Справа № 712/370/25
Провадження № 2/712/139/25
05 березня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Пономаря В.О.,
за участі секретаря судового засідання Глущенко І.В.,
розглянувши в залі судових засідань Соснівського районного суду м. Черкаси у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 26.10.2021 № 2510704 в загальній сумі 15 457,30 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 7 000,00 грн, заборгованість за відсотками - 8 457,30 грн та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.10.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2510704, який вчинено в електронній формі та підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язання відповідно до договору виконав у повному обсязі, надав позичальнику грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн, однак належного зустрічного виконання зобов'язань за договором не отримав.
У подальшому, 10.08.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № ККЛУ-10082023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором від 26.10.2021 № 2510704, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Оскільки строк повернення кредиту настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 15 457,30 грн та судові витрати.
Відповідачка відзив на позовну заяву не надала.
Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в особі свого представника Дерюгіної Христини Богданівни через систему «Електронний Суд» в електронній формі звернулося до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
У встановлений судом строк відповідачка ОСОБА_1 відзив на позов не подала. Конверт з ухвалою про відкриття провадження 18.02.2025 повернуто за закінченням терміну зберігання.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІІ. Мотивувальна частина рішення
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, оцінка суду
ТОВ «Лінеура Україна» (позивач) та ОСОБА_1 (відповідач) 26.10.2021 укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2510704 (надалі - кредитний договір). Відповідно до його умов кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн строком на 30 днів шляхом перерахування коштів кредиту на картку № НОМЕР_1 , а відповідач зобов'язалася повернути отримані кошти та сплатити відсотки за користування кредитом у строки, визначені договором.
Пролонгація строку кредитування визначена розділом 4 до кредитного договору, відповідно до якого позичальник має право ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту шляхом укладення додаткового договору. Для продовження строку кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити нараховані відсотки за попередній період користування кредитом та, у разі наявності, - штрафні санкції.
Відповідно до додатків до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23.11.2021 та від 24.12.2024 встановлено дату повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитом 24.01.2022.
Згідно із пунктами 1.1 кредитного договору, договір укладений в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) кредитодавця, а підтвердженням його укладення є використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який був відправлений на її номер мобільного телефону.
Доказами цього факту є: довідка про ідентифікацію, згідно з якою ОСОБА_1 акцепт договору здійснила шляхом підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора «А113» 26.10.2021 о 14 год 20 хв, який відправлено на номер телефону НОМЕР_2 .
Суд також встановив, що після укладення договору кредитодавець виконав свої зобов'язання в повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти у безготівковій формі шляхом перерахування їх на зазначену відповідачем банківську картку № НОМЕР_1 . Це підтверджується: повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення», яке надає послуги з переказу коштів, про перерахування коштів на відповідну платіжну картку.
Разом із тим, відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором не виконала. Вона не вносила регулярних платежів на погашення кредиту, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість, що на момент звернення позивача до суду складала 15 457,3 грн, із яких: заборгованість за основним боргом - 7 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 8 457,30 грн. Цей факт підтверджується: розрахунком заборгованості позивача; витягами з рахунків позивача, що демонструють відсутність платежів з боку відповідача; досудовою вимогою про погашення кредитної заборгованості, направленою відповідачу.
Крім того, суд встановив, що 10.08.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладений договір факторингу № ККЛУ-10082023, згідно із яким новий кредитор (ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал») набув право вимоги до боржників попереднього кредитора, зокрема і до відповідача ОСОБА_1 . Факт правонаступництва підтверджується: договором факторингу; витягом з реєстру боржників, переданим за актом приймання-передачі від 10.08.2023 (залишок тіла за кредитом - 7 000,00 грн, залишок по відсотках - 8 457,30 грн, загальна сума заборгованості - 15 457,30 грн).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Приписами ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Із дослідженого судом договору від 26.10.2021 № 2510704 встановлено, що його укладено в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразового ідентифікатору є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Положеннями ч. 1 та 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом, договір від 26.10.2021 № 2510704 укладений в електронній формі, що відповідає приписам ст. 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст. 12 вказаного Закону, а саме: з боку позивача за допомогою факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки позивача, нанесених за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, а з боку відповідача за допомогою одноразового ідентифікатору, та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З наданих матеріалів вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Отже, судом встановлено, що укладений між сторонами договір від 26.10.2021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2510704 відповідає вимогам закону.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
На підтвердження виконання ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язання за договором про надання коштів за умовами споживчого кредиту від 26.10.2021 № 2510704 позивач надав повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення», яке надає послуги з переказу коштів, про перерахування коштів на платіжну картку, маска якої вказана в договорі.
Отже, судом встановлено, що на виконання умов договору ТОВ «Лінеура Україна» надано ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 8 000,00 грн.
Однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку позивача станом на 24.02.2022 становить - 7 000,00 грн за тілом кредиту та 8457,30 грн - за відсотками.
Відповідач контррозрахунку заборгованості суду не надав.
За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно із ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Однак відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979ц15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку щодо погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 10.08.2023 укладений договір факторингу № ККЛУ-10082023, згідно із яким новий кредитор (ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал») набув право вимоги до боржників попереднього кредитора, зокрема і до відповідача ОСОБА_1 . Факт правонаступництва підтверджується: договором факторингу; витягом з реєстру боржників, переданим за актом приймання-передачі від 10.08.2023, згідно якого залишок тіла за кредитом становив 7 000,00 грн, залишок по відсотках - 8 457,30 грн, загальна сума заборгованості - 15 457,30 грн.
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 02.01.2025 направило на поштову адресу відповідача досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором протягом 7 днів, в якій також повідомило про відступлення йому прав вимоги за вказаним кредитним договором первісним кредитором.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідачем факт отримання коштів за кредитним договором кредитним договором не спростовано, доказів погашення кредитної заборгованості суду або власного розрахунку за кредитним договором не надано.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами, вживає заходів для виконання ними їх обов'язків.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як установлено під час судового розгляду за укладеним між ТОВ Лінеура Україна та ОСОБА_1 договором від 26.10.2021 № 2510704 відповідачем порушено його умови в частині погашення заборгованості на загальну суму 15 457,30 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 7 000,00 грн, заборгованість за відсотками - 8457,30 грн, що підлягають стягненню з відповідача, оскільки розмір заборгованості підтверджується долученими до справи доказами.
Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач знайшли підтвердження під час судового розгляду справи, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні з позовом сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 02.01.2025.
Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, суд стягує із відповідачки на користь позивача судовий збір в розмірі 2 422,40 грн
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 49, 81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус, 28, м. Львів, 79018) заборгованість за Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.10.2021 № 2510704, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , в розмірі 15 457 (п'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн 30 (тридцять) коп.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус, 28, м. Львів, 79018) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 (сорок) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус, 28, м. Львів, 79018.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя В.О. Пономар