вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"27" лютого 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/670/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Райніш М.І.
Розглянув матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут», м. Ужгород
про стягнення 34 022 140,80 грн
За участю представників:
позивача - Сивик А.П., адвокат, довіреність від 20.11.2024 № 20/11-59;
відповідача - Чекан В.В., адвокат, ордер серії АО № 1101578 від 27.09.2023;
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» 461 536 154,06 грн заборгованості за надані послуги з передачі електричної енергії за період з серпня 2022 року до квітня 2023 року, на яку позивачем нараховано 6 209 897,93 грн - 3% річних, 25 003 157,82 грн інфляційних втрат, 1 887 880,74 грн пені та 921 204,31 грн штрафу, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0195-02024 від 01.01.2019 з урахуванням додаткових угод від 01.01.2019, від 14.08.2019, від 01.11.2020 № 3, від 14.01.2022 та від 20.12.2022.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/670/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2023.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.07.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, виявлених судом.
Оскільки позивач усунув недоліки позовної заяви в установлений судом строк, суд, ухвалою від 07.09.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначив підготовче засідання на 28.09.2023.
У підготовчому засіданні 28.09.2023 враховуючи неявку позивача, зважаючи на об'єктивну неможливість в такому підготовчому засіданні виконати визначені ст. 177, 182 ГПК України завдання підготовчого провадження, з метою правильного і об'єктивного розгляду справи та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 42, 46 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.10.2023.
Ухвалою від 23 жовтня 2023 року Господарський суд Закарпатської області залишив без розгляду позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про стягнення 495 558 294,86 грн зважаючи на неявку (повторну) представника позивача у судове засідання.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29 лютого 2024 року у справі № 907/670/23 задоволено апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», скасовано ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 23 жовтня 2023 року у справі №907/670/23 та надіслано справу № 907/670/23 до Господарського суду Закарпатської області для продовження розгляду.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 листопада 2024 року залишено без задоволення касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут», а також залишено без змін постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі № 907/670/23.
16 грудня 2024 року матеріали справи №907/670/23 повернулися до Господарського суду Закарпатської області.
Ухвалою від 20 грудня 2024 року суд постановив продовжити строк підготовчого провадження у справі № 907/670/23 на тридцять днів, призначити у справі підготовче засідання та повідомити учасників справи, що воно відбудеться 23 січня 2025 року.
Крім того пунктом 3 резолютивної частини означеної ухвали постановлено поновити провадження з розгляду заяви представника відповідача від 26.10.2023 № 10-2023/98 про компенсацію здійснених відповідачем судових витрат та повідомити сторони про те, що розгляд вказаної заяви відбудеться у призначеному на 23 січня 2025 року підготовчому засіданні.
У підготовчому засіданні 23 січня 2025 року, за участю представників позивача та відповідача, суд оголосив перерву до 04 лютого 2025 року з метою забезпечення сторонам можливості подання заяв з процесуальних питань та заяв по суті спору.
За наслідками підготовчого засідання 04 лютого 2025 року суд постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання відповідача зазначене у відзиві від 13.10.2023 №10-2023/29 визнавши поважними причини його пропуску та поновив відповідачу пропущений строк подання відзиву на позов, а також задовольнив клопотання позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив визнавши поважними причини його пропуску та поновив позивачу пропущений строк подання відповіді на відзив від 02.02.2025.
Крім того вказаною ухвалою суд задовольнив заяву відповідача від 22.01.2025 та закрив провадження у справі № 907/670/23 в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 461 536 154,06 грн заборгованості за надані послуги з передачі електричної енергії за період з серпня 2022 до квітня 2023 року за відсутності предмета спору.
Також ухвалою від 04 лютого 2025 року суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача від 29.01.2025 про витребування доказів, відклав підготовче засідання у справі на 27 лютого 2025 року, встановив відповідачу строк до 14 лютого 2025 року для подання письмових пояснень щодо заяви позивача про зміну предмета позову та встановив позивачу строк до 22 лютого 2025 року для надання відповіді на поставлені у додатку до відзиву від 13.10.2023 №10-2023/29 запитання.
14 лютого 2025 року відповідач подав через систему «Електронний суд» заяву/письмові пояснення від 14.02.2025 щодо заяви позивача від 31.01.2025 про зміну предмету позову.
24 лютого 2025 року позивач скерував за допомогою системи «Електронний суд» заяву/додаткові пояснення від 24.02.2025 з долученою, на виконання вимог ухвали суду від 04.02.2025, заявою свідка. Означена заява також надійшла до суду засобами поштового зв'язку 27.02.2025.
26 лютого 2025 року позивач надіслав за допомогою системи «Електронний суд» заяву/додаткові пояснення від 26.02.2025 з доданим розрахунком пені.
Також 26 лютого 2025 року від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від 26.02.2025 про витребування доказів, а також клопотання від 26.02.2025 про призначення судової економічної експертизи.
У підготовчому засіданні 27 лютого 2025 року, за участю представників сторін, заслухавши відповідні пояснення, суд розглянув заяву позивача від 22.01.2025 про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог та зазначає наступне.
У поданій до суду заяві позивач просить суд залишити позов без розгляду в частині стягнення пені в розмірі 1 539 748,71 грн та штрафу в розмірі 921 204,31 грн за період з серпня 2022 року до квітня 2023 року.
Позивач зазначив, що означена заява подається у зв'язку з набранням 19.04.2024 законної сили постановою Верховного суду у справі № 911/1359/22, в якій викладено правову позицію та висновки Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду щодо застосування положення підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану».
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Зазначені норми ГПК України є диспозитивними для учасників справи та толерують вільне, на власний розсуд розпорядження учасниками справи наданим їм законом процесуальними правами, зокрема, для позивача - правом на звернення до господарського суду - шляхом подання позовної заяви та правом відмовитися від розгляду ініційованого ним судового провадження - шляхом подання заяви про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Як вбачається зі наведеної норми, вказане право позивача може бути реалізоване лише до початку розгляду справи по суті та є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів позивача чи волі сторін у справі. Положення ст. 226 ГПК України не є диспозитивними та передбачають обов'язок суду залишити позов без розгляду з підстав вказаних у частині першій цієї статті.
Судом перевірено повноваження заявника на підписання відповідної заяви та встановлено, що її підписано уповноваженим представником адвокатом Сивиком Андрієм Петровичем, який представляє інтереси позивача згідно з довіреністю № 20/11-59 від 20.11.2024, повноваження якого на підписання заяви про залишення позову без розгляду відповідно до змісту довіреності не обмежуються.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що подана заява про залишення частини позовних вимог без розгляду підписана повноважним представником позивача, суд вважає за можливе задовольнити таку заяву та залишити позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» в частині стягнення 1 539 748,71 грн пені, що нарахована за період з серпня 2022 року по квітень 2023 року та 921 204,31 грн штрафу - без розгляду.
Розглядаючи заяву позивача від 31.01.2025 про зміну предмету позову, що підтримана представника ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» в підготовчому засіданні 27.02.2025 та з урахуванням поданих відповідачем з даного приводу заперечень, суд враховує наступне.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.
Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Відповідно до частини третьої статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 908/299/18 зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога. При цьому одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається (пункт 71 постанови).
У разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Відповідно до усталеної судової практики предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема, про те, що: "як збільшення або зменшення розміру позовних вимог потрібно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 26 листопада 2024 року у справі № 910/15342/23 зазначає, що одночасна зміна підстав і предмета позову є тоді, коли фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Також у в постанові від 26 листопада 2024 року у справі № 910/15342/23 Верховний Суд зауважує, що інфляційні втрати та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання. Зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю, а вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19).
Предметом первісно заявлених у даній справі позивачем позовних вимог було, зокрема, стягнення з відповідача 461 536 154,06 грн заборгованості за надані послуги з передачі електричної енергії за період з серпня 2022 року до квітня 2023 року (провадження щодо стягнення яких було закрито ухвалою від 04.02.2025 у даній справі), за несвоєчасну сплату яких позивачем було нараховано інфляційні втрати та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України.
Водночас, за змістом прохальної частини поданої до суду заяви про зміну предмету позову від 31.01.2025 позивачем здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань по Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0195- 02024 від 01.01.2019 року у період з травня 2023 року по грудень 2023 року, вимоги щодо стягнення заборгованості за який не були заявлені у даній справі та не розглядалися судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач в заяві про зміні предмета позову, посилаючись на вимоги частини другої статті 625 ЦК України, фактично заявляє нові позовні вимоги, додавши вимоги про стягнення нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України трьох процентів річних та інфляційних втрат за період з травня до грудня 2023 року, що не охоплювався первісно заявленими вимогами.
За таких обставин, заява про зміну предмету позову є новим позовом, оскільки вимоги не змінюють ні предмет вимоги позивача з якою він звернувся до суду вперше - стягнення заборгованості 461 536 154,06 грн заборгованості за надані послуги з передачі електричної енергії за період з серпня 2022 року до квітня 2023 року, на яку позивачем нараховано 6 209 897,93 грн - 3% річних, 25 003 157,82 грн інфляційних втрат, 1 887 880,74 грн пені та 921 204,31 грн штрафу, ні підстави їх стягнення (заборгованість за означений період).
Натомість стягнення інфляційних втрат та 3 процентів річних, внаслідок прострочення оплати відповідачем заборгованості за розрахункові періоди з травня до грудня 2023 року, незважаючи на те, що вказана заборгованість виникла із одного Договору, однак жодним чином не пов'язана із вимогами про стягнення заборгованості за послуги отримані відповідачем у серпні 2022 року - квітні 2023 року та становить самостійний предмет позову щодо стягнення саме таких сум і обґрунтовується самостійними доказами на обґрунтування (фактичними підставами) для їх стягнення (акти приймання-передачі послуг, розрахунки платежів прогнозованої вартості послуг, періоди прострочення та періоди нарахування відповідних сум).
З урахуванням наведеного у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 31.01.2025 про зміну предмета позову належить відмовити.
Означена правова позиція за схожих обставин викладена в постанові Верховного суду в постанові від 26 листопада 2024 року у справі № 910/15342/23, на яку серед іншого посилається і відповідач в своїх письмових запереченнях та суд вважає її релевантною до застосування при вирішенні питання прийняття заяви позивача про зміну предмета позову.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, а саме, коли питання визначені ч. 2 ст. 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З огляду на наведене, суд вважає, що в цьому підготовчому засіданні об'єктивно неможливо виконати визначені статтями 177, 182 ГПК України завдання підготовчого провадження, з метою правильного і об'єктивного розгляду справи та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 42, 46 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, підготовче засідання підлягає відкладенню.
Водночас, ч. 3 ст. 177 ГПК України визначено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Одночасно згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Папазова та інші проти України» від 15.03.2012 Суд зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.
З огляду на наведене, з метою надання сторонам рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, підготовче засідання підлягає відкладенню поза межами процесуального строку визначеного ч. 1 ст. 177 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 13, 14, 42, 46, 182, 183, 202, 226, 232-235, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 22.01.2025 про залишення без розгляду частини позовних вимог задовольнити.
2. Позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» в частині стягнення 1 539 748,71 грн пені та 921 204,31 грн штрафу - залишити без розгляду.
3. Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 31.01.2025 про зміну предмета позову.
4. Відкласти підготовче засідання у справі на 20 березня 2025 р. на 11:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, зал судових засідань №2 за участю представника позивача адвоката Сивика Андрія Петровича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua/site/login).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в частині залишення позову без розгляду може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.
Повну ухвалу складено та підписано 04 березня 2025 року.
Суддя Р.М. Лучко