Справа № 761/9751/23
Провадження № 1-кп/761/1599/2025
04 березня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючої судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження, відомості про яке 02.11.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100000000983, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 255-1, ч.1 ст. 255-1, ч.6 ст. 111-1, ч.4 ст. 185 КК України
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 255-1 КК України
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Слов'янськ, Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.6 ст. 111-1, ч.4 ст. 185 КК України
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва, перебуває кримінальне провадження, відомості про яке 02.11.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100000000983, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 255-1, ч.1 ст. 255-1, ч.6 ст. 111-1, ч.4 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 255-1 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.6 ст. 111-1, ч.4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку дії обов'язків обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з огляду на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які залишились незмінні та продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що прокурором не доведено існування ризиків.
Захисник ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_6 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_5 заперечив щодо продовження строку дії обов'язків, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 підтримали позицію захисника.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши наявні у своєму розпорядженні матеріали, приходить до наступних висновків.
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України, є тяжкими та особливо тяжким злочинами.
Перелік доказів, зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування свідчить про їх вагомість, більш детальну оцінку цим доказам, суд зможе надати на відповідній стадії судового розгляду, під час вивчення їх змісту та подальшого аналізу.
Міра покарання, призначення якої передбачається обвинуваченим у разі доведення їх винуватості та усвідомлення обвинуваченими цієї обставини, переконливо дає підстави вважати, що продовжують існувати такі ризики неправомірної процесуальної поведінки як: переховування від суду, тобто ризик втечі обвинувачених, а так само здійснення незаконного впливу на свідків, потерпілих (в частині висунутого ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обвинувачення), оскільки суд ще не перейшов до їх безпосереднього допиту.
Також судом, при вирішенні питання можливості зміни запобіжного заходу на більш м'який чи доцільності продовження строку його дії, відповідно до ст. 178 КПК України враховуються наступні дані щодо особи обвинувачених вік та стан здоров'я обвинувачених, міцність їх соціальних зв'язків, репутацію обвинувачених, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Отже, з'ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених, на які посилається прокурор та чи переважають характеризуючи дані щодо особи обвинувачених ці ризики, суд враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.
Так, висунення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачення у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, фактичні обставини кримінального провадження, міру покарання, яка загрожує їм у разі визнання їх винуватими, у сукупності свідчить про високий ступінь ймовірності втечі обвинувачених у разі застосування до них більш м'якого запобіжного заходу.
Наведені обставини вказують і на високу ймовірність вчинення обвинуваченими незаконного впливу на свідків, потерпілих у цьому провадженні, з метою зміни ними своїх показань, наданих під час досудового розслідування, оскільки у відповідності до ст. 23; ч.4 ст. 95 КПК України, суд сприймає всі докази безпосередньо та може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового розгляду.
У даному кримінальному провадженні прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта та прийнято рішення у відповідності до п.2 ч.3 ст. 283 КПК України, про звернення до суду з обвинувальним актом, який був переданий до суду, у порядку передбаченому ст. 291 КПК України. Отже, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відповідно до положення ч.2 ст. 42 КПК України набули статусу обвинувачених.
Зважаючи на інформацію з реєстру матеріалів досудового розслідування, інформацію з клопотання про долучення та дослідження доказів сторони обвинувачення та опису таких доказів, дані, що містяться в протоколах слідчих дій, документах наразі безпосередньо досліджених в судовому засіданні, у суду відсутні підстави вважати, що доводи прокурора про існування достатніх доказів для доведення висунутого обвинувачення є очевидно необґрунтованими та довільними.
Так само за наслідками дослідження документів, протоколів слідчих дій, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання цих доказів очевидно недопустимими, та судом прийнято рішення, що остаточну оцінку цим доказам суд надаватиме під час ухвалення вироку за результатами розгляду даного кримінального провадження.
Отже, в межах даного кримінального провадження до обвинувачених застосовано запобіжні заходи, строк дії яких продовжувався декілька разів. Під час вирішення питання про продовження строку дії покладених на обвинувачених обов'язків, у зв'язку із внесенням останніми застави, судом досліджувалось як питання обґрунтованості підозри повідомленої останнім, так і те, що вони набули статусу обвинувачених.
Тобто, судом враховано наявність у цьому кримінальному провадженні обставин, які можуть переконати неупередженого спостерігача, що обвинувачені можливо вчинили інкриміновані їм злочини, що за позицією ЄСПЛ в рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» є обґрунтованою підозрою.
Згідно ч. 6 ст. 182 КПК України з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд вважає обґрунтованими доводи сторони захисту, щодо недоцільності покладення обов'язку обвинувачених - утриматися від спілкування з обвинуваченими в даному кримінальному провадженні, та звертає увагу на наступне.
Сторона захисту в обґрунтування вказаних доводів зазначає, що цей обов'язок недоцільний, з огляду на належну процесуальну поведінку обвинувачених, а також прокурором не доведено подальше покладення на обвинувачених вказаного обов'язку.
В той же час, запобіжний захід належить до заходів забезпечення кримінального провадження, які мають на меті досягнення дієвості кримінального провадження, суд у будь-якому випадку при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу повинен врахувати співвідношення приватного інтересу та потреби забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених та виконанням ними свої процесуальних обов'язків при розгляді кримінального провадження судом.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути замінений на інший - більш або менш суворий.
Крім того, судом враховується належна процесуальна поведінка обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , які не допускали порушення покладених на них обов'язків.
Разом з тим, у судовому засіданні прокурором не доведено достатніх підстав щодо доцільності покладення вказаного обов'язку, та те, що його не застосування не зможе запобігти процесуальним ризикам, які залишились незмінні.
Таким чином, з урахуванням наведених у судовому засіданні сторонами аргументів, суд вважає за можливе не покладати обов'язок, на обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв'язку;.
Частинами 5, 6 ст. 194 КПК України визначено правові підстави та надано перелік обмежувальних заходів (обов'язків), які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого одночасно із застосуванням запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Однією із характерних рис таких обов'язків є їх строковий характер (ч. 7 ст. 194 КПК). Це означає, що обов'язки, покладені на підозрюваного, обвинуваченого у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу, виникають із моменту прийняття відповідного процесуального рішення слідчим суддею, судом (ухвали) або настання певної умови (внесення застави як альтернативного запобіжного заходу). Вони припиняють свою дію після закінчення, зміни або скасування запобіжного заходу, або після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки.
З огляду на наведене, для забезпечення ненастання існуючих ризиків у вигляді переховування від суду та впливу на свідків, щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на час судового провадження слід продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України строком на два місця, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 369-372, 376 КПК України, суд
Продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків визначити на два місяці до 04 травня 2025 року включно.
Продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків визначити на два місяці до 04 травня 2025 року включно.
Продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків визначити на два місяці до 04 травня 2025 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя ОСОБА_1