Справа № 521/19651/24
Номер провадження:1-в/521/501/25
м. Одеса, Україна
03 березня 2025 року
Малиновський районний суд м. Одеси засідаючи у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
із секретарем судового засідання - ОСОБА_2 на стадії виконання судових рішень, розглянув клопотання (заяву) засудженого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, який до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 17.01.2022 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області від 17.01.2022 року за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, засудженого 02.06.2022 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 9 місяців позбавлення волі,
Сторони, які приймали участь, з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 , з боку захисту: засуджений ОСОБА_3 ;, інші учасники, які приймали участь у судовому розгляді: представник ДУ «ОВК (№ 14)» - ОСОБА_5
1.Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
Судом проводився розгляд клопотання (заяви) засудженого ОСОБА_3 про застосування до нього умовно - дострокового звільнення від відбування покарання.
Клопотання розглядалось за ініціативою засудженого.
2.Встановлені судом обставини із посиланням на докази.
З клопотання (заяви) вбачається, що ОСОБА_3 відбуває покарання в ДУ «ОВК (№14)» за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.06.2022 року за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України у вигляді 3 років 9 місяців позбавлення волі. Просить застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
3.Позиції сторін.
Засуджений виступив в судовому засіданні та просив задовольнити клопотання (заяву) та звільнити його умовно-достроково.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання. Вважав, що наявність заохочень та відсутність діючих стягнень підтверджують виправлення засудженого.
Представник колонії в судовому засіданні просив задовольнити клопотання засудженого.
4.Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали, положення закону яким керувався суд.
Суду необхідно було вирішити питання наявності підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого.
Так, закон пов'язує умовно-дострокове звільнення від відбування покарання з двома обов'язковими елементами: 1) доведення засудженим свого виправлення та 2) фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного строку покарання.
Щодо другої умови, засуджений ОСОБА_3 відбув більше двох третин покарання, призначеного вироком суду. Відповідно, формально за такою умовою він має право на застосування до нього положень ст. 81 КК.
Відповідно, підлягало вирішенню лише питання, пов'язане з доведенням свого виправлення, яке пов'язується із сумлінною поведінкою та ставленням до праці під час відбування покарання.
Питання сумлінної поведінки та ставлення до праці, очевидно, можливо встановити лише після тривалого спостереження за життям особи в тих умовах, в яких вона перебуває.
Зазвичай, таку інформацію суд може отримати лише після дослідження документів, які надані адміністрацією установи виконання покарань, які складаються з характеристики на засудженого та довідки про стягнення і заохочення.
Однак, на думку суду, не менш значущим, з точки зору інформативності, є безпосереднє спілкування з особою під час судового засідання, а також безпосередня характеристика засудженого особою, яка здійснює кожного дня, нагляд за поведінкою та роботою такої особи. Такий наглядач, очевидно краще за інших зможе надати оцінку особистості людині, яка перебуває в певних життєвих обмеженнях.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився та виріс в м. Ізмаїл, Одеської області.До засудження проживав по АДРЕСА_1 . Не одружений, дітей не має.Загальна характеристика кримінальних правопорушень, які були вчинені засудженим та за які він був засуджений, свідчать про вчинення дій, направлених на викрадення чужого майна.
Тобто, за загальною характеристикою ОСОБА_3 є особою, яка не має як необхідної для розуміння суспільних відносин освіти, так і правильного виховання, яке б надавало людині можливість бачити світ навколо себе, як дружні та позивні взаємовідносини між людьми.
Однак, відсутність таких чинників в особистості не може бути підставою для механічного висновку про відсутність підстав для думки про сумлінну поведінку та ставлення до праці.
За довідкою про стягнення та заохочення у ОСОБА_3 було 4 заохочення, у тому числі останнє за часом мало місце згідно Наказу № 390 від 18.10.2024 року за підсумками роботи за 3 квартал 2024 року, стягнень не має. ОСОБА_3 в колонії залучається до праці, працює пакувальником пайків для ЗСУ.
За загальною характеристикою він є особою не конфліктною, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у задовільному стані, має охайний зовнішній вигляд. Приймає участь у роботах із благоустрою установи.
Окрім того, представник колонії, в судовому засіданні заявив, що ОСОБА_3 своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення і він вважає, що останній підлягає умовно-достроковому звільненню.
Слід зазначити також, що виконання призначеного судом покарання має своєю метою не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових злочинів. Разом з тим, є очевидним, що в певних випадках подальше виконання покарання є не тільки не доцільним, унаслідок досягнення цілей покарання у процесі його відбування, але й не гуманним по відношенню до засудженої особи.
Суд далекий від думки, що знаходячись в умовах ізоляції, людина всім своїм способом думок здатна на перевтілення в іншу ніж була людину тільки завдяки наполегливій і тяжкій праці.
У даному випадку, самі властивості кримінального правопорушення, його тяжкість, фактичні обставини з урахуванням особистості обвинуваченого свідчать про факт необхідності розумного покарання ОСОБА_3 , яке, на думку суду, вже відбулось.
Станом на 03.03.2025 року, тобто на день винесення ухвали, засуджений відбув 2 роки 9 місяців 20 днів.Вказаний строк покарання суд вважає достатнім для формальної думки про виправлення і попередження нових правопорушень.
Тобто, очевидно, що у даному випадку засуджений навіть не відбувши всього строку покарання, є такою особою, яка понесла заслужену кару за свої вчинки щодо викрадення чужого майна. Суд впевнений, що ОСОБА_3 усвідомив всі негативні наслідки своїх дій. Є також очевидним, що за такі правопорушення не за нормою закону, а за своїм змістом (суми крадіжок наприклад становлять 900 грн., 2861,88 грн., 896,67 грн., 887, 50 грн., 2773, 11 грн.) подальше відбуття особою покарання не буде відповідати ані цілям закону, ані формальній справедливості. Навіть у випадку помилки щодо позитивного перевтілення особи на законослухняну, подальше відбуття покарання жодним чином не виправить мислення такої особи.
Суд вважає, що ОСОБА_3 не є суспільно небезпечною особою, яка втратила можливість бути повноцінним членом суспільства, в тому числі і тому, що окрім крадіжок інших тяжких або особливо тяжких злочинів (наприклад більш суспільно небезпечних правопорушень проти життя і здоров'я людини) не вчиняв.
Суд вважає, що засуджений ОСОБА_3 має підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та має право на застосування такої позитивної норми до нього. Відбувши більшу частину покарання, ОСОБА_3 , на думку суду, довів своє виправлення, а тому суд приймає рішення про звільнення його умовно-достроково.
Суд також враховує той факт, що звільнення у даному випадку є умовним, оскільки воно не є остаточним. Особа звільняється від частини строку призначеного покарання за певної умови - невчинення будь-якого нового злочину протягом невідбутого строку покарання, який залишається.
Постановляючи ухвалу, суд керується ч. ч. 2, 3 ст. 81 КК, ст. ст. 537, 539 КПК.
1.Висновки суду.
Клопотання (заяву) засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з місць позбавлення волі, умовно - достроково, на не відбутий строк 11 місяців 9 днів (станом на 03.03.2025 року).
2.Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким зупиняє її виконання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
С У Д Д Я: ОСОБА_1