Справа № 758/6273/24
Категорія 71
10 лютого 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Сіренко Б.В.,
за участю
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із позовною заявою про позбавлення батьківських прав.
В обгрунтування позовної заяви зазначає, що ОСОБА_1 є батьком неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матір'ю дітей є ОСОБА_2 , з якою позивач розірвав шлюб 13.10.2022, що підтверджується рішенням Подільського районного суду м. Києва у справі № 758/7654/22.
Діти зареєстровані та проживають разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказана квартира належить позивачу - ОСОБА_1 на праві спільної сумісної (часткової) власності. Мати дітей проживає окремо, за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач жодним чином не приймає участі у вихованні дітей, не спілкується з ними в повному обсязі, не піклується про стан їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не створює належні умови для розвитку здібностей, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі та не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не цікавиться особистим життям дітей та їхніми справами в школі та, відповідно, їх успішністю, не проявляє до дітей увагу, що в цілому підтверджує ухилення відповідачем від виконання свого батьківського обов'язку по вихованню дітей.
Відповідач створила нову сім'ю та народила дитину від іншого чоловіка, тому остання не піклується про спільних з позивачем дітьми, а зосереджує увагу на новій сім'ї.
З урахуванням вищенаведених обставин, позивач вважає, що є всі підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
10.10.2024 від представника третьої особи - Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації на адресу суду надійшов висновок органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.10.2024.
З вищезгаданого висновку вбачається, що малолітні діти дійсно проживають з позивачем за вказаною адресою, для них створені умови для проживання та виховання.
Відповідач проживає окремо, має іншу родину та фактично самоусунулась від виконання покладених на неї батьківських обов'язків по вихованню дітей, що виражається в її бездіяльності та свідомому нехтуванні своїми батьківськими обов'язками.
Враховуючи зазначене, Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 .
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21.10.2024 підготовче засідання у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач обґрунтовував підстави позову, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, в заяві на адресу суду просила розгляд справи проводити без участі третьої особи.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 від 27.12.2013 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 від 04.03.2015 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві.
Матір'ю неповнолітніх дітей є ОСОБА_2 , що також підтверджується вищезгаданими свідоцтвами про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13.10.2022 у цивільній справі № 758/7654/22 шлюб між сторонами розірвано.
Згідно витягу з Реєстру Київської територіальної громади № 2024/005118938 від 15.05.2024 вбачається, що ОСОБА_3 з 24.04.2024 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з Реєстру Київської територіальної громади № 2024/005118939 від 15.05.2024 вбачається, що ОСОБА_4 з 24.04.2024 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з реєстру Київської територіальної громади № 2024/005117717 від 15.05.2024 вбачається, що ОСОБА_1 з 18.09.2003 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Малолітні діти проживають разом із позивачем, що підтверджується вищеописаними обставинами.
Вищевказана квартира належить позивачу - ОСОБА_1 на праві спільної сумісної (часткової) власності, що підтверджується копією Свідоцтва про право власності на житло від 10.01.2005 № 9588.
Мати дітей проживає окремо, за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до характеристики з Ліцею № 3 Подільського району м. Києва, мати ОСОБА_3 - ОСОБА_2 цікавиться досягненнями доньки в телефонному режимі, кільки разів була присутня на шкільних екскурсіях.
Позивач з підстав, вказаних у позовній заяві, вважає, що ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав відносно неповнолітніх дітей.
Правовідносини між сторонами врегульовано положеннями Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Пленум Верховного Суду України в п. 15, 16 постанови № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16.07.2015 (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п. 100).
З огляду на вказане, суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дітей на їх виховання, захист їх інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дітьми, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин саме цієї справи не доведено.
При вирішенні судом питання щодо позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення матері до дітей та дітей до матері, спільне бажання спілкуватися і жити разом, недоведеності свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками, а також те, що матір цікавиться життям дітей, що, зокрема, підтверджується характеристикою з Ліцею № 3 Подільського району м. Києва ОСОБА_3 .
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі № 631/2406/15-ц.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76, ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням встановлених обставин суд вважає позовні вимоги безпідставними, а тому позов слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ;
- третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 14, код ЄДРПОУ - 37393756.
Суддя Дмитро ПЕТРОВ