печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4727/25-к
26 лютого 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 62023000000000707 від 22.08.2023, -
Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, у якому просить про вжиття заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту рухомого майна, яке перебуває у фактичному володінні та користуванні підозрюваного ОСОБА_4 із забороною відчуження, розпорядження та користування.
В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що зазначене майно у зв'язку із наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001), а також заявленим цивільним позовом на суму 38 676 069 (тридцяти восьми мільйонів шістсот сімдесяти шести тисяч шістдесяти дев'яти) гривень 12 (дванадцяти) копійок, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), яка відповідає п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу на підставі ч. 4 цієї статті підлягає арешту.
Крім того, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт зазначеного майна, прокурор вказав про існування обставин, передбачених ч. 2 ст. 172 КПК України.
Зокрема, обставинами, передбаченими ч. 2 ст. 172 КПК України, прокурор визначив необхідність розгляду ініційованого ним клопотання без повідомлення власників майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, тобто запобігання спроби його відчуження.
До початку розгляду клопотання старший групи прокурорів ОСОБА_5 подав заяву, у якій просив здійснювати розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя з метою запобігання спробі відчуження вказаного у клопотанні майна, зважаючи на доводи прокурора, а також враховуючи те, що це майно не було тимчасово вилученим, визнав доцільним здійснювати його розгляд без виклику власників майна.
Вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що управлінням з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000707, у якому 18.01.2025 колишньому Президенту України ОСОБА_6 , колишньому Прем'єр-міністру України ОСОБА_7 та судді господарського суду м. Києва ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
Обставинами у даному кримінальному провадженні є те, що суддя господарського суду міста Києва та громадянин України ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та відповідно до попередньої змови з іншими співучасниками злочину, які діяли у змові з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , іншими високопосадовцями органів державної влади України, не встановленими на цей час, діючи на користь Міністерства оборони РФ та на шкоду економічній безпеці України, всупереч вимогам Конституції та інших законів України, за результатами розгляду господарської справи № 5011-61/11340-2012 виніс рішення від 19.09.2012 про стягнення на користь Міністерства оборони РФ коштів Державного бюджету України з будь-якого рахунка, виявленого при виконанні судового рішення, у сумі 3 113 115 369 грн. та судового збору в розмірі 61 862,74 грн. і забезпечив фактичне стягнення з Державного бюджету України на користь Міністерства оборони РФ 148 977 894,52 рос. руб., для придбання яких витрачено кошти Державного бюджету України в сумі 38 676 069,12 грн., і таким чином вчинив діяння на шкоду економічній безпеці України, поставивши під загрозу припинення фінансування будь-якої зі сфер суспільного життя у разі стягнення названої суми коштів у повному обсязі, тобто надав іноземній державі - РФ та її представникам - Міністерству оборони РФ допомогу у проведенні підривної діяльності проти України.
За результатами перегляду рішення у справі № 5011-61/11340-2012 це рішення скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви Міністерства оборони РФ у зазначеній справі відмовлено.
18.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України за попередньою змовою групою осіб на шкоду економічній безпеці України, шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України, санкція якого в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001 передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
На даний час прокурор вказує, що задля досягнення дієвості кримінального провадження та з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) виникла необхідність у вжитті заходу забезпечення цього провадження, такого як арешт рухомого майна, яке перебуває у фактичній власності та користуванні підозрюваного ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Як вже було встановлено слідчим суддею, 18.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001) та того ж дня прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 пред'явлено у кримінальному провадженні № 62023000000000707цивільний позов в інтересах держави про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на суму 38 676 069 (тридцяти восьми мільйонів шістсот сімдесяти шести тисяч шістдесяти дев'яти) гривень 12 (дванадцяти) копійок.
Згідно даних, отриманих оперативно-розшуковим шляхом (рапорт від 17.01.2025), ОСОБА_4 користується транспортними засобами BMW Х5, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 та BMW Х5, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 .
Відповідно до реєстраційної картки № NZA 102248244, транспортний засіб BMW Х5, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 на підставі договору дарування укладеного в ТСЦ № 8046/2024/4630987 було зареєстровано 25.05.2024 за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ).
Водночас, відповідно до реєстраційної картки № NZA 102673034, транспортний засіб BMW Х5, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 на підставі довідки-рахунку № ААЕ185011 від 22.04.2025, ВМД № 125130014/2015/483006 від 14.04.2015 було зареєстровано 23.04.2015 за ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ).
Крім того, відповідно до даних, отриманих оперативно-розшуковим шляхом (рапорт від 17.01.2025), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є тещею підозрюваного ОСОБА_4 , а ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тестем.
Як убачається із наданих Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (лист від 22.01.2025 за № 19/6382-25-Вих) даних, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 покинули територію України 04.08.2021 перетнувши державний кордон в пункті пропуску «Бориспіль-D».
Наведені обставини свідчать про те, що вищевказані транспортні засоби перебувають у фактичному володінні та користуванні підозрюваного ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Згідно із ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Крім того, зазначене рухоме майно, необхідне для забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а тому з метою запобігання можливості його приховування або знищення, наявні підстави, передбачені ч. 11 ст. 170 КПК України для заборони відчуження та розпорядження.
Натомість, підстав для заборони користування зазначеним майном з урахуванням завдань розслідуваного кримінального провадження слідчий суддя не вбачає.
Таким чином, в наданих матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які вказують на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001), а тому в силу закону він може нести цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю), відтак наявна необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на:
- транспортний засіб BMW Х5, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який зареєстровано 25.05.2024 за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 );
- транспортний засіб BMW Х5, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 , який зареєстровано 23.04.2015 за ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ).
В іншій частині вимог клопотання прокурора відмовити.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_11