ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.03.2025Справа № 910/15822/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферм Є» (вул. Еспланадна, буд. 20, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 42351828)
до Фізичної особи-підприємця Яценко Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фізична особа - підприємець Петрик Віри Євгенівни ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
про визнання недійсним договору,
Представники сторін: не викликались
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферм Є» (далі за текстом - ТОВ «Ферм Є», Позивач) з позовом до Фізичної особи-підприємця Яценко Олени Олександрівни (далі за текстом - ФОП Яценко О.О., Відповідач) про визнання недійсним договору на послуги письмового перекладу № 21/08-2024 від 21.08.2024 (далі за текстом - Договір).
В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що Договір укладено між сторонами за ініціативи та рекомендації третьої особи, яка мала контролювати хід виконання з боку Відповідача.
Роботи Відповідачем за Договором виконано і третя особа звернулась до керівника Позивача з проханням підписати акт наданих послуг, який підписано керівником без попередньої перевірки 23.08.2024.
Однак, станом на 19.12.2024 згідно доводів Позивача роботи за Договором від Відповідача так і не отримано - переклад тексту англійською мовою.
Позивач звертає увагу суду на те, що оскільки Договір підписано 21.08.2024, а акт 23.08.2024 Відповідач не мав змоги у такий короткий строк здійснити якісний переклад 136 852 слів з української на англійську мову.
Відтак, Позивач зазначає, що Договір суперечить положенню частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) оскільки правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому в силу частини 1 та 3 статті 215 ЦК України є підставою для недійсності Договору.
2. Стислий виклад позиції Відповідача.
Із поданого відзиву вбачається, що Відповідачем заперечуються заявлені вимоги оскільки зобов'язання за Договором виконано у повному обсязі, що підтверджується підписаним актом.
Згідно доводів Відповідача даний позову зумовлений виключно небажанням Позивача здійснити розрахунок за Договором, обов'язок чого встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі № 910/13949/24.
Відповідач зазначає, що із наданого позову йому не зрозуміло підстави для визнання Договору недійсним.
3. Стислий виклад позиції третьої особи.
Із наданих до суду пояснень вбачається, що існуючі між Позивачем та третьою особою договірні зобов'язання на підставі укладеного договору про надання послуг № С-05-13-24-2 від 13.05.2024 станом на 23.08.2024 припинено.
Умовами зазначеного договору жодним чином не передбачалося здійснення з боку ФОП Петрик В.Є. контролю за виконанням оспорюваного Договору, що свідчить про безпідставність доводів Позивача в цій частині.
Третьою особою не заперечується, що Відповідач був рекомендований Позивачу для надання послуг з перекладу, однак наразі, даний позов є способом ухилитися від виконання зобов'язань з оплати.
Так, третя особа заперечує щодо задоволення позову та зазначає, що можливо у Позивача є претензії щодо якості виконаних Відповідачем робіт, що водночас не є підставою для визнання Договору недійсним.
Також, третя особа просить суд відшкодувати за рахунок Позивача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в межах даного спору.
4. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Також даною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Ферм Є» про витребування доказів.
15.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло повторне клопотання Позивача про витребування доказів та клопотання про залучення до участі у розгляді справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 клопотання ТОВ «Ферм Є» про витребування доказів задоволено частково; клопотання про залучення до участі у розгляді справи третьої особи задоволено та відповідно залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичну особу - підприємця Петрик Віру Євгенівну.
30.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та необхідності подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
31.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення третьої особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 залишено без задоволення клопотання ФОП Яценко О.О. про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
07.02.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
10.02.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові письмові пояснення Позивача.
10.02.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва повторно надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 відзив на позовну заяву у справі № 910/15822/24, зареєстрований канцелярією Господарського суду міста Києва 10.02.2025 за вх. № 07-11/11874/25 з доданими до нього додатками - повернуто заявнику без розгляду.
17.02.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення Відповідача щодо долучення письмових пояснень Позивача.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
21.08.2024 між ТОВ «Копа ЛТД», в подальшому назву змінено на ТОВ «Ферм Є» (замовник) та ФОП Яценко О.О. (виконавець) укладено договір на послуги письмового перекладу № 21/08-2024, відповідно до умов якого виконавець за винагороду зобов'язався надати замовнику послуги з перекладу, а останній зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги.
Під послугами відповідно цього Договору потрібно розуміти: надання послуг письмового перекладу з української мови на англійську мову документів, текстів та матеріалів, наданих замовником у форматі doc, docx.
У відповідності до пунктів 2.1 - 2.4 Договору, виконавець зобов'язується в обумовлені терміни надати переклад текстових письмових перекладів; надати перекладену документацію в електронному вигляді. Замовник зобов'язується оплатити роботу виконавця згідно порядку, визначеного пунктом 3 цього договору. Замовник передає виконавцю матеріали для перекладу з переліком певних вимог до нього електронною поштою на адресу olena.polshyna@gmail.com. Виконавець передає переклад замовнику на електронну адресу vira.petryk@ferm.in.ua; zakhar.platonov@ferm.in.ua; yuliia.mochanova@ferm.in.ua.
Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 Договору загальна вартість договору становитиме суму вартості послуг, вказану в рахунках. Вартість одного слова в кінцевому перекладі становить від 0,06 до 0,2 долари США в залежності від складності послуг згідно курсу НБУ купівлі валюти на дату виставлення рахунку. Кінцева вартість послуг буде вказана сторонами в акті наданих послуг.
Відповідно до пункту 3.3 Договору замовник сплачує 100% вартості послуг протягом п'яти робочих днів після отримання рахунку на оплату послуг та акту надання послуг. Обов'язок по оплаті вважається виконаним після надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
Пунктом 3.4 Договору передбачено, що виконавець по закінченню надання послуг зобов'язаний видати замовнику перекладені документи разом зі звітом наданих послуг та актом надання послуг.
Замовник протягом трьох робочих днів, з моменту отримання від виконавця акту надання послуг та відповідних документів, зобов'язується підписати акт та передати його назад виконавцю, або надати мотивовану відмову. У випадку наявності зауважень до перекладу, виконавець повинен усунути їх протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання повідомлення про невідповідність (пункт 3.5 Договору).
У пункті 7.2 Договору сторони погодили, що обмін та підписання первинних документів, спрямованих на виконання договору (документи, які містять відомості про господарські операції, підтверджують їх здійснення та є підставою для бухгалтерського обліку таких господарських операцій, в тому числі, але не виключно: накладні, акти, заявки, специфікації, повідомлення, тощо), може здійснюватися через Сервіс електронного документообігу системи Вчасно. Кожна зі сторін зобов'язана самостійно забезпечити для себе доступ до використання Сервісу електронного документообігу шляхом укладення відповідного договору.
Строк Договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 8.1 Договору та закінчується 31.12.2024, а в частині розрахунків - до моменту повного їх проведення між сторонами (пункт 8.2 Договору).
Згідно доводів Позивача, станом на дату звернення до суду з позовом роботи (послуги з перекладу) не надано, а підписаний сторонами через Сервіс електронного документообігу системи «Вчасно» актом наданих послуг за серпень 2024 №21/08-ОЯ-24 від 23.08.2024 на суму 359 920, 76 грн зі сторони Позивача підписаний без перевірки результатів виконання Договору.
У якості нормативно - правового обґрунтування поданого позову Позивач посилається на положення частини 5 статті 203, частини 1 та 3 статті 215 та статті 216 ЦК України.
Заперечення Відповідача фактично зводяться до безпідставності доводів Позивача в силу виконання робіт за Договором у повному обсязі.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, чинним законодавством визначено, що договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.
Проаналізувавши правову природу правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами Договір є договором підряду (виконання робіт), оскільки результат його виконання є матеріальним об'єктом (переклад).
Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України полягає у наданні сторонам права на власний розсуд реалізувати: 1) можливість укласти договір або утриматися від укладення договору; 2) можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 ЦК України).
Для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.
Позивач, звертаючись із даним позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору зобов'язаний довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання Договору недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків
Суд вказує, що під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог ГПК України. Також відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Позивач обґрунтовуючи заявлені ним позовні вимоги посилається на те, що Договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тобто метою вказаного договору (згідно переконання Позивача) було виключно отримання коштів Відповідачем без виконання обумовлених робіт.
Однак, встановити зазначені обставини із наданих Позивачем доказів не вбачається за можливе, враховуючи доводи та заперечення Відповідача.
Суд зазначає, що із наданих до матеріалів справи доказів дійсно вбачається, що роботи Відповідачем виконувалися, однак встановлення їх обсягу виконання наразі не входить до предмету даного спору.
Натомість, директор Позивача, підписуючи самостійно та добровільно (докази зворотного відсутні) акт наданих послуг за серпень 2024 №21/08-ОЯ-24 від 23.08.2024 на суму 359 920, 76 грн погодився із виконаною Відповідачем роботою, в силу чого у Позивача виник обов'язок щодо її оплати.
Підписання акту без перевірки виконання робіт за Договором, про що стверджує Позивач є безпідставним та недостатнім задля визнання недійсним Договору, а натомість свідчить лише про суб'єктивну поведінку виконавчого органу Позивача в процесі управління поточною діяльністю товариства.
Відповідно до частини 2 статті 853 ЦК України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Також суд погоджується з доводами третьої особи, що оспорюваний Договір укладений виключно між Позивачем та Відповідачем, а умовами останнього не закріплено обов'язки ФОП Петрик В.Є. в межах його виконання.
Дослідження правовідносин, які існували між Позивачем та третьою особою та належність їх виконання не входить до предмету дослідження по даній справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).
В силу зазначеного вище, суд дійшов висновку, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підставі яких суд мав би змогу встановити той факт, що Договір суперечить частині 5 статті 203 ЦК України, що виключає можливість визнання такого договору недійсним.
Враховуючи аргументи Відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, суд погоджується з позицією останнього, що дії Позивача в частині визнання недійсним Договору свідчать про недобросовісність сторони та на переконання суду зумовлені виключно небажанням сплачувати існуючу за Договором заборгованість та є суто формальними.
Суд зазначає, що надані сторонами письмові пояснення не є заявами по суті спору, а відтак мають для суду виключно інформативний характер.
В частині заявлених до відшкодування витрат третьої особи на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У якості підтвердження обставин понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн третьою особою до матеріалів справи надано:
- договір про надання правничої допомоги № 22/01-2025/1 від 22.01.2025, пунктом 13 якого сторонами погоджено фіксований розмір гонорару за складання пояснень третьої особи - 10 000 грн;
- детальний опис виконаних робіт станом на 31.01.2025;
- рахунок № 1 від 30.01.2025 на суму 10 000 грн;
- акт приймання-передачі № 1 від 31.01.2025, підписаний обома сторонами без зауважень та претензій;
- платіжна інструкція від 30.01.2025 на суму 10 000 грн.
Відповідно до частини 13 статті 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи не спростування Відповідачем суми заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що їхній розмір є співмірним зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи та предметом позову, такі витрати є фіксованими та фактично понесені третьою особою, що відповідно за своєю сукупністю є підставою для їх відшкодування Відповідачем з огляду на відсутність підстав для задоволення позову.
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Підсумовуючи викладене вище, з огляду на досліджені судом доказів, надані сторонами на підтвердження своїх доводів, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено факту укладання Договору з порушенням вимог чинного законодавства та без мети настання реальних правових наслідків, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Позивача та йому не відшкодовуються.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферм Є» - відмовити.
2. Судові витрати Товариству з обмеженою відповідальністю «Ферм Є» не відшкодовуються.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферм Є» (вул. Еспланадна, буд. 20, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 42351828) на користь Фізичної особи - підприємця Петрик Віри Євгенівни ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 05.03.2025
Суддя Антон ПУКАС