Житомирський апеляційний суд
Справа №295/3966/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/447/25
Категорія ст.331 КПК України Доповідач ОСОБА_2
24 лютого 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
прокурора: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 04 лютого 2025 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 ,
Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 04 лютого 2025 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 до 03 квітня 2025 року.
Суд своє рішення обґрунтував тим, що ОСОБА_8 , раніше неодноразово судимий, офіційно не працює, змінив місце проживання, будучи належним чином повідомленим про час і дати судових засідань, до суду не прибував, у зв'язку із чим двічі оголошувався у розшук, обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, зокрема і тяжкого злочину, протягом трьох років ухилявся від суду.
Крім того, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 України.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю або визначити заставу.
На його переконання, всі ризики про які зазначає прокурор є мінімальними і не виправдовують тримання під вартою ОСОБА_8 .
Стверджує, що суд помилково не визначив заставу, оскільки ОСОБА_8 обвинувачується за ст.185 та 186 КК України, без застосування насильства.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
В провадженні Богунського районного суду м.Житомира перебуває кримінальне провадження №12019060020005285 по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.361 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.
Згідно вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися й виправдовують тримання ОСОБА_8 під вартою.
Судом враховано фактичні обставини інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.361 КК України, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який раніше неодноразово судимий, офіційно не працює, двічі оголошувався у розшук, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, яке може йому загрожувати у разі визнання його винним, а також даними про особу обвинуваченого вказують на обґрунтованість продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, на переконання колегії суддів, доводи сторони захисту, що суд помилково не визначив заставу, оскільки ОСОБА_8 обвинувачується за ст.185 та 186 КК України, без застосування насильства заслуговують на увагу.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 суд не дотримався вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, оскільки альтернативного запобіжного заходу у виді застави не визначив, жодних визначених законом обґрунтувань для такого виключення не навів.
Колегія суддів враховує, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, а тому визначає розмір застави, в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України з покладенням обов'язків.
Розмір застави суд апеляційної інстанції вважає за необхідне визначити в максимальному розмірі для даної категорії кримінальних правопорушень, враховуючи негативні дані про особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, обставини вчинення кримінальних правопорушень відповідно до обвинувального акту та його ухилення від явки до суду.
За таких обставин, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - зміні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 04 лютого 2025 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 - змінити.
Визначити ОСОБА_8 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті морок дві тисячі двісті сорок ) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою у строк дії ухвали на відповідний депозитний рахунок (Одержувач коштів: Житомирський апеляційний суд, код отримувача (код за ЄДРПОУ):42261525, Банк отримувача: ДКСУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО):820172; Рахунок отримувача: UA 058201720355279002000085932).
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до суду за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- уникати від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі внесення застави обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: