03.03.25
Справа № 522/9303/22
Провадження № 2-др/522/56/25
03 березня 2025 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Чернявської Л.М.,
за участю секретаря судових засідань Тетькової В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,
05 лютого 2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду щодо судових витрат в розмірі 9 412, 48 гривень, що складаються з витрат, які пов'язані зі збором долучених до матеріалів справи доказів на загальну суму 374,00 гривень; банківської комісії при сплаті судового збору в сумі 124, 10 гривень; поштових витрат на загальну суму 914, 38 гривень; витрат на оплату праці перекладача в сумі 8 000, 00 гривень.
Справа передана раніше визначеному складу суду, судді Чернявській Л.М.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, сповіщались належним чином.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Як вбачається з рішення суду від 18 грудня 2024 року суд не вирішив питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України передбачено, що, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, суд вважає можливим вирішити питання щодо судових витрат.
Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 18 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики- задоволено.
Стягнуто ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму боргу за договором позики від 21 червня 2018 року в розмірі, який еквівалентний 89990,00 доларів США, визначений шляхом конвертації за офіційним курсом Національного банку України долара США у гривню станом на момент звернення до суду та складає 3 290 808(три мільйони двісті дев'яносто тисяч вісімсот вісім) гривень 41 копійка, 3% річних з простроченої суми, який еквівалентний 9704,89 доларів США, визначений шляхом конвертації за офіційним курсом Національного банку України долара США у гривню станом на момент звернення до суду та складає 354 894 (триста п'ятдесят чотири тисячі вісімсот дев'яносто чотири) гривні 24 копійок; штраф у розмір 32 911 (тридцять дві тисячі дев'ятсот одинадцять) гривень 74 копійки.
Стягнуто ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 12405 гривень..
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати, які понесені Позивач, документально доведені та обґрунтовані.
За таких обставин, враховуючи складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності понесення відповідних витрат, час розгляду справи, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.
В зв'язку з чим, судом постановляється додаткове рішення щодо стягнення судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 142, 257, 258, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Постановити додаткове рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Стягнути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 9 412, 48 гривень, що складаються з витрат, які пов'язані зі збором долучених до матеріалів справи доказів на загальну суму 374,00 гривень; банківської комісії при сплаті судового збору в сумі 124, 10 гривень; поштових витрат на загальну суму 914, 38 гривень; витрат на оплату праці перекладача в сумі 8 000, 00 гривень.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. М. Чернявська