Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/2211/25
26 лютого 2025 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову заступника начальника дізнавача ВД Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження № 12024105070001006 від 02.11.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України
До Подільського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову заступника начальника дізнавача ВД Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження № 12024105070001006 від 02.11.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Скаргу обґрунтовує тим, що 12 жовтня 2024 року було подано заяву про кримінальне правопорушення стосовно ОСОБА_5 за фактом нанесення тілесних ушкоджень до Подільського УП ГУНП в м. Києві.
02 листопада 2024 року за результатами розгляду матеріалів заяви, внесені відомості про кримінальний проступок до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105070001006 за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 125 КК України.
12 грудня 2024 року ВД Подільського УП ГУНП в м. Києві винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12024105070001006 від 02.11.2024 року.
Ознайомившись із вказаним рішенням (постановою), а також з матеріалами кримінального провадження скаржник вважає, що постанова про закриття кримінального провадження є невмотивованою та необґрунтованою. Постанова винесена передчасно без проведення належного досудового розслідування та підлягає скасуванню
Скаржник подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги скарги підтримав та просив суд її задовольнити.
Уповноважена особа ВД Подільського УП ГУНП у м. Києві до суду не з'явилась, будь-яких заяв або клопотань до суду не подавали.
На підставі ч. 3 ст. 306 КПК України неприбуття скаржника та уповноваженої особи ВД Подільського УП ГУНП у м. Києві в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, оскаржувану постанову, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом, в провадженні ВД Подільського УП ГУНП у м. Києві перебували матеріали кримінального провадження № 12024105070001006 від 02.11.2024, вищезазначене кримінальне провадження було закрито 12.12.2024 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги та докази додані до неї, слідчий суддя вважає, що дізнанням не дотримано вимог закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, а тому, передчасно прийшов до висновку щодо закриття кримінального провадження за відсутністю складу правопорушення.
Пунктом 2.1.6. Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Наказом МВС України «Про організацію діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України» від 09.08.2012 року № 686 визначено, що основним завданням слідчого відділу, серед інших, є обґрунтоване прийняття рішень про зупинення досудового розслідування або закриття кримінального провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язанні всебічно, повно і неупереджено дослідити усі обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Усебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Так, закриваючи кримінальне провадження, дізнавачем не дотримано вимог закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження.
Судом було досліджено спірну постанову та встановлено, що дізнавачем прийнято рішення про закриття кримінального провадження передчасно, не дослідивши всіх обставин, не виконавши всіх необхідних дій для розслідування кримінального правопорушення, в той час, як слідчими суддями ухвалено ряд рішень про зобов'язання розглянути подані клопотання, в порядку ст. 220 КПК України.
У відповідності п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги (ч. 2 ст. 307 КПК України).
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених судом при розгляді скарги обставин, слідчий суддя доходить до висновку про її задоволення, а відтак, про наявність правових підстав для скасування рішення дізнавача.
На підставі викладеного та керуючись 303, 307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на постанову заступника начальника дізнавача ВД Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження № 12024105070001006 від 02.11.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - задовольнити;
Постанову заступника начальника ВД Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 01.09.2023 про закриття кримінального провадження №12024105070001006 від 02.11.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - скасувати;
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Подільського
районного суду м. Києва ОСОБА_1