печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2166/25-к
20 січня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної у кримінальному провадженні № 12023000000000431 від 07.03.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_5 за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної у кримінальному провадженні № 12023000000000431 від 07.03.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000431 від 07.03.2023 (виділене з кримінального провадження № 12020000000000248 від 12.03.2020) за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а тому у зв'язку з існуванням ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також наявністю достатніх підстав вважати, що місцезнаходження підозрюваної невідоме, та яка постановою слідчого від 08.01.2025 оголошена у міжнародний розшук, виникла необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Зазначив, що до теперішнього часу стороною обвинувачення не здобуто достатніх та об'єктивних доказів, які б давали обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_6 у незаконному заволодінні грошовими коштами. Перебування на даний час підозрюваної за межами території України пов'язане не з наміром переховуватись від органів досудового розслідування й суду, а викликане військовими діями збройних формувань російської федерації на території України, зокрема постійними ракетними обстрілами, та обґрунтованими побоюваннями за життя та здоров'я своєї сім'ї. Крім того, на утриманні підозрюваної перебуває неповнолітня донька, підозрювана самостійно її виховує та утримує.
Вивчивши клопотання та дослідивши докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення захисника та прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000431 від 07.03.2023 (виділене з кримінального провадження № 12020000000000248 від 12.03.2020) за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
13.05.2021 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
22.02.2023 на адресу місця реєстрації підозрюваної ОСОБА_6 скеровані дві повістки про виклик до органу досудового розслідування, для проведення слідчих (процесуальних) дій на 27.02.2023 та 28.02.2023.
Вказані виклики підозрювана проігнорувала та 26.02.2023 перетнула державний кордон України, через пропускний пункт «Краківець».
07.03.2023 підозрювану ОСОБА_6 оголошено в розшук у зв'язку з тим, що остання без поважних причин не з'явилась на виклик слідчого, крім того, будучи обізнана про явку до органу досудового розслідування, покинула територію України.
У подальшому, органом досудового розслідування надано відповідне доручення оперативному підрозділу Національної поліції України в порядку ст. 40 КПК України на встановлення місця знаходження підозрюваної.
Згідно відповіді ДСР НП України щодо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заведено ОРС «Розшук» за №49р/55 - 2023 від 26.04.2023, її місце знаходження на даний час не відоме.
07.03.2023 матеріали досудового розслідування відносно підозрюваної ОСОБА_6 виділено з кримінального провадження № 12020000000000248 від 12.03.2020 в окреме провадження за № 12023000000000431.
07.03.2023 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000431 від 07.03.2023 (виділене з кримінального провадження № 12020000000000248 від 12.03.2020) за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, зупинене у зв'язку з оголошенням розшуку останньої.
08.01.2025 ОСОБА_6 оголошена в міжнародний розшук.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Частиною 6 статті 194 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені в КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Так, обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй злочину повністю підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування.
У відповідності до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини слідчий суддя враховує, що тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого особливо тяжкого кримінального правопорушення, може спонукати підозрюваного вживати заходів, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності.
Разом з цим, відповідно до положень ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Як вбачається з матеріалів клопотання, підозрювана ОСОБА_6 26.02.2023 перетнула державний кордон України через пропускний пункт «Краківець».
При цьому, органом досудового розслідування не надано слідчому судді доказів застосування до підозрюваної запобіжного заходу з моменту оголошення підозри 13.05.2021 по дату перетину останньою кордону. Органом досудового розслідування не надано доказів порушення підозрюваною обов'язків визначених КПК України.
Крім того, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором першого відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 12023000000000431 від 07.03.2023 року.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя зазначає, що в даному випадку дії органу досудового розслідування фактично зводяться до незгоди з прийнятим слідчим суддею рішенням.
Отже, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього докази, слідчий суддя вважає недоведеними прокурором підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрювана переховується від органу досудового розслідування, прокурора чи суду. Тому слідчий суддя вважає за необхідне в задоволенні клопотання відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - залишити без задовольнити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1