Справа № 550/206/25
Провадження № 3/550/171/25
05 березня 2025 року селище Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Литвин В.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , раніше, протягом року, до адміністративної відповідальності притягався 05.06.2024 за ч. 3 ст. 121 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 16.02.2025 о 09 год 50 хв на 395 км автодороги Київ-Харків-Довжанський водійка ОСОБА_1 керувала автомобілем FIAT DOBLO, номерний знак НОМЕР_1 , який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшла, чим порушив п. 31.3(б) Правил дорожнього руху та вчинила правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Представник ОСОБА_1 подав клопотання, в якому просив закрити дану справу у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначивши, що відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» обов'язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Також, відсутні докази, що вказаний автомобіль використовується як таксі чи автомобілем який використовують для перевезення пасажирів або вантажів.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її представника, адвоката Ліліцького Р.В., всебічно, повно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, доходжу наступних висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частина 4 ст. 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, вчинене повторно протягом року.
Таким чином, до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП може бути притягнуто водія транспортного засобу, який підлягає обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до п. 31.3 «б» Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Частинами 1-3 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів; керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації; керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Так, за нормативним визначенням ч. 4 ст. 121 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за вчинення повторно протягом року будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 248445 від 16.02.2025, ОСОБА_1 вчинено повторне правопорушення протягом року, зазначено, що вона притягалася до адміністративної відповідальності 05.06.2024 за ч. 3 ст. 121 КУпАП (а.с.1).
До протоколу додано довідку УПП в Полтавській області від 17.02.2025, в якій вказано, що ОСОБА_1 , згідно з даними підсистеми «Адмінпрактика» Інформаційного порталу Національної поліції України притягалася до адміністративної відповідальності 05.06.2024 за ч. 3 ст. 121 КУпАП, постанова БАД № 503320, з призначенням штрафу у розмірі 340,00 грн (а.с.7).
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, представниками поліції була обґрунтована протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 248445 від 16.02.2025, в якому викладено обставини вчиненого адміністративного правопорушення, та який було досліджено судом, також до протоколу додано довідку УПП в Полтавській області від 17.02.2025, в якій вказано, що ОСОБА_1 , згідно з відомостями підсистеми «Адмінпрактика» Інформаційного порталу Національної поліції України притягалася до адміністративної відповідальності 05.06.2024 за ч. 3 ст. 121 КУпАП , постанова БАД № 503320, з призначенням штрафу у розмірі 340,00 грн (а.с. 4).
Інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, матеріали справи не містять.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху України (ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно з пп. «б» п. 31.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідно до статті 33 Закону України «Про дорожній рух» технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» № 3565-17 від 05.07.2011, який набрав чинності 14 серпня 2011 року, скасовано обов'язковий технічний огляд транспортних засобів, за виключенням транспортних засобів, які підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» обов'язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Як вбачається з наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру транспортних засобів (а.с. 3), повна маса автомобіля FIAT DOBLO, яким керувала ОСОБА_1 , складає 2215, тобто вказаний автомобіль підпадає під категорію автомобілів, визначених ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», які обов'язковому технічному контролю не підлягають.
Крім того, буквальний аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що обов'язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля.
Господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом, обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.
Відповідно до пп. 15 пункту 2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Відповідно до статті 29 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Для віднесення автомобіля до об'єкта обов'язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ № 176 від 18 липня 1997 року (далі - Правила).
Згідно з пунктом 1 Правил ці Правила визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.
За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються: транспортними засобами спеціального призначення; транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації; службовими легковими автомобілями; транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.
Викладені в протоколі факти та додані матеріали не підтверджують, що транспортний засіб FIAT DOBLO, номерний знак НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 керувала 16 лютого 2025 року о 09 год 50 хв на 395 км автодороги Київ-Харків-Довжанський, відноситься до об'єктів обов'язкового технічного огляду.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У свою чергу, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суддя доходить висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Отже, в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 7, 9, ч. 4 ст. 121, ст.ст. 251, 252, 247, 283, 284 , 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Литвин