Справа № 761/3617/25
Провадження № 2/761/4960/2025
(Заочне)
04 березня 2025року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Матвєєвої Ю.О.
при секретарі: Каніковському Б.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У січні 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 231 488,17 грн. та судових витрат.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 21 листопада 2019 року між АТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-240071, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 300 000,00 грн. в строк до 20 листопада 2024 року, під процентну ставку - 35% річних, а позичальник зобов'язувався повернути банку кредитні кошти на умовах та у строки передбачені договором. У зв'язку із неналежним виконанням позичальником своїх обов'язків щодо виконання умов договору, у нього утворилася заборгованість, яка станом на 19 грудня 2024 року становить 231 488,17 грн., та яку позивач просить суд стягнути на свою користь.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 матеріали позовної заяви передані на розгляд судді Матвєєвій Ю.О.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2025 р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 17.02.2025 року змінено порядок розгляду справи на спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечую проти винесення заочного рішення.
Судом вживались заходи стосовно повідомлення відповідача про розгляд справи.
Так, у призначені судові засідання відповідач не з'явився, поштові відправлені, направлені на його адресу повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, на офіційному веб-сайті Шевченківського районного суду міста Києва було розміщено оголошення про виклик у судове засідання відповідача.
Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.
У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував представник позивача.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 листопада 2019 року між АТ "Кредобанк" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-240071.
Згідно з розділом 1 кредитного договору, банк зобов'язується надати у власність позичальникові грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, вказані в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором, кредит видається виключно на цілі зазначені у кредитному договорі.
Розділом 2 кредитного договору передбачені індивідуальні умови кредитування, зокрема: сума та валюта кредиту - 300 000,00 грн; строк кредитування - 60 місяців терміном до 20 листопада 2024 року; строки сплати щомісячного платежу - з 14 по 21 число кожного місяця.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує відсотки, за процентною ставкою 35% річних.
Пунктом 4.2 передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою, визначеною пунктом 4.1 договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов даного кредитного договору.
Пунктом 6.2 договору передбачено, що позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до графіку платежів (додаток № 1 до договору).
Відповідно до додатку 1 до договору від 21 листопада 2019 року № CL-240071 сторонами визначено графік погашення заборгованості з 21 грудня 2019 по 20 листопада 2024 року із визначенням розміру внеску, відсотків та дати їх внесення.
В паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем зазначаються всі істотні умови договору, такі як процентна ставка, загальні витрати за кредитом, орієнтована загальна вартість кредиту, порядок повернення та розмір платежів, періодичність їх внесення, тощо.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів за договором CL-240071 від 21 листопада 2019 року підтверджується меморіальним ордером № 67099071 від 21 листопада 2019 року на суму 300 000,00 грн.
Отже, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Згідно статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У кредитному договорі в силу положень статті 627 ЦК України про свободу договору сторони можуть встановити як строк дії договору, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням заборгованості.
Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.
За обставинами цієї справи, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Відповідно до пункту 6.9 кредитного договору сторони погодили, що банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що пред'явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред'явлення до нього позову.
12 листопада 2024 року представником АТ «Кредобанк» на адресу позичальника ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості. На підтвердження вказаного суду надано опис вкладення у лист, списки надсилання листів та квитанції АТ "Укрпошта" про сплату вартості листів, що надсилаються.
Станом на день звернення до суду з позовною заявою відповідачем заборгованість перед позивачем не погашена.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до частини першої статті 81 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Враховуючи, що відповідач узяті на себе зобов'язання за укладеним з банком кредитним договором щодо повернення отриманих коштів не виконує, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором CL-240071 від 21 листопада 2019 року у розмірі 231488,17 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом (тіло) в розмірі 182680,53 грн та заборгованості за простроченими процентами за основним боргом в розмірі 48807,64 грн.
Згідно зі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3472,32 грн.
Керуючись статтями 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позов АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АТ «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862) заборгованість за кредитним договором у розмірі 231488,17 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АТ «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862) витрати по оплаті судового збору у розмірі 3472,32 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.О. Матвєєва
04 березня 2025 року