Справа № 953/11098/24
н/п 2/953/702/25
"10" лютого 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
судді Єфіменко Н.В.,
за участі секретаря Лущан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГК Хімікал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців департаменту реєстрації Харківської міської ради, про визнання припиненими трудових відносин та виключення запису як керівника, -
встановив:
05 грудня 2024 року ОСОБА_1 (далі: позивач) звернувся до ТОВ «ПГК Хімікал» (далі: відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців департаменту реєстрації Харківської міської ради (далі: третя особа), з позовом про визнання припиненими трудових відносин та виключення запису як керівника.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 11.04.2024 він почав виконувати обов'язки директора ТОВ «ПГК Хімікал» за сумісництвом. 21.11.2024 ним надіслано на юридичну адресу відповідача заяву з додатками про звільнення за власним бажанням та проханням провести загальні збори для вирішення даного питання. Його заява про звільнення отримана відповідачем 22.11.2024, однак будь-яких дій спрямованих на вирішення питання про звільнення відповідач не здійснив. Вважає, що він доклав усіх зусиль задля реалізації свого права на припинення трудових відносин за власним бажанням, виконав вимоги КЗпП України та ЗУ «Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю» щодо порядку припинення трудових відносин з ініціативи працівника, однак внаслідок бездіяльності відповідача не може припинити трудові відносини з ним та повною мірою реалізувати своє право на працю.
До судового засідання учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з'явились, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості повідомлення про явку в суд не є порушенням ст.129 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини:
11.04.2024 позивач приступив до виконання обов'язків директора за сумісництвом ТОВ «ПГК Хімікал», підстава - протокол загальних зборів учасників ТОВ «ПГК Хімікал» №01/24 від 10.04.2024, що підтверджується наказом №3-ок від 11.04.2024 (а.с. 12).
21.11.2024 позивач засобами поштового зв'язку направив на юридичну адресу відповідача заяву від 20.11.2024 про звільнення за власним бажанням з посади Директора та провести загальні збори учасників ТОВ «ПГК Хімікал» для вирішення даного питання, що підтверджується самою заявою про звільнення, описом вкладення до 6119500048211, накладною №6119500048211, фіскальним чеком.
22.11.2024 відповідач отримав вищезазначену заяву, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6119500048211.
Встановивши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає:
Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.20 ГПК України справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, відносяться до юрисдикції господарських судів.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.01.2010 № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення ч.3 ст.99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13.05.2014 №1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Отже, враховуючи наведені приписи законодавства України та зміст правовідносин учасників справи, суд вважає, що хоча бажання позивача про звільнення з посади директора товариства може мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальним за таких обставин є відносини корпоративні (близькі за змістом висновки щодо юрисдикції суду викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 562/304/17, від 10.04.2019 у справі № 510/456/17, від 10.09.2019 у справі № 921/36/18, від 30.01.2019 у справі № 145/1885/15-ц).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 відступила від висновків Верховного Суду у спорах щодо звільнення директора за власним бажанням згідно зі ст.38 КЗпП та виснувала таке, що чинна редакція Закону №2275-VIII встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору. Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, п.7 ч.2 ст.30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (ч.2 ст.38 Закону №2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.
Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв'язку з укладенням в установленому порядку (ч.20 ст. 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).
Такий трудовий договір (контракт) може визначати окремі аспекти діяльності одноосібного виконавчого органу (члена колегіального виконавчого органу) як працівника товариства, зокрема, строк здійснення ним повноважень; права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальну); умови матеріального забезпечення; умови звільнення з посади (у тому числі дострокового).
У разі якщо між товариством і директором не було укладено трудового договору (контракту), то спору щодо його припинення на підставі, зокрема ст.38 КЗпП, бути не може. В обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу та укладено трудовий договір і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладання трудового договору - саме відносини з управління становлять основу відносин між товариством та особою, яка займає посаду директора. Тож позовні вимоги про визнання трудових відносин припиненими та похідні від них спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором і товариством, а не трудових.
Отже, між позивачем та відповідачем відсутній будь який трудовий договір. Тому відносини між сторонами є корпоративні, які виходять з управлінських повноважень, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Керуючись ст. ст. 255, 256, 260 ЦПК України, суд, -
постановив:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГК Хімікал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців департаменту реєстрації Харківської міської ради, про визнання припиненими трудових відносин та виключення запису як керівника, - закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Ухвала набирає законної сили після її підписання, та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня підписання її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складений 04.03.2025.
Суддя Н.В.Єфіменко