Справа № 569/21278/23
1-кп/569/539/25
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
08 січня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Рівне кримінальне провадження № 12023181010002572 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, -
На розгляді у Рівненському міському суді Рівненської області перебуває вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці, мотивуючи тим, що з урахуванням тяжкості злочину, сімейного, майнового стану, характеризуючих даних обвинуваченого, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілого.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.
Представник потерпілого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася. До його початку подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з її хворобою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та просив суд обрати обвинуваченому цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні вирішення клопотання прокурора покладає на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років, а тому, усвідомлюючи реальну міру покарання обвинувачений може переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілого, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
На думку суду, зміна запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 на більш м'який запобіжний захід, про що просить суд обвинувачений та його захисник, на даній стадії розгляду справи не забезпечить належної поведінки обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне не визначати обвинуваченому розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задоволити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Рівне, українцю, громадянину України, із повною середньою освітою, одруженому, не судимому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - з 08 січня 2025 року до 08 березня 2025 року, без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 вважати такою, що втратила чинність з моменту постановлення даної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області ОСОБА_8