Справа № 505/404/25
№ 3/505/666/2025
03 березня 2025 року м. Подільськ
суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області Ващук О.В., розглянувши матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
25 січня 2025 року близько 14 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1 по вул. Довженка, 5, м. Подільськ, Одеська область, керуючи автомобілем марки «Пежо 301» державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого вчинив зіткнення з собакою. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль зазнав механічне пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями порушив п. 2.3.б. Правил дорожнього руху (порушення стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п. 2.3.б. Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до Закону України " Про утримання домашніх тварин у населених пунктах України" власникам домашніх тварин дозволяється утримувати цих тварин, зокрема на території приватного будинку чи присадибної земельної ділянки - за умови якщо огорожа цієї території забезпечує ізоляцію тварини та наявна попереджувальна табличка про існування тварини. Власники домашніх тварин, зокрема зобов'язані упереджувати можливість безконтрольного виходу тварини поза межі міста її утримання. Крім того, господарю виводити собак за межі квартири чи території її проживання можна лише на повідку (з ошийником, що містить особистий номер), а небезпечних собак лише на короткому повідку (не довше 1,2 м) і в наморднику Вигулювати собаку без повідка та намордника дозволяється лише в спеціальних місцях вигулу тварин. Там також можна проводити навчання тварин за спеціальними програмами. При цьому небезпечних собак не можна тримати без повідка та намордника навіть у зонах вигулу. Господар повинен забезпечити безпеку своєї тварини, оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди, дорожнього руху при проходженні з твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом.
Згідно положень п.1.10 Правил дорожнього руху учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному; дорожньо-транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Собака не є учасником дорожнього руху, а її власник зобов'язаний дотримуватися правил вигулу собак, оскільки поведінка тварини не завжди є контрольованою з метою забезпечення як збереження життя самої собаки, так і забезпечення правил утримання та поводження з собаками.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення (проступок) характеризується низкою ознак. Це, насамперед, діяння, поведінка, вчинок людини, дія чи бездіяльність, а також акт зовнішнього вияву ставлення особи до реальної діяльності інших людей, суспільства, держави.
Діяння визнають адміністративним правопорушенням за наявності чотирьох ознак: суспільної шкідливості, протиправності, вини й адміністративної караності.
Суспільна шкідливість дії чи бездіяльності означає, що вона заподіює або створює загрозу заподіяння шкоди об'єктам адміністративно-правової охорони, які передбачено в ст. 9 КУпАП.
Протиправність означає, що дію чи бездіяльність прямо заборонено адміністративно-правовими нормами.
Адміністративним правопорушенням (проступком) може бути тільки винне діяння.
Вина основна й обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь-якого адміністративного проступку. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності та є результатом прояву волі і розуму правопорушника.
Діючи умисно, правопорушник усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає і бажає (прямий умисел) або свідомо допускає (непрямий умисел) настання шкідливих наслідків (ст. 10 КУпАП).
Необережність проявляється у вигляді самовпевненості або недбалості (ст. 11 КУпАП).
Самовпевненість полягає в тому, що особа передбачає настання протиправного, шкідливого наслідку, але легковажно розраховує на його відвернення.
Недбалість полягає в тому, що особа не передбачає можливості настання протиправних наслідків, хоча за цих обставин повинна була і могла їх передбачити.
Таким чином, наявність вини правопорушника в тій чи іншій формі є важливою і необхідною ознакою адміністративного правопорушення, що сприяє полегшенню та уточненню кваліфікації, зумовлює об'єктивність підходу при визначенні міри та виду обтяження, що покладається на винного.
Адміністративне покарання може бути застосоване лише у зв'язку з діяннями, які характеризуються умисною або необережною виною. Що ж стосується дій випадкових, то, оскільки вони виключають будь-яку вину: умисну чи необережну, взагалі не тягнуть за собою адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими та іншими доказами.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з аналізу вищезазначених норм законодавства України, фактичних обставин та досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у матеріалах справи, суд вбачає, що дорожньо-транспортна пригода сталось за відсутності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а внаслідок непередбачуваної обставини, раптової появи собаки, яка вискочила на проїжджу частину по якій рухався водій ОСОБА_1 , та за відсутності об'єктивної можливості як передбачити появу тварини, так і уникнути зіткнення.
Отже, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 9-11, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283, 284 КУпАП,
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Котовський міськрайонний суду Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.В. Ващук