справа № 752/22213/23
провадження №: 1-кс/752/1355/25
13.02.2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №120231000100003277, відомості щодо якого внесені 14.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, -
Слідча звернулась до слідчого судді із вказаним клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
В якості обґрунтування ризиків слідча зазначила, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а саме те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинений ним злочин може у подальшому знову переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності; може незаконно впливати на свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Також, слідча просила врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за його вчинення, соціальні зв'язки підозрюваного, з урахуванням його репутації, віку та стану здоров'я підозрюваного, а також відсутність даних про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах Київського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київської області.
Вислухавши обґрунтування прокурора, який підтримав клопотання, думку підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання та просили застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний із позбавлення волі, дослідивши копії матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів клопотання, 13.10.2023 директору ТОВ «Житло Комфорт Сервіс» ОСОБА_7 було вручено для передачі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
Згідно повідомленої підозри, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинили злочин проти громадського порядку та моральності за наступних обставин.
Так, 28.05.2023 приблизно о 23:00 год., ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , перебували в громадському місці, а саме біля ресторану «Наживо», що за адресою: м. Київ, вул. Михайла Драгомирова, 20-А.
Перебуваючи поруч із вказаним закладом, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 діючи умисно, протиправно, групою осіб, нехтуючи загальноприйнятими нормами моральності та поведінки у суспільстві, зневажливо ставлячись до оточуючих та нехтуючи їхніми правами, розпочали голосно кричати та виражатись нецензурною лайкою до відвідувачів закладу, які перебували на вулицю. В цей момент, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 з метою самоутвердження за рахунок публічного приниження відвідувачів ресторану «Наживо», розпочали активні дії спрямовані на грубе порушення громадського порядку з мотивів особливої зухвалості, а саме почали штовхати, застосовувати фізичну силу, а також наносити удари кулаками рук щодо одного з відвідувачів вказаного закладу, при цьому, гучно висловлювались нецензурною лайкою до інших відвідувачів вказаного закладу принижуючи їх честь та гідність.
В цей час поруч перебував ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вийшов з закладу «Наживо» та тримав в своїй правій руці власний мобільний телефон марки «Iphone14 Pro». Побачивши хуліганські дії ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 попросив їх припинити вказані дії. На що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , ніяк не відреагували та продовжували вчиняти хуліганські дії.
Після чого, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про те, що він буде вимушений викликати поліцію, але останні на зауваження ОСОБА_9 , тобто громадянина, який припиняв їх хуліганські дії, відреагували агресивно та почали нецензурно висловлюватись на його адресу.
В подальшому, діючи умисно, групою осіб, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, знаючи, що їх дії носять публічний характер, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 з метою самоутвердження за рахунок публічного приниження ОСОБА_9 , розпочали активні дії, спрямовані на грубе порушення громадського порядку з мотивів особливої зухвалості, почали безпідставно, під надуманим приводом, в громадському місці, здійснювати протиправні дії відносно ОСОБА_9 , а саме: ОСОБА_8 , почувши що останній викликає поліцію, підійшов позаду нього та в присутності інших осіб, з особливою зухвалістю, що супроводжувалась нецензурною лайкою в бік ОСОБА_9 , використовуючи принцип раптовості, швидко наблизився до потерпілого та вихопив з його рук вищевказаний мобільний телефон та викинув його.
Після цього, ОСОБА_5 нехтуючи загальноприйнятими нормами моральності та поведінки у суспільстві, зневажливо ставлячись до оточуючих та нехтуючи їхніми правами в той момент, діючи групою осіб з ОСОБА_8 , умисно, керуючись спільним умислом, зухвало, усвідомлюючи публічний характер своїх дій для оточуючих, ігноруючи вимоги ОСОБА_9 припинити хуліганські дії, підійшов до останнього та здійснив удар кулаком правої руки по його обличчю, а саме в праву скроневу ділянку. Від отриманого удару ОСОБА_9 , втративши рівновагу впав передньою частиною тіла вниз на плитчасте покриття. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижнього полюсу правого надколінника, забою та садна обличчя.
Розуміючи протиправність своїх дій, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 покинули місце вчинення злочину.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб та пов'язаного з опором іншому громадянину, який припиняв хуліганські дії, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
Постановою слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 від 14.10.2023 підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено у розшук, оскільки за місцем проживання останній не з'являється та місцезнаходження підозрюваного невідоме.
Після чого, 06.02.2025 слідчим винесено постанову про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні №120231000100003277, у зв'язку з місцезнаходженням підозрюваного ОСОБА_5 .
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, як зазначив слідчий підтверджується зібраними у кримінальному провадженні письмовими доказами, а саме: допитами потерпілого та свідків, слідчим експериментом за участю потерпілого та іншими доказами в своїй сукупності.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені дані у клопотанні та в матеріалах долучених до нього є всі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує положення п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Разом з тим, прокурором не доведені обставини, якими слідчий обґрунтовує наявність ризиків, на підставі ст. 177 КПК України, викладених у клопотанні.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Докази та обставини, на які послався в своєму клопотанні слідчий, про те, що ОСОБА_5 є особою, який підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя не приймає до уваги посилання на наявність ризиків навмисного переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, незаконного впливу на свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування, оскільки в судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами клопотання про те, що підозрюваний належним чином не отримував повістки про виклик слідчого для проведення слідчих чи процесуальних дій, а також не був обізнаний про оголошення його у розшук.
Разом з цим, сторона захисту зазначила, що підозрюваний не намагався переховуватись від органу досудового розслідування, а навпаки - з'явився в судове засідання, що свідчить про відсутність наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
При цьому, як вбачається із матеріалів клопотання слідчого та заперечення захисника про те, що 07.02.2025 підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник отримали копію клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та копію повідомлення про підозру, що підтверджується їх розписками та підписами на пам'ятці про процесуальні права та обов'язки підозрюваного.
Так, слідчий суддя вважає, що доказів того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні, слідчому судді не надано. Тобто таке твердження з приводу існування вказаного ризику є лише припущеннями слідчого.
Також, слідчим в клопотанні та наданих в судовому засіданні поясненнях прокурора не наведено обставин, які б свідчили, що застосування більш м'якої міри запобіжного заходу неможливе для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин, оскільки під час судового розгляду не доведено, що застосування більш м'якої міри запобіжного заходу неможливе для запобігання ризиків в кримінальному провадженні, враховуючи відомості про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання слідчого, з одночасним застосуванням відносно особи більш м'якої міри запобіжного заходу.
Разом з тим, слідчий суддя, при обранні запобіжного заходу враховує дані, які характеризують особу підозрюваного, а саме наявність у ОСОБА_5 постійного місця проживання, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2009 р.н., раніше не судимий та приходить до висновку, що для забезпечення виконання останнім обов'язків, покладених на нього КПК України, необхідно обрати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження виникає необхідність одночасного покладання на підозрюваного ОСОБА_5 , передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з одночасним застосуванням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Керуючись ст.ст. 372, 376 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб та повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього вищевказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1