печерський районний суд міста києва
Справа № 712/11761/23
24 лютого 2025 року м. Київ
Печерський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглядаючи кримінальне провадження № 22023250000000076 відомості про яке 01.03.2014 внесено до ЄРДР за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України, -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу із застави на особисте зобов'язання, при цьому зазначивши, що строк обов'язків передбачених ст. 194 КПК України покладених на обвинуваченого давно закінчився, новий строк не встановлювався, обвинувачений демонструє належну процесуальну поведінку, із моменту обрання запобіжного заходу пройшов значний проміжок часу, відсутні ризики передбачені ст.177 КПК України. Окремо у клопотанні звертається увага на похилий вік та стан здоров'я обвинуваченого, а також його міцні соціальні зв'язки.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 , підтримав вказане клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу із застави на особисте зобов'язання, при цьому зазначивши, що строк обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.05.2023 року, у справі 712/5031/23 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, та був продовжений ухвалами слідчих суддів Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.07.2023 року, у справі 712/7186/23 та від 18.08.2023 року, у справі №712/11761/23 давно закінчився, новий строк не встановлювався, обвинувачений демонструє належну процесуальну поведінку, а, отже, відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Стверджує, що застава була внесена заставодавцем ОСОБА_7 , який є чоловіком доньки обвинуваченого, однак вона є необхідною для лікування обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання, зазначивши, що дані кошти йому потрібні для лікування.
Прокурор заперечив про задоволення заявленого клопотання, оскільки, були випадки коли обвинувачений не з'являвся на виклики, не попереджаючи, що перебуває на лікуванні, чим порушував свої процесуальні обов'язки. Також вказав, що заставодавець ОСОБА_8 особисто з клопотанням про повернення застави не звертався. Крім того, наголошував, що стороною захисту не надано жодних документів, які б підтверджували проходження обвинуваченим лікування або ж необхідність такого проходження. Зазначив, що клопотання про зміну запобіжного заходу було вручено йому стороною захисту за п'ять хвилин до початку судового засідання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, подані в обгрунтування клопотання, суд виходить із наступного.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме: змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення. Однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Також, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, судді слід мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Також практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом'якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов'язані зі застосуванням запобіжного заходу.
Відтак суд наголошує, що посилання сторони захисту на належне виконання ОСОБА_3 , покладених на нього процесуальних обов'язків, яке оспорюється прокурором під час судового розгляду, саме по собі не може бути підставою для зміни чи скасування запобіжного заходу, й, більш того, сумлінне виконання обвинуваченим таких обов'язків жодним чином не свідчить про те, що ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, перестали існувати, а свідчить саме про те, що обраний запобіжний захід достатньо забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Одночасно з цим, відповідно до ч. 7, 11 ст. 182 КПК України, внесення застави заставодавцем є його правом, а не обов'язком.
Внесення застави неможливе без взаємної згоди підозрюваного та заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави та згоду нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку вона вносить заставу.
Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов'язки як заставодавця, особа повинна була усвідомлювати існування ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави. Таким чином, з огляду на зазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні законні підстави вважати, що грошові кошти, внесені ним у якості застави за підозрюваного чи обвинуваченого, будуть обов'язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу.
Таким чином, суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що потреба використання коштів заставодавця на лікування чи повернення йому, може стати підставою для зміни запобіжного заходу.
Також, суд враховує порушення терміну, який визначається ч. 2 ст. 201 КПК України, надання прокурору копії такого клопотання, та не знаходячи підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу.
Підсумовуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 127-130, 291, 314, 315 КПК України, -
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_9