ун. № 759/4112/25
пр. № 2-о/759/272/25
26 лютого 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Кривонос Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 поданої в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження,
І. Позиція сторін у справі
у лютому 2025 р. представник заявників звернувся до суду із зазначеною заявою, просить суд встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Маріуполь, Донецька область, Україна від батьків: мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України; батько - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин Вірменії.
Заяву обґрунтовує тим, що у м. Маріуполь, Донецької області, Україна, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 народжено дитину на тимчасово окупованій території України, де здійснюється контроль Російською Федерацією та документи видаються за формою, яка не є прийнятною для українських органів реєстрації актів цивільного стану. Внаслідок цих обставин на сьогодні отримання свідоцтва про народження дитини в органах ДРАЦС Міністерства юстиції України є неможливим, а єдиним шляхом для його отримання та захисту прав дитини є звернення до суду за встановленням факту, що має юридичне значення. Оскільки батьки дитини позбавлені можливості отримати свідоцтво про народження дитини за законодавством України, адже територіально знаходяться на тимчасово окупованій території України та не мають змоги покинути окуповану територію. Встановлення факту народження дитини, необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах РАЦСу та отримання свідоцтва про народження згідно чинного законодавства України.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду
відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025, визначено головуючого - суддю Ул'яновську О.В. (а.с. 27-28).
Ухвалою суду від 25.02.2025 відкрито провадження у справі (а.с. 29).
У судове засідання адвокат та заявники не з'явилися, просили розглядати справу за їх відсутності (а.с. 5).
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 223 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами за відсутності учасників справи на підставі доказів, які наявні в матеріалах справи. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦК Україна державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені та смерть.
Згідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
ІІІ. Фактичні обставини справи
як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є уродженкою м. Маріуполь, Донецької області відповідно до паспорта громадянина України Серії НОМЕР_1 (а.с. 11).
Згідно посвідки на постійне проживання № НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином Вірменії (а.с. 9).
Відповідно до свідоцтва про народження, актовий запис №34 від 22.02.2023 року,у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_4 у м. Маріуполь, Донецька область (а.с. 10).
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду
згідно п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 759/7001/22 (провадження № 61-9254св22) від 23.11.2022 зробив правовий висновок, що Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правила № 52/5 не містять спеціальної норми права щодо порядку державної реєстрації народження на тимчасово окупованій території України відповідними органами державної реєстрації актів цивільного стану без рішення суду про встановлення такого факту, що унеможливлює встановлення факту народження та здійснення державної реєстрації народження в позасудовому порядку.
Окрім того, Верховний Суд наголосив, що ст. 317 ЦПК України, не вимагає від заявників вчинення інших дій перед зверненням до суду з відповідною заявою, тобто надає можливість відразу звернутися до будь-якого суду цивільної юрисдикції.
Також Верховний Суд наголосив про можливість розгляду судами заяв про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України без попереднього звернення до органу реєстрації актів цивільного стану та отримання відмови цього органу, що також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.09.2022 у справі № 759/5313/21 (провадження № 61-20540св21).
Окрім того, Верховний суд зазначив, що суд в межах розгляду заяви про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України має надати оцінку поданим заявниками доказам, оскільки рішення суду в такій категорії справ повинно ґрунтуватися на дотриманні вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх доказів у сукупності, у тому числі з урахуванням документів, виданих так званими органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
У рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.
Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.
Підставою для здійснення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження (стаття 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
У абз. 126 п. 8 гл. 1 роз. ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940 (далі - Правила № 52/5), зазначено, що державну реєстрацію народження на підставі рішення суду про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України проводить відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду в день надходження такого рішення в паперовій формі або будь-який відділ державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника в день отримання рішення суду у спосіб, передбачений абзацами п'ятим, шостим пункту 3 глави 1 розділу II цих Правил.
Згідно з пп. «в» п. 12 гл. 1 роз. III Правил № 52/5 у разі встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України підставою для внесення відомостей про батьків дитини є відповідне рішення суду, яким встановлені такі дані.
Як вбачається із матеріалів справи, реєстрація народження дитини в органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась з посиланням на те, що свідоцтво про народження видане на тимчасово окупованій території, та заявники не звертались до цих органів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України
Відповідно до ч. 1 ст. 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 144 СК України реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.
Відповідно до ч. 1 ст. 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їх згодою.
Відповідно до ч. 1 ст. 146 СК України, ім'я дитини визначається за згодою батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 147 СК України по батькові дитина визначається за іменем батька.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обгрунтованість заяви та її задоволення.
V. Розподіл судових витрат
згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники у справах за заявами про встановлення факту народження або смерті, поданих у зв'язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»; ст.ст. 133, 144-147 СК України; ст.ст. 12, 13 18, 258, 263, 265, 293, 294, 315, 317, 319, 354, 355 ЦПК України, -
заяву представника заявника ОСОБА_1 поданої в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження задовольнити.
Встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Маріуполь, Донецька область, Україна.
Зазначити дані про батьків: мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України; батько - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин Вірменії.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Ул'яновська