Справа № 758/2961/25
про залишення позову без руху
05 березня 2025 року суддя Подільського районного суду м.Києва Войтенко Т. В., розглянувши питання про можливість прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі за позовом Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторії Михайлівни до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про визначення та виділ частки майна боржника у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності, -
В провадження Подільського районного суду м.Києва надійшла позовна заява Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторії Михайлівни до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про визначення та виділ частки майна боржника у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності.
На підставі даної позовної заяви суддя не може відкрити провадження у справі, оскільки позовна заява за змістом не відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог: спосіб захисту прав та інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що на виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторії Михайлівни перебуває виконавчий лист, виданий Бориспільським міськрайонним судом Київської області 21.06.2013 про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.
Посилаючись на те, що боржник ОСОБА_1 не виконує судове рішення та наявні підстави для примусового стягнення за рахунок його майна, а також на те, що він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , яка 27.06.2024 набула у власність квартиру АДРЕСА_1 , Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. звернулася до суду з позовом про визначення та виділення 1/2 частини квартири як частку у спільній сумісній власності подружжя.
Втім, позивач невірно визначила коло осіб, які повинні брати участь у розгляді справи та мати статус відповідача та третьої особи.
З долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що право власності на квартиру оформлене на ОСОБА_2 . Ініціюючи питання по визначення частки у даній квартирі ОСОБА_1 , фактично йтиметься про зменшення частки у власності ОСОБА_2 , відтак, саме дана особа повинна бути відповідачем по справі.
Також, приватний виконавець не звернула увагу на те, що стягувач у виконавчому провадженні не може не мати ніякого статуту. Позивач зазначила, що звертається до суду в інтересах ТОВ «Файненс Компані». Однак, позивач не є тією особою, яка наділена законом бути представником юридичної особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.10.2020 у справі №2-24/494-2009 (провадження №12-4гс20) сформулювала правовий висновок, згідно з яким якщо боржнику разом з іншими особами належить майно на праві спільної власності, але частка боржника в праві власності не визначена, то наявність спору між співвласниками щодо розміру такої частки не може бути перешкодою для звернення стягнення на частку боржника, бо у світлі практики Європейського суду з прав людини це означало би порушення права на справедливий суд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким поданням (позовною заявою) в порядку позовного провадження.
Приватний виконавець може ініціювати питання про визначення частки майна боржника в майні, однак реалізує це право як самостійний суб'єкт, а не в інтересах стягувача. Стягувач у такому спорі може бути третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Також позивач не навела обставин, з яких вона вважає спірне майно спільною сумісною власністю подружжя. Позивач долучила копію рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.12.2021 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Право власності на спірну квартиру зареєстроване 27.06.2024, тобто більш ніж через 2 роки після розірвання шлюбу.
Таким чином, позивачу пропонується подати позовну заяву у новій редакції, надавши суду докази направлення учасникам справи копії позовної нової редакції позовної заяви.
Частиною 1 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст. 175-177, 185, 260 ЦПК України,-
Позовну заяву Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторії Михайлівни до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про визначення та виділ частки майна боржника у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності - залишити без руху та надати позивачу п'ятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Роз'яснити позивачу, що якщо останній відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяТ. В. Войтенко