печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59800/24-к
20 лютого 2025 року м. Київ
Печерський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12013110060000560 від 19.01.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України на підставі п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3
Прокурор Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження № 12013110060000560 від 19.01.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Заслухавши пояснення прокурора ОСОБА_3 , вивчивши клопотання, а також дослідивши долучені в його обґрунтування матеріали, суд вважає, що клопотання до задоволення не підлягає виходячи з наступного.
У провадженні Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110060000560 від 19.01.2013 зa ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Обставинами кримінального провадження є те, що 27.12.2011 року приблизно о 18 год 40 хв двоє невстановлених осіб, знаходячись на сходовій клітині шостого поверху під?їзду № 1 будинку АДРЕСА_1 , із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров?я потерпілого, здійснили напад на ОСОБА_4 , та заволоділи його майном, а саме: сумкою варстію 100 грн., у якій знаходились грошові кошти в сумі 2000 доларів США та мобільний телефон «Нокіа» вартістю 1200 гри, після чого з місця скосння злочину зникли.
З матеріалів наданих в обґрунтування поданого прокурором клопотання вбачається, що відомості про вказане кримінальне правопорушення 19.01.2013 року внесено до ЄРДР за № 12013110060000560.
За даним фактом відібрано пояснення у ОСОБА_4 , проведено огляд місця події, про що складено протокол від 27.12.2011 та фототаблицю до нього.
У ході здійснення досудового розслідування, 27.12.2011 проведено допит свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які повідомили, що 27.12.2011 близько 18 год. 30 хв перебували за місцем свого проживання, чули на сходовій клітині якийсь рух, після чого хтось біг звідти, було чутно голоси та розмови. Подивившись у вічко на дверях нічого не побачили, бо у під'їзді було темно. Жодних криків з під'їзду чи звуків характерних для бійки не чули. Сусіда з кв. АДРЕСА_2 не знають. Ніяких стосунків з ним не мають.
Допитані 27.12.2011 свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надали тотожні за змістом пояснення та повідомили, що 27.12.2011 близько 18 год. 30 хв перебували за місцем свого проживання, ніяких підозрілих осіб біля або у під'їзді не бачили. Криків чи звуків характерних для бійки не чули. Сусіда з кв. АДРЕСА_2 не знають.
Постановою слідчого від 27.12.2011 ОСОБА_4 визнано потерпілим та проведено його допит. Складено позовну заяву, у якій зазначено суму спричинених останньому збитків та постановою слідчого від 27.12.2011 його визнано цивільним позивачем.
28.12.2011 проведено огляд місця події з письмового дозволу власника ОСОБА_10 та відібрано письмові пояснення у останнього.
Крім того, у ході здійснення досудового розслідування призначено дактилоскопічну експертизу, за результатами якої до матеріалів справи долучено висновок експерта № 31 від 20.01.2012 та висновок спеціаліста від 28.12.2011 № 1046.
Відповідно до п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 284 КПК закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч.1 цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Законність як засада кримінального провадження з огляду на ч. 2 ст. 9 КПК полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Тобто із зазначених норм кримінально-процесуального закону слідує, що кримінальне провадження за п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України може бути закрито після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим усіх зібраних та перевірених доказів.
Аналогічна правова позиція викладено у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10.04.2023 у справі № 190/829/21 (провадження № 51-4239 км 22).
Така вимога закону органом досудового розслідування не дотримана, оскільки більше десяти років у вказаному кримінальному проваджені не здійснено жодної слідчої та процесуальної дії, оскільки останній доказ здобуто 20.01.2012.
З вказаної дати слідчий лише спромігся подати рапорт про неможливість встановлення місце знаходження потерпілого ОСОБА_4 , який є громадянином Республіки Білорусь, і можливо перебуває за межами України.
Тобто, органом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110060000560 від 19.01.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України не проведені усі необхідні слідчі дії, спрямовані на всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення передбачених ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження.
Крім того, прокурором під час звернення до суду з клопотанням, допущено істотні порушення при складанні клопотання в частині зазначення тяжкості злочину та відповідно обчислення строку давності, закінчення якого згідно з п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України тягне за собою закриття кримінального провадження, що за ініціативою суду виправленню не підлягає.
За змістом закріпленого у ст. 25 КПК України принципу публічності прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі «Євген Петренко проти України» (заява № 55749/08 від 29.01.2015) п. 65 "…для того, щоб розслідування могло вважатися «ефективним», воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості".
Як вбачається з п. 40 рішення Європейського суду з прав людини «Юрій Іларіонович Щокін проти України» від 03.10.2013, заява № 4299/03 «…державні органи мають вживати усіх заходів, які було б розумно від них очікувати, для зібрання доказів щодо ходу подій. Якщо розслідування містить недоліки, які не дозволяють встановити причину смерті або визначити винних осіб, які є безпосередніми виконавцями злочину або особами, які його фінансували чи організовували, то таке розслідування може не відповідати вимозі ефективності (див. вищезгадані рішення у справах «Начова та інші проти Болгарії» (Natchova et autres c. Bulgarie), пункт 113, та «Рамсахай та інші проти Нідерландів» (Ramsahai et autres c. Pays-Bas), пункт 324).
Разом з тим, як вбачається із зазначених правових норм, кримінальне провадження може бути закрите з підстав, вказаних у п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, за наявності декількох обов'язкових умов, а саме:
1) доведеності самої події злочину, тобто діяння, передбаченого Особливою частиною КК України;
2) доведеності всіх об'єктивних та суб'єктивних ознак відповідного складу злочину;
3) відсутності відомостей про особу, яка вчинила злочин;
4) об'єктивної неможливості встановити особу, яка вчинила злочин;
5) закінчення визначених у ст. 49 КК України строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
При цьому відсутність будь-якої з цих умов виключає можливість закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1ст. 284 КПК України.
За такого, суд приходить до висновку, що формальний сплив строків досудового розслідування та пролонгована на понад десять років бездіяльність органу досудового розслідування виключає можливість закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
З врахуванням наведеного, у задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України слід відмовити.
Керуючись ст. ст. ст. ст. 2, 9, 25, 318, 369-372, 376, п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -
У задоволенні клопотання Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12013110060000560 від 19.01.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_11