справа № 619/10041/24
провадження № 1-кп/619/222/25
іменем України
04 березня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі Харківської області кримінальне провадження №12024221270000410 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Золочів, Золочівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, такого, що не має судимості, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Судом встановлено, 13 листопада 2024 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , з дозволу потерпілого ОСОБА_5 , знаходився в одній із кімнат будинку останнього, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно з потерпілим ОСОБА_5 розпивав спиртні напої. Через деякий час, після розпиття спиртних напоїв, потерпілий ОСОБА_5 пішов в іншу кімнату, щоб відпочити, при цьому свій мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A05» моделі «SM-A055F/DS» 4/64 Gb, чорного кольору залишив на кухонному столі кухні, де в той час залишився вживати спиртні напої ОСОБА_4 .
В цей час ОСОБА_4 ,маючи прямий умисел на таємне заволодіння чужим майном, під час введеного у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, на території України особливого правового режиму у вигляді воєнного стану, із врахуванням змін щодо продовження строку дії воєнного стану, внесеними Указом Президента України № 740/2024 від 28.10.2024, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_5 , здійснив крадіжку вищевказаного мобільного телефону та покинув місце вчинення злочину разом з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 , відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 4032 від 22.11.2024 року майнову шкоду на загальну суму 3989 гривень 05 копійок.
Крім того, 02 грудня 2024 року приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , з дозволу потерпілого ОСОБА_6 , знаходився в одній із кімнат будинку останнього, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно з потерпілим ОСОБА_6 розпивав спиртні напої. Через деякий час, після розпиття спиртних напоїв, потерпілий ОСОБА_6 пішов на вулицю поратися по господарству, при цьому свою акумуляторну батарею марки «Stihl AP 300 S» залишив на кухонному столі кухні, де в той час залишився вживати спиртні напої ОСОБА_4 .
В цей час ОСОБА_4 ,маючи прямий умисел на таємне заволодіння чужим майном, під час введеного у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, на території України особливого правового режиму у вигляді воєнного стану, із врахуванням змін щодо продовження строку дії воєнного стану, внесеними Указом Президента України № 740/2024 від 28.10.2024, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, діючи повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_6 , здійснив крадіжку вищевказаної акумуляторної батареї марки «Stihl AP 300 S» та покинув місце вчинення злочину разом з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 , відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 4132 від 04.12.2024 року майнову шкоду на загальну суму 7371 гривню 25 копійок.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, пояснивши суду про обставини викладені вище.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності її позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. Таким чином, суд обмежився дослідженням доказів, поясненнями обвинуваченого та вивченням даних про його особу, без дослідження інших письмових доказів, які стосуються фактичних обставин справи.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 є доведеною, дії обвинуваченого суд кваліфікує ч.4 ст.185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, вчинено повторно.
Суд, вивчивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановив, що він таким, що не має судимості, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо.
При призначенні покарання суд, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире розкаяння у скоєному злочині, визнання вини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлено.
У відповідності до ст.8 ч.1 Конституції України в України діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Згідно ст.46 Конвенції та ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов'язковими для виконання Україною.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд керується вимогами ст.65 КК України, роз'ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», бере до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, його наслідки, а також дані про особу обвинуваченого. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про звільнення від відбування покарання з іспитовим строком та застосовує ст.75 КК України. На період іспитового строку суд покладає на обвинувачену обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Суд вважає, що вищезазначені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, бо ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його критичним ставленням до скоєного, усвідомлення своєї провини і засудження своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання. Крім того, на думку суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчиненні ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 395 КПК України, -
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п?яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього зобов'язання.
Встановити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
У відповідності до ст.76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ: телефон марки «Samsung Galaxy A05» моделі «SM-A055F/DS» 4/64 Gb, чорного кольорувважати повернутим потерпілому ОСОБА_5 ; акумуляторна батарея марки «Stihl AP 300 S» вважати повернутим потерпілому ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1