Справа № 522/2042/25
Провадження№ 1-кс/522/985/25
05 березня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Єршова Л.С.,
за участі секретаря судового засідання Гайди А.Д.,
скаржника - адвоката Орловського О.В.,
представника прокуратури Козик Л.М.,
розглянувши скаргу адвоката Орловського Олега Володимировича в інтересах ОСОБА_1 ,
Адвокат Орловський О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до слідчого судді зі скаргою, яка з урахуванням уточнень, поданих адвокатом, обґрунтована наступним.
Одеською обласною прокуратурою стосовно ОСОБА_1 в період з листопада 2019 року по теперішній час проводиться екстрадиційна перевірка у зв'язку з наявним запитом Генеральної прокуратури РФ про видачу (екстрадицію), через нібито його причетність до скоєння злочину на території РФ. Всупереч вимогам ч. 2 ст. 587 КПК України зазначена екстрадиційна перевірка триває вже більше, ніж п'ять років, але ОСОБА_1 та його захисник не повідомлялись про рішення центрального органу України про продовження її строку.
Адвокатом Орловським О.В. в інтересах ОСОБА_1 надсилались заяви (клопотання) №019/22 від 26.04.2022 року, №012/23 від 17.03.2023 року, № 089/23 від 02.10.2023 року, № 117/23 від 30.10.2023 року, що свідчать про наявність обставин, які відповідно до чинного законодавства України унеможливлюють видачу (екстрадицію), видворення або примусове повернення ОСОБА_1 до країни, громадянином якої є останній.
У вказаних заявах містяться посилання на докази, зокрема на публікації у відкритих джерелах, що ОСОБА_1 займається волонтерською діяльністю на користь ЗСУ України, подавав заяви щодо залучення його до лав ЗСУ, про те, що зазначена інформація відома відповідним органам держави-агресора, та у разі повернення ОСОБА_1 на її територію, це створює загрозу його життю.
Кожна з вказаних заяв містить клопотання щодо їх долучення разом з відповідними доказами до матеріалів екстрадиційної перевірки, проте жодної інформації про розгляд цих клопотань прокуратурою ні ОСОБА_1 , ні його захисник не отримували.
У судовому засіданні адвокат Орловський О.В. підтримав вимоги скарги та просив її задовольнити.
Прокурор Козик Л.М. проти задоволення скарги заперечувала, посилаючись на її необґрунтованість.
Розглянувши скаргу, слідчим суддею встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів скарги, адвокатом Орловським О.В. в інтересах ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури в рамках проведення екстрадиційної перевірки відносно ОСОБА_1 надсилались заяви (клопотання) №019/22 від 26.04.2022 року, №012/23 від 17.03.2023 року, № 089/23 від 02.10.2023 року, № 117/23 від 30.10.2023 року, проте до теперішнього часу ні ОСОБА_1 , ні його захисника - адвоката Орловського О.В., не повідомлено про результати їх розгляду.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Зокрема, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, і у тому числі такий строк визначений ст.220 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь - яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Разом з тим, Главою 44 КПК України (Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція) не передбачено строк, протягом якого повинен бути розглянутий запит про видачу та не передбачено можливість звернення із клопотанням про прийняття рішення по запиту органів іноземних держав.
Статтею 587 КПК України передбачено, що екстрадиційна перевірка здійснюється протягом шістдесяти днів, однак цей строк може бути продовжено відповідним центральним органом України.
Нормами ст.ст. 581, 591 КПК України визначено лише можливість оскарження до слідчого судді рішення про задоволення запиту про видачу (екстрадицію) або рішення про тримання під вартою.
В свою чергу, відповідно до ч. 6 ст. 7 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до п. 9.8. наказу Офісу Генерального прокурора №258 від 12.09.2023 року органи прокуратури мають у ході екстрадиційної перевірки всебічно досліджувати обставини, які можуть перешкоджати видачі особи (екстрадиції), передбачені статтею 589 КПК України. Особливу увагу звертати на наявність обґрунтованих підстав вважати, що видача особи (екстрадиція) може суперечити інтересам національної безпеки України, а також на участь особи у захисті незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України у складі Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Відповідно до ст. 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Коктиш проти України» (заява № 43707/07), стаття 13 Конвенції гарантує наявність на національному рівні засобу юридичного захисту, здатного забезпечувати втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, у якій формі вони закріплені в національному правовому порядку. Отже, дія статті 13 Конвенції вимагає, аби національний засіб юридичного захисту забезпечував вирішення поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» по суті та надання відповідного відшкодування (див. «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland) [ВП], заява № 30210/96, п. 157, ECHR 2000-XI).
Зміст зобов'язань за статтею 13 залежить від характеру скарги, поданої заявником за Конвенцією. Але засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції, має бути ефективним як на практиці, так і в теорії.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що вимоги скарги щодо зобов'язання уповноважених посадових осіб Одеської обласної прокуратури повідомити адвоката Орловського О.В. про результат розгляду його клопотань №019/22 від 26.04.2022 року, №012/23 від 17.03.2023 року, № 089/23 від 02.10.2023 року, № 117/23 від 30.10.2023 року, поданих в рамках проведення екстрадиційної перевірки відносно ОСОБА_1 , підлягають задоволенню.
При цьому, слідчий суддя вважає, що у даному випадку скаржником строки на подання зазначеної скарги не порушені.
Крім того, враховуючи принцип диспозитивності кримінального процесу, слідчий суддя залишає без розгляду клопотання адвоката Орловського О.В. про об'єднання матеріалів кримінальних проваджень від 07.02.2025 року.
Керуючись ст.ст. 7, 26 КПК України, ст. 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,
Скаргу адвоката Орловського Олега Володимировича в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених посадових осіб Одеської обласної прокуратури повідомити адвоката Орловського О.В. про результат розгляду його клопотань №019/22 від 26.04.2022 року, №012/23 від 17.03.2023 року, № 089/23 від 02.10.2023 року, № 117/23 від 30.10.2023 року, поданих в рамках проведення екстрадиційної перевірки відносно ОСОБА_1 .
Клопотання адвоката Орловського О.В. про об'єднання матеріалів кримінальних проваджень від 07.02.2025 року - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Л.С. Єршова