Справа № 752/1543/25
Провадження №: 3/752/1453/25
04 березня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Вдовиченко О.О., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
08.12.2024 року приблизно о 04.30 год. в м. Києві по вул. Івана Сірка 15, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» (результат тесту 1,41 проміле №1458), чим порушив п. 2.9а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду, до суду не з'явився. Натомість з'явився його захисник - адвокат Руденко Сергій Сергійович, який в судовому засіданні заперечував факт вчинення його підзахисним адміністративного правопорушення. Пояснив, що відсутні докази керування ним ТЗ та факт зупинки ТЗ. Крім того зауважував, що зі сторони працівників поліції було порушено процедуру проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки після встановлення у водія стану сп'яніння, його не було відсторонено від керування ТЗ. На думку захисника такі дії поліцейських найгрубішим чином порушують вимоги ч. 1 ст. 266 КУпАП, а відповідно такі дії поліцейських мають наслідком недопустимість зібраних ними доказів. Просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Додатково захисник наголошував на результаті тесту «Драгер», а саме те, що його підзахисний перебував в той час у хворобливому стані, і використовував спрей для горла, який за своїм складом та протипоказами міг вплинути на результат тесту. Просив суд врахувати це.
Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши позицію захисника, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.9а), тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Приймаючи таке рішення, суд виходив з наступного. Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, о 04:23 год. відбувається перевірка поліцейськими документів як водія ОСОБА_1 так і пасажира ОСОБА_2 . За кермом автомобіля, у якого заведений двигун та увімкнене світло фар у темну пору доби, знаходився ОСОБА_1 , і це, як вважає суд свідчить про те, що він є водієм та керував ТЗ. В підтвердження того зі сторони ОСОБА_1 за весь час спілкування з працівниками поліції, не було жодного заперечення щодо того що він водій і він керував ТЗ. Після чого водій ОСОБА_1 о 04:35 год. на вимогу поліцейського пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» (результат тесту 1,41 проміле), з який він повністю погодився. Що стосується твердження захисника про порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан сп'яніння в частині відсторонення водія від керування ТЗ, суд також це не враховує та не бере до уваги, оскільки як вбачається з відеозапису з нагрудної камери, о 05:38 год. поліцейський ознайомив власника ТЗ із протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відносно нього, повідомив, що відстороняє його та водія від керування автомобілем, на що власник ТЗ ОСОБА_2 повідомив, що є тверезий водій якому він передає керування ТЗ.
Враховуючи викладене, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в сукупності, а саме: відомостями, відміченими в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 191384 від 08.12.2024 року, який на момент розгляду його в суді не скасований та не визнано дії працівників поліції щодо його складання незаконними, також вина ОСОБА_1 підтверджується результатом тесту «Драгер» № 1458 (1,41 проміле), від 08.12.2024 року, який доводить факт перебування водія в стані алкогольного сп'яніння.
Будь-яких інших достатніх та переконливих доказів невинуватості ОСОБА_1 , окрім припущень захисника, суду не надано.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого порушення, особу водія ОСОБА_1 , обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, 283-285 КУпАП , -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя О.О. Вдовиченко