ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
м. Київ
04.03.2025Справа № 910/2363/25
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Шериф-Пульт 023» (08340, Бориспільський р-н, село Гнідин, вул. Мєшкова, буд. 20)
до боржника Приватного підприємства «Солмоней Інвест» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 7)
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 8 197, 00 грн
Суддя Бондаренко - Легких Г. П.
Без виклику представників.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Шериф-Пульт 023» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою до Приватного підприємства «Солмоней Інвест» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості у розмірі 8 197, 00 грн за Договором №17295889/ОК про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 29.05.2024.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Згідно з пунктами 1 та 8 частини 1статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу;
із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу
До заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (пункт 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України).
Суд звертає увагу заявника на положення частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, повинен в тому числі подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.
Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Заявник стверджує, що за боржником утворилась заборгованість у порядку підпункту 3.2.13. та 3.2.18. Договору №17295889/ОК про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 29.05.2024 внаслідок дострокового розірвання договору з ініціативи замовника (боржника) з 09.12.2024.
Згідно підпункту 3.2.13. Договору №17295889/ОК вбачається, що після припинення договірних відносин одразу, але у строк, що не перевищує 3-х днів замовник зобов'язується, повернути виконавцю обладнання, яке надане замовнику в користування (зазначене в Додатку 1 даного Договору), у стані, придатному до подальшої експлуатації, а у випадку не повернення у встановлений строк замовник зобов'язаний сплатити виконавцю його вартість».
Відповідно до пункту 5 Додатку №1 до Договору, виконавцем передано замовнику в користування (оренду) обладнання: Ilpилад «Ajax Hub» - 1 шт., Ajax Button white EU тривожна кнопка - 1 шт., Ajax Holder for Button/Double Button white - 1 шт., загальною вартістю 7 097,00 грн. (сім тисяч дев'яносто сім гривень 00 копійок) (п.5 Додатку №1 до Договору).
Також, згідно підпункту 3.2.18. Договору №17295889/ОК - у разі надання замовнику обладнання в користування, вказаного в п.5 Додатку 1 до Договору та розірвання даного Договору протягом 18-ти (вісімнадцяти) календарних місяців з моменту його підписання, він зобов'язується сплатити на користь Виконавця компенсації за здійснення організаційно-технічних заходів, визначених п.4.2.7. Договору розмірі 1 100,00 (одна тисяча сто гривень 00 копійок) протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту розірвання даного договору.
Таким чином, заявник стверджує, що після дострокового розірвання з ініціативи замовника Договору №17295889/ОК протягом 18-ти місяців з моменту його підписання, у замовника (боржника) виник обов'язок з повернення вартості переданого в користування обладнання у загальному розмірі 7097, 00 грн та зі сплати компенсації у розмірі 1 100, 00 грн.
Втім, до заяви про видачу судового наказу не долучено відповідного звернення замовника щодо дострокового розірвання Договору №17295889/ОК з 09.12.2024, що підтверджувало би безспірність вимог та настання у боржника обов'язків передбачених підпунктами 3.2.13. та 3.2.18. Договору №17295889/ОК.
Таким чином, заява про видача судового наказу не відповідає встановленим процесуальним кодексом вимогам та із заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення у заявника права грошової вимоги на суму 8 197, 00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що згідно з пунктами 1 та 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України існують підстави для відмови заявнику у видачі судового наказу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України).
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст. ст. 150, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Шериф-Пульт 023» у видачі судового наказу.
2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких