04.03.2025 року м.Дніпро Справа № 904/967/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії
головуючого судді: Мороза В.Ф.,
суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбрухт-Трейд" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 (суддя Ліпинський О.В.)
у справі № 904/967/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбрухт-Трейд", м. Київ
до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область
про стягнення 215 343,58 грн,-
Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Київбрухт-Трейд" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства (далі - АТ) "Нікопольський завод феросплавів" (далі - АТ "НЗФ") про стягнення 215 343,58 грн, з яких: 200 343,58 грн попередньої оплати та 15 000,00 грн збитків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що між ТОВ "Київбрухт-Трейд", як покупцем, та АТ "НЗФ", як постачальником, було укладено договір на поставку брухту № 233014/2305141 від 27.11.2023 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати покупцю товар (поставка товару здійснюється постачальником автотранспортом покупця), узгоджений у специфікаціях №№ 1, 2 від 27.11.2023 та № 3 від 02.01.2024 до договору (далі - специфікації №№ 1, 2, 3). Разом з цим, покупцем було попередньо оплачено товар в повному обсязі, проте погоджений сторонами у специфікації № 3 до договору товар не було передано покупцю повністю, а грошові кошти, сплачені за такий товар, повернуто йому постачальником частково, у зв'язку з чим заборгованість з попередньої оплати становить 200 343,58 грн. Окрім того, враховуючи відмову відповідача передати товар за специфікацією № 3, позивачу було завдано 15 000,00 грн збитків, оскільки постачальник не допустив на свою територію для завантаження та перевезення придбаного покупцем товару транспортний засіб (далі - ТЗ), який позивачем було оплачено на вказану суму згідно договору перевезення вантажу № 25 від 11.12.2023.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що покупцем не було здійснено повної попередньої оплати вартості товару за договором, у зв'язку з чим у постачальника виникло право на відмову від виконання обов'язку з поставки покупцю товару, а враховуючи, що відповідач здійснив повне повернення залишку передоплати на рахунок позивача, то такі обставини виключають підстави для задоволення позову в частині повернення суми попередньої оплати та стягнення з відповідача збитків.
Не погодившись з вказаним рішенням ТОВ "Київбрухт-Трейд" подало апеляційну скаргу, згідно якої просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що специфікації до договору укладаються сторонами за результатами торгів, в той же час договір не містить можливості для постачальника притримати поставку попередньо оплаченого покупцем товару за специфікацією, оскільки відвантаження товару відбувається виключно з 100 % попередньою оплатою. З цих підстав, у разі наявності у покупця будь-якої заборгованості за укладеними специфікаціями до договору постачальник зобов'язаний звернутися з відповідною вимогою до покупця, а не відмовляти у поставці попередньо оплаченого товару придбаного на інших торгах (за іншою специфікацією до договору).
Позивач вказував, що направлена ним відповідачу додаткова угода до договору щодо вартості товару за специфікацією № 1 з урахуванням відсотку засміченості брухту радіаторів мідних не була підписана постачальником, однак договір не містить заборони врахування при визначенні ціни товару його засміченості, а отже укладення сторонами такої додаткової угоди до договору не є обов'язковим. Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано, що визначення відсотку засміченості брухту було запропоновано відповідачем і в подальшому ним схвалено, а отже подальші дії відповідача щодо повідомлення покупця про виставлення некоректного рахунку за специфікацією № 1 та здійснення корегування цього рахунку шляхом збільшення загальної суми брухту радіаторів мідних на 200 343,60 грн, - суперечить принципу добросовісності, оскільки не відповідає попереднім заявам та поведінці сторони. Окрім того, зміна погодженої сторонами ціни з урахуванням відсотку засміченості після підписання видаткової накладної не допускається, а отже корегування відповідачем рахунку після поставки товару є неправомірними.
Також скаржник посилався на порушення судом першої інстанції процесуальних норм права в частині порядку розгляду цієї справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2024 відкрито апеляційне провадження у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
13.08.2024 до апеляційного суду надійшов відзив відповідача із запереченнями на апеляційну скаргу.
16.08.2024 до апеляційного суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача.
Відповідно до ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, актом проведення спектрального аналізу брухту кольорових металів від 01.09.2023 встановлено показники брухту радіаторів мідних (номенклатурний номер 5320058): мідь - 99,29 %; залізо - 0,05 %; цинк - 0,1 %; кремній - 0,43 %; алюміній - 0,02 %; марганець - 0,1 %.
21.11.2023 ТОВ "Бі Ті Солюшинс" за дорученням АТ "НЗФ" направило запрошення на торги з продажу брухту радіаторів мідних у кількості 6,18 т за стартовою ціною 232 000,00 грн без ПДВ; умови оплати - 100 % передоплати; умови поставки - FCA склад продавця м. Нікополь (навантаження продавця, транспорт покупця); особливі умови - засмічення не знімається; перед поданням комерційної пропозиції на тендер - обов'язковий огляд на підприємстві продавця або ознайомлення з фото запропонованого брухту.
22.11.2023 ТОВ "Київбрухт-Трейд" листом № 10/26/2 направило організатору торгів (ТОВ "Бі Ті Солюшинс") ставку за лотом № 6 брухту радіаторів мідних від АТ "НЗФ" в кількості 6,18 т ціною 234 320,00 без ПДВ за 1 т (ціна за вагу брутто).
27.11.2023 між ТОВ "Київбрухт-Трейд" (покупцем) та АТ "НЗФ" (постачальником) укладено договір на поставку брухту № 233014/2305141 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити брухт (далі - товар), згідно з умовами, в кількості і межах термінів, зазначених у специфікаціях до цього договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно пункту 2.1 договору поставка товару здійснюється постачальником відповідно до умов FCA (ФСА), м. Нікополь, (Інкотермс-2010), автотранспортом покупця. Вантажоодержувач: відповідно до наданої покупцем заявки.
Пунктами 2.2, 2.3 договору передбачено, що постачальник поставить товар у строки, зазначені у специфікаціях цього договору, з дати зарахування коштів на його розрахунковий рахунок, в розмірі 100 % передоплати за партію товару. Оплата здійснюється за погодженням з постачальником, відповідно до виставленого рахунку. Переходом права власності на товар є видаткова накладна, підписана сторонами. Датою переходу права власності на товар є дата поставки товару відповідно до умов договору і специфікації до нього.
Відповідно до пунктів 2.4, 2.5 договору його загальна вартість визначається загальною сумою вартостей всіх специфікацій (додатків) до цього договору. Кількість і найменування, ціна товару протягом терміну дії договору можуть бути змінені та доповнені шляхом підписання обома сторонами додаткових угод.
Згідно пункту 2.6 договору після відвантаження товару протягом 3-х днів постачальник направляє на адресу покупця наступний комплект документів в оригіналах, а саме: сертифікат якості; рахунок-фактуру; акт прийому-передачі товару; видаткову накладну.
Пунктом 3.1 договору визначено, що приймання товару за кількістю здійснюється відповідно до інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю", затвердженій постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965 року зі змінами та доповненнями, та якістю відповідно до інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженій постановою Держарбітражу № П-7 зі змінами і доповненнями. При постачанні товару залізничним транспортом пункт 14 Інструкції П-6 не застосовується.
Згідно п. 3.2 договору сторони погодили, що акти прийому-передачі товару складаються і підписуються представниками сторін після зважування на вагах постачальника. Після підписання актів претензії щодо якості і кількості не приймаються.
За умовами пункту 7.3 договору всі зміни і доповнення до нього мають силу тільки лише в тому випадку, якщо вони оформлені у вигляді додаткових угод, підписаних уповноваженими представниками обох сторін і скріплення печатками обох сторін.
Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2024. Розірвання договору або зміна його умов в односторонньому порядку не допускається (пункт 7.6 договору).
Зі змісту пункту 7.11 договору випливає, що у разі, якщо між постачальником і покупцем одночасно діють два або більше договорів на поставку товару (за будь-яких умов оплати: 100 % передоплата, відстрочка платежу, відстрочка платежу забезпечена заставою/іпотекою/банківською гарантією тощо) і за діючим договором з відстроченням платежу (і/або відстрочкою платежу забезпеченої заставою/іпотекою/банківською гарантією) покупцем допущено прострочення виконання зобов'язання по оплаті товару, постачальник має право без узгодження з покупцем відмовитися від поставки товару за узгодженими сторонами замовленнями на поставку товару згідно з попередньою оплатою, а також постачальник має право зарахувати кошти, сплачені як передоплата за іншим договором для погашення заборгованості (з урахуванням відповідальності за його порушення) за договором, під час виконання умов якого покупцем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання. У разі, якщо покупцем при перерахуванні коштів на рахунок постачальника в призначенні платежу не вказаний номер і дата договору або вказано номер договору, за яким відсутня заборгованість, то постачальник має право без узгодження з покупцем зарахувати такі кошти як погашення заборгованості за іншим договором з даним покупцем.
27.11.2023 сторони підписали специфікацію № 1 до договору, згідно умов якої погодили поставку брухту радіаторів мідних в кількості 6,18 (+/- 10 %) т брутто, строк поставки листопад-грудень 2023, ціна без ПДВ/т - 234 320,00 грн, вартість без ПДВ - 1 448 097,60 грн.
29.11.2023 постачальник виставив покупцю попередній рахунок № М250416 за договором поставки № 233014/2305141 від 27.11.2023 на оплату брухту радіаторів мідних в кількості 6,18 т на суму 1 448 097,60 грн.
04.12.2023 позивач направив на адресу відповідача лист № 10/26/4, яким повідомив, що з метою планування відвантаження товару за специфікацією № 1, на склад постачальника 29-30.11.2023 був направлений представник, який здійснив огляд товару, в результаті якого встановив, що брухт радіаторів мідних містить залізні частини у значній кількості, орієнтовано 10-12 % від загальної кількості. З огляду на викладене позивач зазначив, що оскільки інформація про наявність залізних частин не була заявлена в торгах, вказане свідчить про невідповідність товару заявленим в специфікації характеристикам та неготовність його до відвантаження покупцю, у зв'язку з чим просив привести товар у відповідність до договору поставки та специфікації № 1, шляхом видалення залізних частин з брухту радіаторів мідних. Також, позивач запропонував розглянути варіант вивозу брухту без розбирання, з комісійним визначенням ваги заліза, яка не буде входити до загальної ваги мідних радіаторів, що сплачується покупцем.
05.12.2023 відповідач надав відповідь на лист позивача, якою запропонував врегулювати дану ситуацію шляхом підписання додаткової угоди, визначити засмічення брухту радіаторів мідних на рівні 5 % від загальної кількості.
Листом від 06.12.2023 позивач запропонував спільно, за участю представників компаній обрізати з одного або декількох радіаторів залізо, і тим самим визначити фактичну засміченість брухту.
07.12.2023 відповідач підтвердив готовність до проведення комісійного розбору радіаторів мідних з метою визначення відсотку засміченості брухту. Просив повідомити дані про дату приїзду, дані автотранспорту для заїзду на територію підприємства, дані водія та супроводжуючих працівників, за необхідності завозу інструментів та приладів - дані на них.
Листом № 1112/1 від 11.12.2023 позивач письмово повідомив відповідні дані.
Платіжною інструкцією № 193 від 11.12.2023 покупець перерахував на користь постачальника 1 300 000,00 грн з призначенням платежу передоплата за брухт радіаторів мідних, згідно рахунку № М250416 від 29.11.2023 та договору № 233014/2305141 від 27.11.2023, без ПДВ.
12.12.2023 на території складу № 57 АТ "НЗФ", за участю представників позивача та відповідача складено акт про встановлення засмічення чорним металом мідних радіаторів н/н 5390058, згідно з яким в процесі дослідження встановлено: засмічення чорним металом - 12,33 %; відходи при порізі радіаторів - 2,11 %; загальна витрата ваги партії - 14,88 %.
12.12.2023 постачальником складено та підписано видаткову накладну № 133 на відпуск брухту радіаторів мідних (номенклатурний номер 5320058), яка містить наступні дані: підлягає відпуску - 6,5 т, фактично відпущено - 5,745 т за ціною 234 320,00 грн.
Вказана видаткова накладна містить рукописний текст наступного змісту: відвантажено з урахуванням засміченості 14,88 % - 4,890 т.
12.12.2023 постачальник виписав покупцю рахунок № М250416 за договором поставки № 233014/2305141 від 27.11.2023 на оплату брухту радіаторів мідних 4,890 т на суму 1 145 824,80 грн.
Також 27.11.2023 сторони підписали специфікацію № 2 до договору, згідно умов якої погодили поставку брухту чорних металів вид 500/326 в кількості 10,0 (+/- 10 %) т брутто, ціна без ПДВ/т - 47 000,00 грн; брухт чорних металів вид 503/32б в кількості 2,9 (+/- 10 %) т брутто, ціна без ПДВ/т - 37 500,00 грн; строк поставки листопад-грудень 2023, загальна вартість 578 750,00 грн без ПДВ.
29.11.2023 постачальник виставив покупцю попередній рахунок № М250414 на оплату брухту вид 500/326 в кількості 10,000 т на суму 470 000,00 грн та попередній рахунок № М250415 на оплату брухту вид 503/326 в кількості 2,900 т на суму 108 750,00 грн.
Позивач згідно вказаних рахунків сплатив відповідачу 390 824,80 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №№ 201, 202 від 19.12.2023, № 203 від 20.12.2023.
На виконання умов специфікації № 2 відповідач поставив позивачу товар на суму 545 000,00 грн.
20.12.2023 відповідач направив позивачу електронний лист, яким просив подати повідомлення наступного змісту - перевести залишок з рахунку брухту радіаторів мідних в сумі 154 175,20 грн та 12 000,00 грн залишок з рахунку за нержавіючу стружку вид 503/326. Доплата за відвантаження 20.12.2023 - 82 000,00 грн.
У відповідь на зазначене повідомлення позивач направив лист від 20.12.2023, яким просив переплату по рахунку № М250416 від 29.11.2023 в сумі 154 175,20 грн та переплату по рахунку № М250415 від 29.11.2023 в сумі 12 000,00 грн перенести на оплату по рахунку № М250414 від 29.11.2023.
02.01.2024 сторони підписали специфікацію № 3 до договору, згідно умов якої погодили поставку у січні 2024 року алюмінію та латуні (+/- 10 %) т брутто на суму 1 527 897,51 грн без ПДВ.
В період з 18.01.2024 по 25.01.2024 постачальник виставляв покупцю попередні рахунки на загальну суму 1 533 762,41 грн (463 691,88 грн алюміній та 1 070 070,52 грн латунь).
Позивач здійснив оплату рахунків в сумі 1 533 762,41 грн згідно платіжних інструкцій №№ 15, 16, 17, 18, 19 від 18.01.2024, №№ 22, 23, 24, 25, 26 від 30.01.2024.
На виконання умов специфікації № 3, 18.01.2024 відповідач поставив позивачу алюміній на суму 463 691,89 грн.
В подальшому, листом від 25.01.2024 відповідач повідомив позивача, що за умовами укладеного договору поставка брухту латуні загальною кількістю 6,175 т та вартістю 1 070 070,53 грн можлива за умов здійснення 100 % передоплати.
Листом № 2024.01.31/3-4040 постачальник повідомив покупця, що 11.12.2023 ним внесена передплата у розмірі 1 300 000,00 грн, а 12.12.2023 відвантажено 5,745 т брутто товару загальною вартістю 1 346 168,40 грн (5,745 т * 234 320,00 грн), а тому рахунок № М250416 помилково містив іншу суму, у зв'язку з чим виставив корегувальний рахунок № М250416А від 12.12.2023 на суму 1 346 168,40 грн.
Позивач у відповідь листом від 31.01.2024 зазначив, що всі платежі здійснено своєчасно та в повному обсязі, у зв'язку з чим посилався на необхідність відвантаження постачальником придбаного покупцем товару за специфікацією № 3.
Цього же дня, позивач звернувся з вимогою до відповідача зазначаючи, що поданий ТЗ для завантаження придбаного товару не було допущено на територію постачальника, а також зазначав про сплату усіх платежів та на необхідність допуску ТЗ для навантаження товару за специфікацією № 3 або направити на прохідну відповідальних осіб для складення і підписання акту недопуску ТЗ.
Листом № 2024.01.31/10-1010 відповідач повідомив покупця, що враховуючи умови договору поставка товару здійснюється за 100 % попередньою оплатою, з урахуванням загальної вартості законтрактованого брухту латуні 1 070 070,52 грн, станом на 31.01.2024 сума здійсненої попередньої оплати позивача становить 869 726,92 грн, у зв'язку з чим просив здійснити залишок оплати в розмірі 200 343,60 грн або уточнити вид та вагу брухту, який підлягає відвантаженню на суму залишку передоплати в сумі 867 726,92 грн 31.01.2024 до 14:00 год.
Листом № 2024.01.31/26-4040 постачальник звернувся до покупця в якому зазначав, що станом на 31.01.2024 о 16:15 год останнім не було надано інформації щодо виду та маси брухту, який підлягає відвантаженню на суму 869 726,92, тож керуючись пунктом 7.11 договору відповідачем відмовлено в частковому відвантаженні брухту з поверненням йому передоплати у розмірі 869 726,92 грн.
Листами №№ 2024.02.01/8-4016/4040, 2024.02.02/2-4040 від 01.02.2024 та 02.02.2024 відповідач повідомив позивача про сплив 31.01.2024 терміну специфікації № 3 та фактичним поверненням попередньої оплати 869 726,92 грн позивачу.
Так, згідно платіжної інструкції № 20174272 від 01.02.2024 на суму 869 726,92 грн з призначенням платежу: повернення залишку попередньої оплати, по договору № 233014/2305141 від 27.11.2023, з зв'язку з закінченням терміну дії специфікації № 3, відповідач здійснив повернення передоплати позивачу.
Враховуючи вищезазначене, позивач стверджував, що сторонами фактично було узгоджено наявність переплати товару за поставку по специфікації № 1 на суму 154 175,20 грн, яка становить різницю між сплаченою сумою попередньої оплати 1 300 000,00 грн та вартістю отриманого брухту радіаторів мідних (з вирахуванням засмічення 14,88 %), а саме: 4,89 т вартістю 234 320,00 грн за 1 т, що складає 1 145 824,80 грн, і зазначена переплата перейшла в оплату товару за специфікацією № 2, однак з такими доводами не погоджувався відповідач вказуючи, що рахунок на оплату товару за специфікацією № 1, а саме: № М250416 від 12.12.2023 на оплату брухту радіаторів мідних в кількості 4,89 т за вагою нетто на суму 1 145 824,80 грн було виставлено некоректно, адже за видатковою накладною № 133 від 12.12.2023 позивачу відвантажено такий товар вагою брутто 5,745 т вартістю 1 346 168,40 грн, що відповідає умовам укладеного сторонами договору, який передбачає визначення ваги та розрахунки за поставлений товар саме у вазі брутто.
Слід зазначити, що спірна сума фактично випливає з визначення позивачем вартості товару за специфікацією № 1 до договору (1 346 168,40 грн розрахована відповідачем вартість товару - 1 145 824,80 грн розрахована позивачем вартість товару = 200 343,60 грн).
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 0206/4 від 06.02.2024 щодо повернення попередньої оплати у розмірі 200 343,58 грн за непоставлений товар, яка останнім не була задоволена, у зв'язку з чим подано даний позов до господарського суду.
На доведення обставин понесення збитків позивачем надано договір на перевезення вантажу № 25 від 11.12.2023, укладений між ним та Фізичною особою-підприємцем Компанієць Ю.А., заявку на перевезення вантажу № 2 до договору перевезення, в якій зазначено вантаж - брухт латуні в кількості 6,175 т; погоджена вартість послуг з перевезення - 15 000,00 грн; акт здачі-приймання робіт по перевезенню вантажу від 01.02.2024; платіжну інструкцію № 39 від 16.02.2024 на суму 15 000,00 грн; акт про відмову від допуску ТЗ та відвантаження товару від 31.01.2024; акт відмови від підписання акту про відмову від допуску ТЗ та відвантаження товару від 31.01.2024.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що покупцем не було здійснено повної попередньої оплати вартості товару за договором, тож у постачальника виникло право на відмову від виконання обов'язку з поставки покупцю товару, а враховуючи, що відповідач здійснив повне повернення залишку передоплати на рахунок позивача, тому такі обставини виключають підстави для задоволення позову в частині повернення суми попередньої оплати та стягнення з відповідача збитків.
Переглядаючи спір колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Зі змісту частин 1, 2 статті 712 ЦК України випливає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
Частинами 1, 2 статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.
За приписами частини 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
За змістом положень статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Нормами частини 1 статті 651 та частини 3 статті 653 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, спірним питанням є вартість оплати покупцем товару за специфікацією № 1 до договору, яка позивачем визначається виходячи з вирахуванням засмічення 14,88 % отриманого брухту радіаторів мідних, а саме: 4,89 т вартістю 234 320,00 грн за т, що складає 1 145 824,80 грн.
Такі твердження позивача є помилковими, оскільки у видатковій накладній № 133 від 12.12.2023 зазначено засмічену вагу брутто брухту радіаторів мідних - 5,745 т, так і чисту вагу брухту нетто - 4,89 т без засмічення. В той же час специфікацією № 1 до договору сторонами погоджено вартість товару 234 320,00 грн за 1 т брутто, тобто засміченого металобрухту, і такі умови відповідають умовам торгів з продажу брухту радіаторів мідних, якими визначено особливі умови реалізації товару, що засмічення не знімається.
Доводи апелянта встановлених обставин не спростовують, адже доказів зміни відповідних умов з дотриманням порядку, встановленого ст. 654 ЦК України та пунктів 2.5, 7.3 договору, матеріали справи не містять, а зважаючи на приписи ч. 3 ст. 632 ЦК України, яка не допускає зміни ціни в договорі після його виконання, розрахунок за товар, що був поставлений позивачу за специфікацією № 1, мав бути проведений згідно погоджених сторонами умов договору, що були чинними на час його виконання, при цьому фактичні дії сторін в частині виконання умов договору щодо поставки товару за специфікацією № 1, зокрема, визначення рівня засміченості брухту (12.12.2023), переписка щодо перенесення передоплати (20.12.2023), направлення пропозиції про внесення змін до договору (09.01.2024), поставка з власної ініціативи відповідачем товару за специфікаціями №№ 1, 2 за відсутністю повної оплати покупцем товару, не змінювали умов договору, які залишалися чинними на час його виконання у відповідній частині.
Таким чином судом першої інстанції вірно зазначено, що брухт радіаторів мідних, який згідно видаткової накладної № 133 від 12.12.2023 був поставлений позивачу в кількості 5,745 т брутто підлягав оплаті за визначеною в договорі (специфікації № 1) ціною - 234 320,00 грн за 1 т брутто, що становить 1 346 168,40 грн.
Враховуючи наявність заборгованості з оплати товару по специфікаціям № 1 та № 2 (200 343,60 грн) позивач здійснив її погашення за рахунок частини суми попередньої оплати, яка була ним сплачена за поставку латуні по специфікації № 3 (1 070 070,52 грн), тож після погашення заборгованості, залишок суми попередньої оплати, яка була сплачена за поставку брухту латуні по специфікації № 3 склала 869 726,92 грн (1 070 070,52 грн - 200 343,60 грн), а зважаючи на те, що станом на 01.02.2024 позивач не сплатив залишок попередньої оплати в сумі 200 343,60 грн, та не уточнив номенклатуру брухту, який підлягає відвантаженню на суму залишку передоплати в сумі 867 726,92 грн, постачальник в силу приписів ч. 3 ст. 538 ЦК України відмовився від виконання свого обов'язку в частині здійснення поставки відповідного товару, у зв'язку з чим платіжною інструкцією № 20174272 від 01.02.2024 на суму 869 726,92 грн повністю повернув передоплату позивачу.
З огляду на викладені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову щодо стягнення 200 343,58 грн попередньої оплати та 15 000,00 грн збитків з відповідача.
Апелянтом, усупереч положенням ч.ч. 2, 3 ст. 277 ГПК України, не наведено порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи або є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено обґрунтованості апеляційної скарги, а отже апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 275-279 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбрухт-Трейд" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі № 904/967/24 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі № 904/967/24 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя В.Ф.Мороз
Суддя А.Є.Чередко
Суддя Ю.Б.Парусніков