Справа №760/5433/25 1-кс/760/3573/25
03 березня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання слідчого 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Київ, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
якому пред'явлено підозру в рамках кримінального провадження за 2025101110000182 від 01.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 28 ч.2, 113 ч.2 КК України, -
за участю прокурора - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_7
Встановив:
03.03.2025 до суду надійшло клопотання слідчого 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому пред'явлено підозру в рамках кримінального провадження за 2025101110000182 від 01.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 28 ч.2, 113 ч.2 КК України.
Клопотання вмотивовано наступним.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, та у подальшому продовжено указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 год. 14.05.2024 строком на 90 діб.
Також, 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.03.2025 року, в умовах воєнного стану, громадянин України ОСОБА_8 , використовуючи власний обліковий запис у месенджері «Telegram», зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , отримав повідомлення від користувача, з ім'ям « ОСОБА_9 », з обліковим записом « ОСОБА_10 ». У зазначеному повідомленні останній запропонував ОСОБА_8 за грошову винагороду у розмірі 500 доларів США здійснити підпали об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, а саме релейних шаф, з відеофіксацією вказаних дій з визначеним жестом руки на фоні підпаленої шафи, приклад якої було надіслано ОСОБА_8 замовником злочину.
На вказану пропозиція ОСОБА_8 погодився.
Після цього, ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.03.2025 року, під час особистої розмови, розповів раніше знайомому йому громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про можливість заробити гроші за підпали об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, а саме релейних шаф. ОСОБА_5 виявив бажання взяти участь у здійсненні вказаних підпалів з подальшим розподілом грошової винагороди.
В подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 встановили об'єкт вчинення злочину, а саме релейну шафу Дарницької дистанції сигналізації та зв'язку (ШЧ-12) АТ «Укрзалізниця» біля зупиночної платформи «Троєщина 1» на залізничному перегоні «Микільська Слобідка», яка розташована по вулиці Марка Черемшини у місті Києві навпроти будинку за адресою: вул. 17-А Садова, 75, яка має важливе народногосподарське та оборонне значення.
З метою підготовки до вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.03.2025, з використанням особистих знайомств, отримав бензин, який в подальшому налив до пластикової пляшки з етикеткою, на якій міститься напис «Ситро».
Надалі, 01.03.2025 близько 03 год. 20 хв. ОСОБА_8 разом з ОСОБА_5 знаходячись по вулиці Марка Черемшини у місті Києві, маючи при собі заздалегідь підготовленні засоби для вчинення злочину, а саме: бензин та запальничку, завчасно розподіливши між собою обов'язки, здійснили підпал релейної шафи Дарницької дистанції сигналізації та зв'язку (ШЧ-12) АТ «Укрзалізниця» біля зупиночної платформи «Троєщина 1» на залізничному перегоні «Микільська Слобідка», яка розташована по вулиці Марка Черемшини у місті Києві.
Зокрема, ОСОБА_5 , використовуючи заздалегідь підготовлений бензин, облив релейну шафу та, використовуючи запальничку, підпалив її. В цей час, ОСОБА_8 для підтвердження здійснення злочину та отримання грошової винагороди, використовуючи мобільний телефон ОСОБА_5 марки «iPhone», здійснив відеофіксацію вчиненого підпалу.
Переконавшись в тому, що релейна шафа спалахнула ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин, покинули місце вчинення підпалу.
Після чого, ОСОБА_5 , використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», надіслав відео підпалу релейної шафи користувачу з ім'ям « ОСОБА_9 », з обліковим записом « ОСОБА_10 ».
В подальшому, 01.03.2025, у якості винагороди за вказаний підпал ОСОБА_5 отримав на особистий крипто-гаманець від невстановленої особи грошову винагороду у розмірі еквівалентному 500 доларам США. Після чого ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб 01.03.2025 близько 07 години 10 хвилини здійснив переказ грошових коштів ОСОБА_8 на банківську карту № НОМЕР_2 у розмірі 15500 грн.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами:
- Протоколом огляду від 01.03.2025.
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 01.03.2025.
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 01.03.2025.
- Іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Під час досудового розслідування - встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, які дають підстави застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
З урахуванням викладеного підозрюваний спроможний:
Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що згідно зі ст. 12 КК України обгрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у вигляді покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, тому підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до чинного законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, окупованої території або держави агресора, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком.
Також існує ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування.
У разі незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде в змозі знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості листування щодо вчинення кримінального правопорушення), сховати та спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Крім цього, під час подальшого досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 , для ухилення від можливої кримінальної відповідальності може впливати у будь-який спосіб на свідків адже враховуючи те, що в ході проведення обшуки були залучені поняті та підозрюваному надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних на думку сторони обвинувачення підозрюваний може незаконно впливати на свідків з метою зміни показів останніми в ході досудового розслідування та судового розгляду, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком.
Водночас, існує ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний. може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. В обґрунтування вказаного ризику слід зазначити, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 за вказівкою на даний час невстановленої досудовим розслідуванням особи обґрунтовано підозрюються у вчиненні з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинених в умовах воєнного стану, тому перебування підозрюваного не в умовах ізоляції може перешкодити викриттю інших осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі тих, які втягнули ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у злочинну діяльність з корисливих мотивів.
Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування та подальшого судового розгляду.
Також, існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , враховуючи характер та спосіб вчинених підозрюваним дій, специфіку кримінального правопорушення та способи конспірації, які застосовувались при його вчиненні слід вважати, що без застосування до підозрюваного запобіжного заходу останній зможе продовжити вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, а також інші кримінальні правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зважаючи на той факт, що рф продовжує на території України повномасштабну збройну агресію, що може призвести до подальшої шкоди національним інтересам та обороноздатності України.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання підтримала із наведених в самому клопотанні підстав та наполягала на його задоволенні.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 виступав проти задоволення клопотання прокурора. Просив суд, обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 свою вину не визнавав. Вказував, що такі дії, його заставили зробити через наявний у нього борг у розмірі 2000 доларів. Також просив суд обрати запобіжний захід для нього у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по наданих матеріалах, заслухавши думку підозрюваного, захисника, законного представника та прокурора, встановив наступне.
Слідчим суддею, встановлено, що слідчим управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000182, внесеного до ЄРДР 01.03.2025.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.03.2025 року, в умовах воєнного стану, громадянин України ОСОБА_8 , використовуючи власний обліковий запис у месенджері «Telegram», зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , отримав повідомлення від користувача, з ім'ям « ОСОБА_9 », з обліковим записом « ОСОБА_10 ». У зазначеному повідомленні останній запропонував ОСОБА_8 за грошову винагороду у розмірі 500 доларів США здійснити підпали об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, а саме релейних шаф, з відеофіксацією вказаних дій з визначеним жестом руки на фоні підпаленої шафи, приклад якої було надіслано ОСОБА_8 замовником злочину.
Після цього, ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.03.2025 року, під час особистої розмови, розповів раніше знайомому йому громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про можливість заробити гроші за підпали об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, а саме релейних шаф. ОСОБА_5 виявив бажання взяти участь у здійсненні вказаних підпалів з подальшим розподілом грошової винагороди.
В подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 встановили об'єкт вчинення злочину, а саме релейну шафу Дарницької дистанції сигналізації та зв'язку (ШЧ-12) АТ «Укрзалізниця» біля зупиночної платформи «Троєщина 1» на залізничному перегоні «Микільська Слобідка», яка розташована по вулиці Марка Черемшини у місті Києві навпроти будинку за адресою: вул. 17-А Садова, 75, яка має важливе народногосподарське та оборонне значення.
Надалі, 01.03.2025 близько 03 год. 20 хв. ОСОБА_8 разом з ОСОБА_5 знаходячись по вулиці Марка Черемшини у місті Києві, маючи при собі заздалегідь підготовленні засоби для вчинення злочину, а саме: бензин та запальничку, завчасно розподіливши між собою обов'язки, здійснили підпал релейної шафи Дарницької дистанції сигналізації та зв'язку (ШЧ-12) АТ «Укрзалізниця» біля зупиночної платформи «Троєщина 1» на залізничному перегоні «Микільська Слобідка», яка розташована по вулиці Марка Черемшини у місті Києві.
Зокрема, ОСОБА_5 , використовуючи заздалегідь підготовлений бензин, облив релейну шафу та, використовуючи запальничку, підпалив її. В цей час, ОСОБА_8 для підтвердження здійснення злочину та отримання грошової винагороди, використовуючи мобільний телефон ОСОБА_5 марки «iPhone», здійснив відеофіксацію вчиненого підпалу.
В подальшому, 01.03.2025, у якості винагороди за вказаний підпал ОСОБА_5 отримав на особистий крипто-гаманець від невстановленої особи грошову винагороду у розмірі еквівалентному 500 доларам США. Після чого ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб 01.03.2025 близько 07 години 10 хвилини здійснив переказ грошових коштів ОСОБА_8 на банківську карту № НОМЕР_2 у розмірі 15500 грн.
02.03.2025 громадянину України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у у вчиненні з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинених в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 113 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, які долучені до матеріалів клопотання, які обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Так, в ході судового розгляду клопотання знайшли своє підтвердження ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний проміжок часу, тому слідчий суддя вважає, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не встановлена особа за вказівкою якої діяв ОСОБА_5 якій може повідомити про факт виявлення його злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , враховуючи характер та спосіб вчинених підозрюваним дій, специфіку кримінального правопорушення та способи конспірації, які застосовувались при його вчиненні слід вважати, що без застосування до підозрюваного запобіжного заходу останній зможе продовжити вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, а також інші кримінальні правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності.
24 лютого 2022 року указом Президента України ОСОБА_13 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, термін дії, якого неодноразово продовжувався тому необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, під час воєнного стану, що свідчить про максимальний ступінь суспільно-небезпечного діяння.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та домашнього арешту не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність зазначених ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки, зважаючи на характер вчинення інкримінованих йому дій, останній не буде позбавлений можливості ухилитися від органу досудового розслідування.
Крім цього, у разі обрання відносно підозрюваного вказаних запобіжних заходів, а також запобіжного заходу у вигляді особистої поруки чи застави, підозрюваний, продовжуючи проживати на території міста Київ, під час дії таких запобіжних заходів, матиме фактично безперешкодну можливість незаконно впливати на свідків вказаного кримінального правопорушення, з метою зміни ними показів.
Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме - тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 який раніше не судимий, не працюючий, його майновий та сімейний стан, його вік, обставини вчиненого ним кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України та проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, що має суспільний резонанс, оскільки дані правопорушення вчинені в період дії воєнного стану України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 113 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та вимог частини 6 статі 176 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Окрім того, положеннями абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258"5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.04.2025 18 год. 52 хв. який, на думку слідчого судді, буде достатнім для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 194 КПК України, -
Ухвалив:
Задовольнити клопотання слідчого.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Київ, з середньою освітою, не працюючому, не одруженому, раніше не судимому, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 29.04.2025 року 18 52 без визначення в якості альтернативного запобіжного заходу застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду м.Києва протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1