ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
11 лютого 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду скарги адвоката ОСОБА_2 на постанову слідчого УСБУ в Одеській області ОСОБА_5 про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42024163010000015 від 15.03.2024 року, -
встановив:
Захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду скарги адвоката ОСОБА_2 на постанову слідчого УСБУ в Одеській області ОСОБА_5 про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42024163010000015 від 15.03.2024 року.
Обґрунтовуючи подану заяву адвокат ОСОБА_2 послалась на те, що зазначене провадження перебуває на розгляді у слідчого судді ОСОБА_4 вже тривалий час, що викликає у захисту сумнів в його неупередженості та об'єктивності. Також, адвокат зазначила, що в рамках кримінального провадження №42024163010000015 від 15.03.2024 року за наслідками розгляду заяви прокурора було відведено слідчого суддю ОСОБА_4 , при цьому обґрунтовуючи таке рішення суд послався на те, що «інститут відводу» покликаний ліквідувати найменший сумнів у відправленні суддею правосуддя, навіть якщо сумніви є безпідставними, оскільки тут є головним «публічний інтерес».
Слідчим суддею ОСОБА_4 подано заяву, в якій суддя зазначає, що не має можливості прибути в судове засідання, у зв'язку з виконанням службових обов'язків, при цьому будь-яких пояснень по суті надавати не бажає.
Учасники судового провадження будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явились. Від захисника ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні в Одеському апеляційному суді, проте жодних підтверджуючих документів останньою не надано, а відтак, за відсутності таких підтверджень, суд не вбачає підстав для визнання причин неприбуття захисника з об'єктивних та поважних причин та вважає за можливе розглянути справу за відсутності захисника.
Враховуючи неявку учасників судового провадження, а також їх необов'язкову участь у розгляді заяви про самовідвід, суд відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе судовий розгляд проводити за відсутності учасників провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів.
Дослідивши заяву про відвід слідчому судді та додані до неї матеріали, суд приходить висновку про таке.
Пункт 4 частини 1 статті 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до частин 3-5 статті 80 КПК України, заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження; заява про відвід під час судового провадження подається до початку судового розгляду; відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду.
Кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, тому суд також застосовує практику ЄСПЛ як джерело права.
Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є в цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 09.11.2006).
Під час розгляду заяви адвоката ОСОБА_2 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 , судом не встановлено існування будь-яких сумнів в об'єктивності судді та його неупередженості, що було б підставою для його відводу на підставі положень кримінального процесуального закону, які регламентують підстави для відводу судді. Таких доказів адвокатом не надано. Захисник навіть не підтвердила тих доводів, на які посилається у заявленому відводі. При цьому, саме лише посилання адвоката на те, що її скарги перебуває на розгляді у слідчого судді ОСОБА_4 вже тривалий час, без надання належних доказів, саме по собі не може свідчити про можливу неупередженість та необ'єктивність слідчого судді. Отже, відсутні підстави вважати, що побоювання адвоката в неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 та його необ'єктивності, є об'єктивно виправданими.
Щодо посилань сторони захисту про те, що в рамках кримінального провадження №42024163010000015 від 15.03.2024 року за наслідками розгляду заяви прокурора було відведено слідчого суддю ОСОБА_4 , суд зауважує на тому, що таке рішення не є преюдиційним, оскільки наявність підстав для відводу судді, зокрема обставин які можуть свідчити про його необ'єктивність та неупередженість, встановлюється в кожному окремому випадку під час розгляду заяви про відвід/самовідвід.
Більш того, з наданої адвокатом копії ухвали суду, вбачається, що слідчого суддю Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 було відведено від розгляду клопотання слідчого про передачу майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами в межах кримінального провадження №42024163010000015 від 15.03.2024 року, тобто відведено лише від розгляду зазначеного клопотання, а не від провадження №42024163010000015 від 15.03.2024 року, що не є перешкодою для подальшого розгляду слідчим суддею ОСОБА_4 скарги адвоката в межах зазначеного кримінального провадження.
Таким чином, приймаючи до уваги відсутність підстав, визначених ст.ст. 75, 76 КПК України для задоволення відводу слідчому судді ОСОБА_4 , суд визнає доводи адвоката, викладені у заяві про відвід безпідставними, та які не свідчать про можливу упередженість та необ'єктивність слідчого судді ОСОБА_4 під час розгляду скарги адвоката ОСОБА_2 на постанову слідчого УСБУ в Одеській області ОСОБА_5 про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42024163010000015 від 15.03.2024 року, а тому заява про відвід судді задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 369 - 372, 376 КПК України, суд -
постановив:
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду скарги адвоката ОСОБА_2 на постанову слідчого УСБУ в Одеській області ОСОБА_5 про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42024163010000015 від 15.03.2024 року (№522/7128/24; 1-кс/522/729/25) - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
Єдиний унікальний номер справи: №522/7128/24
Номер провадження № 1-кс/522/1450/25
Головуючий суддя - ОСОБА_1