару зазначені у додатку № 1 до договору, зокрема:
- строк поставки: протягом 120 днів з моменту отримання письмової заявки покупця з можливістю дострокової поставки у період з дати укладення договору по 31.12.2023. Обсяги постачання можуть бути зменшені в залежності від реального фінансування видатків покупця (п. 5 додатку);
- строк дії договору: по 31.12.2023, а в частині гарантійних зобов'язань та розрахунків до повного їх виконання (п. 10 додатку);
- заявка надсилається постачальнику на поштову адресу (місцезнаходження), вказану у договорі, поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення та з повідомленням про його вручення та електронною поштою на електронну адресу (e-mail) постачальника, вказану у договорі (пп. 12.11.1 додатку);
- постачальник зобов'язаний кожного робочого дня перевіряти надходження електронних листів на свою електронну адресу, вказану у договорі, отримати листи покупця та направити відповідь на електронну адресу покупця, зазначену у договорі. Постачальник зобов'язаний регулярно, не рідше одного разу у три дні, перевірити надходження та отримати поштові відправлення, які надійшли на його адресу (пп. 12.11.2 додатку);
- датою отримання постачальником заявки є дата отримання покупцем електронного листа зі сповіщенням про доставку на електронну адресу постачальника електронного листа з заявкою. Сторони домовились, що належним та допустимим доказом отримання покупцем електронного листа зі сповіщенням про доставку на електронну пошту постачальника електронного листа з заявкою є зроблений покупцем, роздрукований на папері скріншот (знімок з екрану), на якому у вікні браузера відкрито сторінку поштової програми. У разі неотримання покупцем листа зі сповіщенням про доставку на електронну пошту постачальника електронного листа з заявкою, датою отримання постачальником заявки є дата отримання ним поштового відправлення з заявкою. У разі неотримання постачальником поштового відправлення з заявкою, заявка вважається отриманою постачальником на третій день з дня її надходження в поштове відділення постачальника згідно даних сайту Укрпошти. Сторони домовились, що належним та допустимим доказом надходження поштового відправлення на поштове відділення постачальника є зроблений покупцем, роздрукований на папері скріншот (знімок з екрану), на якому у вікні браузера відкрито сторінку сайту Укрпошти з трекінтом (відстеженням місцезнаходження) поштового відправлення з заявкою (пп. 12.11.3 додатку).
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач за зустрічним позовом надіслав на електронну пошту постачальника, яка вказана у договорі - priemnaya@ptmz.nicmas.com, а також засобами поштового зв'язку на адресу постачальника письмові заявки на поставку продукції, а саме: № 23/2428 від 22.06.2023, № 23/2521 від 28.06.2023, № 23/3195 від 11.08.2023, зокрема, в підтвердження їх надіслання до матеріалів зустрічного позову долучено роздруковані на папері скріншоти про доставку на електронну пошту постачальника та описи вкладення.
ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» не заперечує отримання письмових заявок на електронну пошту, а тому в силу положень пп. 12.11.3 додатку № 1, датою отримання постачальником заявок є 22.06.2023, 28.06.2023 та 11.08.2023.
Виходячи з умов п. 5 додатку № 1 до договору та з урахуванням дат отримання постачальником заявок покупця, суд дійшов висновку, що 120-ти денний строк здійснення постачальником поставки замовленого обсягу товару:
- за заявкою № 23/2428 від 22.06.2023 є таким, що настав 20.10.2023;
- за заявкою № 23/2521 від 28.06.2023 є таким, що настав 26.10.2023;
- за заявкою № 23/3195 від 11.08.2023 є таким, що настав 09.12.2023.
Відповідно до п. 5.3 договору, датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі продукції.
У межах розгляду первісного позову суд встановив, що постачальником поставлено продукцію покупцю на загальну суму 1 703 120, 10 грн (що підтверджується актами приймання-передачі продукції), що водночас свідчить про недопоставки продукції на суму 1 352 991, 90 грн, оскільки загальна вартість товару, обумовлена додатком № 1 до договору становила 3 056 112, 00 грн.
Судом встановлено, що із заявленого у письмовій заявці № 23/2428 від 22.06.2023 обсягу продукції постачальником не поставлено: кільце ущільнюючого ЦВТ ЗКУ; код ДК 021:2015- 42110000-3; ГОСТ, номер креслення - В-1136295; у кількості - 2 шт - вартістю 25 194, 00 грн.
Із заявленого у письмовій заявці № 23/3195 від 11.08.2023 обсягу продукції постачальником не поставлено: кільце ущільнююче ЦВТ ЗКУ - 1,2; ГОСТ, номер креслення - В-1136294; кількість 8 шт.; кільце ущільнююче ЦВТ ПКУ - 1,2,3; ГОСТ, номер креслення - В-1133907; кількість 17 шт.; пружина плоска; ГОСТ, номер креслення - 60.7601.106 (ПН 356-57); кількість 204 шт.; шток АЗК; ГОСТ, номер креслення - В-1221416; кількість 4 шт.; шток РК ВТ № 1,3,4; ГОСТ, номер креслення - В-1157559; кількість 4 шт.; муфта зубчаста ГМН; ГОСТ, номер креслення - Б-1235328; кількість 2 шт.; валик торсіонний; ГОСТ, номер креслення - Т-728; кількість 1 шт. - вартістю 1 327 797, 90 грн.
Станом на дату розгляду цієї справи в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази поставки на користь покупця товару на загальну суму 1 352 991, 90 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно із ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Відповідно п. 9.1, 9.2 договору передбачають, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.
У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 2 відсотків вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості; і крім цього, постачальник відшкодовує всі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання постачальником зобов'язань за цим договором, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції і 3-х відсотків річних.
Позивач за зустрічним позовом за порушення постачальником зобов'язань за договором та додатком № 1 до нього в частині повної та своєчасної поставки замовленого товару, нарахував на підставі п. 9.2 договору та просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом:
1) 3 164 135, 21 грн пені, нарахованої за недопоставку продукції:
- за заявкою № 23/2428 від 22.06.2023 на суму недопоставленого товару 25 194,00 грн за період прострочення з 21.10.2023 до 03.04.2024;
- за заявкою № 23/3195 від 11.08.2023 на суму недопоставленого товару 1 327 797, 00 грн за період прострочення з 10.12.2023 по 03.04.2024;
2) 1 644, 56 грн пені, нарахованої за поставку продукції з порушенням строків:
- за заявкою № 23/2428 від 22.06.2023 на суму простроченої поставки 5 158, 50 грн за період прострочення з 21.10.2023 по 30.10.2023;
- за заявкою № 23/2521 від 28.06.2023 на суму простроченої поставки 7 660, 80 грн за період прострочення з 27.10.2023 по 30.10.2023;
3) 110 581, 65 грн штрафу за недопоставку продукції понад 20 днів у розмірі 7 %:
- за заявкою № 23/2428 від 22.06.2023 на суму недопоставленого товару 25 194,00 грн;
- за заявкою № 23/3195 від 11.08.2023 на суму недопоставленого товару 1 327 797, 00 грн.
Отже факт прострочення постачальником зобов'язань за договором з урахуванням умов додатку № 1 до нього, в частині повної поставки продукції підтверджується матеріали справи.
До того ж ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» у відзиві на зустрічну позовну заяву визнає, що постачальником не було здійснено часткову поставку товару у строк, встановлений п. 5 додатку № 1 до договору, проте зазначає, що постачальник неодноразово звертався до покупця з проханням продовжити строк дії договору про закупівлю шляхом укладення додаткової угоди у зв'язку із тим, що виконати взяті на себе зобов'язання в строк не мав можливості внаслідок частих повітряних тривог, вимкнень електроенергії, недостатністю кадрів, закупівлею необхідних матеріалів, які на даний момент не виготовляються в Україні. Окрім того, як зазначив відповідач за зустрічним позовом, ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» наголошувало на тому, що виконає зобов'язання по поставці продукції та направляло графік відвантаження запасних частин до договору, проте ПАТ «Центренерго» надало відповідь на листи, в якому повідомило, що продовження терміну дії договору про закупівлю не можливе у зв'язку із закінченням строку його дії 31.12.2023.
В матеріалах справи наявні листи ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод», зокрема, № 12/21-000012 від 05.01.2024 та № 12/21-000035/1 від 16.01.2024, адресовані ПАТ «Центренерго», в яких постачальник просив покупця продовжити строк дії договору про закупівлю (поставку) товарів № 131/15 від 13.06.2023 шляхом укладення додаткової угоди та гарантував виконання своїх зобов'язань.
Однак суд зазначає, що належних доказів направлення вказаних листів відповідач за зустрічним позовом до суду не надав.
Проте позивач за зустрічним позовом направлення листа № 12/21-000012 від 05.01.2024 на адресу ПАТ «Центренерго» не заперечує.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на лист ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» № 12/21-000012 від 05.01.2024, ПАТ «Центренерго» направило постачальнику лист № 23/341 від 18.01.2024 щодо закінчення строку дії договорів, в якому повідомив постачальника, що продовження строку дії, зокрема договору № 131/15 від 13.06.2023 у січні 2024 не можливе у зв'язку із закінченням строку його дії 31.12.2023. У цьому листі покупець також зазначив, що не має можливості отримати продукцію, зокрема за договором № 131/15 від 13.06.2023 у зв'язку з тим, що строк дії вказаного договору закінчився 31.12.2023.
Копії листів наявні в матеріалах справи.
Згідно зі ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Строк дії договору № 131/15 від 13.06.2023 визначено по 31.12.2023, до того ж поставка товару обумовлена по 31.12.2023.
З огляду на положення ст. 598, 599, 631 ЦК України та умови договору № 131/15 від 13.06.2023, суд встановив, що постачальник зобов'язаний був здійснити поставку товару не пізніше 31.12.2023. Договір не містить положень, які б передбачали правомірність здійснення поставки після зазначеної дати, що свідчить про порушення постачальником договірних зобов'язань.
Отже враховуючи висновок суду стосовно того, що з моменту закінчення строку дії договору, зобов'язання ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» з поставки продукції на суму 1 352 991, 90 грн припинилось, господарський суд вважає, що вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення пені за недопоставку продукції у загальній сумі 3 164 135, 21 грн, що нарахована за періоди з 21.10.2023 та з 10.12.2023 по 03.04.2024 має бути обмежена датою припинення зобов'язання - 31.12.2023. Нарахування позивачем за зустрічним позовом пені після такої суд вважає неправомірним.
Здійснивши власний розрахунок пені за недопоставку продукції, обмеживши нарахування пені датою припинення зобов'язання (31.12.2023), з урахуванням умов договору, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги зустрічного позову в частині стягнення пені за недопоставку продукції підлягають задоволенню частково в сумі 620 510, 00 грн.
Здійснивши перевірку розрахунку позивача за зустрічним позовом в частині нарахування 1 644, 56 грн пені за прострочення поставки товару та 110 581, 65 грн штрафу за недопоставку продукції понад 20 днів, з урахуванням умов договору, прострочення постачальником обов'язку з поставки продукції у погоджений сторонами строк, в межах розрахунку позивача за зустрічним позовом, господарський суд дійшов до висновку, що розрахунки пені і штрафу в цій частині є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та вимогам законодавства, у зв'язку із чим позовні вимоги зустрічного позову в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом 1 644, 56 грн пені за прострочення поставки товару та 110 581, 65 грн штрафу за недопоставку продукції понад 20 днів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Також суд зазначає, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати у договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного суду від 08.08.2018 у справі № 908/1843/17, постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі № 3-88гс11, постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 3-24гс12, постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17.
Стосовно посилань відповідача за зустрічним позовом у відзиві на зустрічну позовну заяву на приписи ч. 1, 2 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, суд не розцінює це як клопотання відповідача за зустрічним позовом про зменшення заявлених до стягнення штрафних санкцій, оскільки у прохальній частині відзиву він не заявляв вимог про зменшення відповідних сум.
З викладеного вбачаються підстави для часткового задоволення зустрічних позовних вимог.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Отже підсумовуючи, суд зазначає, що позовні вимоги за первісним позовом належить задовольнити частково та стягнути з ПАТ «Центренерго» на користь ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» 405 036, 30 грн основного боргу, 19 334, 91 грн пені, 6 417, 98 грн інфляційних втрат та 3 791, 39 грн 3% річних. Всього - 434 580, 58 грн заборгованості.
Позовні вимоги за зустрічним позовом належить задовольнити частково та стягнути з ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» на користь ПАТ «Центренерго» 620 510, 44 грн пені за недопоставку продукції, 1 644, 56 грн пені за поставку продукції з порушенням строків, 110 581, 65 грн штрафу за недопоставку продукції. Всього - 732 736, 65 грн заборгованості.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами за наслідками розгляду справи, суд зазначає наступне.
Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог первісного позову, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню судовий збір в сумі 6 518,71 грн.
Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог зустрічного позову, з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом підлягає стягненню судовий збір в сумі 10 991,05 грн.
Водночас відповідно до ч. 11 ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Аналіз цієї норми свідчить, що її мета є по суті аналогічною меті ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України, оскільки в даному випадку судовим рішенням будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній, тобто, їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання таким судовим рішенням законної сили відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 та ч. 1 ст. 129-1 Конституції України таке судове рішення підлягатиме обов'язковому виконанню, тобто, буде відсутній будь-який спір між сторонами з приводу настання чи ненастання строку виконання зобов'язання з такої сплати.
До того ж, зазначена норма Господарського процесуального кодексу України не проводить жодної диференціації, які за правовою природою чи підставами виникнення мають бути ці грошові суми.
Виходячи із зазначеного висновку в контексті цієї справи суд наголошує на універсальності приписів ч. 11 ст. 238 ГПК України, адже можливість їх застосування судом не ставиться у залежність від тотожності правової природи вимог про стягнення грошових сум за первісним і зустрічним позовами, а їх безспірність презюмується у разі судового вирішення спору.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 910/16135/18 та від 22.04.2021 у справі № 904/1583/20.
Враховуючи наведене вище та положення ч. 11 ст. 238 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для зустрічного зарахування присуджених до стягнення сум за первісним та зустрічним позовами, стягнувши різницю між ними з ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод» на користь ПАТ «Центренерго» у розмірі 298 156, 07 грн заборгованості та 4 472, 35 грн судового збору.
Керуючись ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" задовольнити частково.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" заборгованість у розмірі 405 036 (чотириста п'ять тисяч тридцять шість) грн. 30 коп., пеню у розмірі 19 334 (дев'ятнадцять тисяч триста тридцять чотири) грн. 91 коп., три проценти річних у розмірі 3\791 (три тисячі сімсот дев'яносто одна) грн. 39 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 417 (шість тисяч чотириста сімнадцять) грн. 98 коп. та судовий збір у розмірі 6 518 (шість тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 70 коп.
3. У задоволенні іншої частини вимог первісного позову відмовити.
4.Позовні вимоги за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" задовольнити частково.
5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" пеню за недопоставку продукції у розмірі 620 510 (шістсот двадцять тисяч п'ятсот десять) грн. 44 коп., пеню за поставку продукції з порушенням строків у розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 56 коп., штраф за недопоставку продукції понад 20 днів у розмірі 110 581 (сто десять тисяч п'ятсот вісімдесят одну) грн. 65 коп. та судовий збір у розмірі 10 991 (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто одну) грн. 05 коп.
6. Провести зустрічне зарахування присуджених до стягнення сум за первісним та зустрічним позовами та стягнути різницю між ними.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" заборгованість у розмірі 298 156 (двісті дев'яносто вісім тисяч сто п'ятдесят шість) грн. 07 коп. та судовий збір у розмірі 4 472 (чотири тисячі чотириста сімдесят дві) грн. 35 коп., видавши наказ.
Повне рішення складено - 05.03.2025 року
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.