Справа № 948/54/25
Номер провадження 2-о/948/9/25
05.03.2025 Машівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого-судді Косик С.М.,
за участю секретаря Ткач Н.М.,
заявниці ОСОБА_1 ,
представниці заявниці ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Машівська селищна рада Полтавської області, Міністерство оборони України, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
у січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Машівського районного суду Полтавської області із зазначеною заявою, мотивованою тим, що з липня 2006 року вона проживала разом з ОСОБА_4 у її будинку за адресою: АДРЕСА_1 однією сім'єю, як жінка та чоловік, без реєстрації шлюбу, оскільки не було у цьому потреби. За час проживання однією сім'єю у них народилося двоє спільних дітей, також з ними проживала дочка заявниці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За час їхнього спільного проживання вони мали спільні сімейні права та обов'язки, організовували та вели спільне господарство, виховували дітей та забезпечували їм належні умови, працювали та мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку. Окрім того, ОСОБА_4 спілкувався з батьками та родичами заявниці, які вважали його її чоловіком та батьком їхніх дітей, односельці також вважали їх чоловіком та дружиною.
Заявниця вказує, що за час проходження ОСОБА_4 військової служби з 2015 по 2019 він систематично надавав їй матеріальну допомогу на утримання та забезпечення різних матеріальних потреб їхньої сім'ї, в тому числі на утримання та виховання дітей, після його звільнення зі служби вони продовжували проживати однією сім'єю, спільно займатися веденням сімейного господарства, розподіляли сімейний бюджет, разом організовували вирішення сімейних та побутових питань як чоловік з дружиною.
25.07.2023 року ОСОБА_4 безвісти зник під час наступальних дій поблизу населеного пункту Берхівське Бахмутського району Донецької області.
Оскільки шлюб між заявницею та ОСОБА_4 не зареєстровано в законному порядку, тому у неї немає можливості у повному обсязі реалізувати свої законні права та інтереси, як дружини безвісти зниклого військовослужбовця.
Встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 має юридичне значення, оскільки надасть заявниці можливість та дозволить на законних підставах звертатися до Збройних Сил України та інших уповноважених органів щодо розшуку безвісти зниклого військовослужбовця, а також ініціювати питання щодо отримання грошового забезпечення, яке передбачено та гарантовано державою.
У зв'язку з наведеним заявниця просить встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу в період часу з липня 2006 р. по ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 31.01.2025 суд відкрив провадження у справі за цією заявою, викликано в судове засідання для допиту свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та призначив її до судового розгляду (а.с. 73).
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представниця ОСОБА_2 заяву підтримали з підстав викладених у її змісті та просили її задовольнити. Також пояснили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю як чоловік та жінка з 2006 року, мають двох діток, ОСОБА_4 є учасником АТО та з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України був мобілізований, під час відпусток та поранення приїздив додому, але не встигли розписатися. ОСОБА_4 зареєстрований в Машівці, фактично проживали в АДРЕСА_1 , де вели спільне господарство, тримали худобу, обробляли присадибну ділянку. ОСОБА_9 дбав про родину як чоловік та батько. Також пояснили, що ОСОБА_10 старостат та жителі села обізнані про заявницю та ОСОБА_4 як про сім'ю, сповіщення про безвісти зниклого військовослужбовця надійшло заявниці, як цивільній дружині. ОСОБА_1 також має всі оригінали військових документів та довідок на ім'я ОСОБА_4 , а встановлення факту дасть можливість заявниці комунікувати з органами державної влади та необхідними службами щодо пошуків ОСОБА_4 , спору з Мінстерством оборони України заявниця не має.
У судове засідання заінтересовані особи не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно (а.с. 77-79, 92-99). Машівська селищна рада Полтавської області подала заяву про розгляд справи без участі її представника, не заперечує проти позову (а.с.84), заінтересована особа ОСОБА_3 також просить справу розглянути без її участі, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 87). Представник Міністерства оборони України просить розглядати спарву за його відсутності та одночасно залишити заяву без розгляду, покликаючись на те, що від встановлення факту визнання заявниці членом сім'ї померлого військовослужбовця залежить виникнення її права на отримання статусу члена сім'ї загиблого Захисника України та на отримання одноразової грошової допомоги. При цьому, даний факт заперечується Міністерством оборони України (а.с.100-104).
Суд, дослідивши письмові докази у справі, дійшов такого висновку.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_4 , що підтвердується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 07.07.1980 (а.с.14).
ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 24.11.2000 (а.с.12, 13).
Згідно з довідкою № 08-02/12/302 від 03.12.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована в АДРЕСА_3 та разом з нею за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.21).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 14.05.2008р., ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_13 , батьками якої записані: батько - ОСОБА_14 , мати - ОСОБА_1 та яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.15, 18).
ІНФОРМАЦІЯ_8 народився ОСОБА_11 , батьками якого є: батько - ОСОБА_15 , мати - ОСОБА_1 (а.с.19).
Відповідно до акта обстеження від 03.12.2024 року за адресою АДРЕСА_1 проживають без реєстрації місця проживання: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.22).
09.01.2025 при перевірці господарства ОСОБА_1 , яке знаходиться в АДРЕСА_1 встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично проживали без реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 , та вели спільне домогосподарство протягом тривалого часу. За вказаною адресою також проживають без реєстрації місця проживання: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.23).
Фотографіями, наданими заявницею та досліджених судом, підтверджується факт спільного проведення дозвілля, відпочинку та проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.24-26).
Згідно з копією довідки військової частини № НОМЕР_3 №1902/32 від 04.12.2105р. солдат ОСОБА_4 дійсно безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції в період з 29.08.2025 року по 04.12.2015 року (а.с.27).
Як вбачається з копії довідки, виданої командиром військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_16 , солдат ОСОБА_4 з 29.05.2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції (а.с.27а).
Згідно з витягом з наказу №156 від 04.06.2016 командира оперативно-тактичного угруповування « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (по стройовій частині) ОСОБА_17 , солдата ОСОБА_4 , старшого механіка-водія-гранатометника гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_4 , наказано вважати таким, що прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередньо участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей в оперативно-тактичному угрупованні « ІНФОРМАЦІЯ_10 », забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань з 25.05.2016 року (а.с.28-31).
Відповідно до витягу з наказу №291 від 18.10.2016 командира оперативно-тактичного угруповування « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (по стройовій частині) ОСОБА_17 , солдата ОСОБА_4 , старшого механіка-водія-гранатометника гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_4 , наказано вважати таким, що прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередньо участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей в оперативно-тактичному угрупованні « ІНФОРМАЦІЯ_10 », забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань з 06.10.2016 року (а.с.32-35).
З копії посвідчення, виданого Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_5 17 березня 2016 року серії НОМЕР_6 , вбачається, що ОСОБА_4 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.36).
Як вбачається з направлення, виданого Управлінням соціального захисту населення Машівської райдержадміністрації Полтавської області, ОСОБА_4 був направлений на психологічну реабілітацію до ДП «Санаторій «Новомосковський» ЗАТ «Укрпрофздравниця» с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, з 25.10.2016 року по 07.11.2016 року (а.с.37).
Згідно з довідками начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_7 ОСОБА_18 , солдат ОСОБА_4 дійсно приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 29 травня 2016 року по 06 жовтня 2 016 року та з 07 лютого 2018 по 28 квітня 2018 року (а.с.38, 39).
Відповідно до витягу з наказу командира оперативно-тактичного угруповування « ІНФОРМАЦІЯ_11 » військової частини НОМЕР_7 №47 від 15.02.2018р., солдата ОСОБА_4 , механіка-водія-електрика гаубичного самохідно-артилерійського взводу гаубичної самохідно-артилерійської батареї гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригада артилерійської групи наказано вважати таким, що прибув до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_11 », які залучаються та беруть безпосередньо участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань з 07.02.2018 року (а.с.40-41).
Згідно з витягом з наказу командира оперативно-тактичного угруповування « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (по стройовій частині) військової частини НОМЕР_7 №119 від 28.04.2018р., солдата ОСОБА_4 , механіка-водія-електрика гаубичного самохідно-артилерійського взводу гаубичної самохідно-артилерійської батареї гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригада артилерійської групи наказано вважати таким, що вибув зі складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_11 », які залучаються та беруть безпосередньо участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань з 28.02.2018 року (а.с.42-44).
Як вбачається з довідки командира військової частини НОМЕР_8 від 22.12.2018 №1487, ОСОБА_4 з 10.10.2018р. безпосередньо брав участь у виконанні службових (бойових) завдань у складі сил і засобів об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях (а.с.45).
22.08.2018р. ОСОБА_4 уклав контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України строком на один рік (а.с.46-47).
Відповідно до витягу з наказу №234 від 22.08.2018 тво командира військової частини НОМЕР_8 ОСОБА_19 , ОСОБА_4 , направленого для підписання контракту і призначеного на посаду механіка-водія гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_8 , зараховано до списків військової частини НОМЕР_8 , всіх видів забезпечення і вважати таким, що приступив до виконання службових обов'язків за посадою «солдат» (а.с.48).
Згідно з довідкою командира військової частини НОМЕР_8 ОСОБА_20 від 22.12.2018, солдат ОСОБА_4 з 22.08.2018 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_8 (а.с.49).
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону №785/1 від 28.05.2019, солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_4 було отримано поранення, пов'язане з проходженням військової служби (а.с.50).
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_8 № 700 від 27.08.2019, ОСОБА_4 в період з 10.10.2018 по 26.04.2019 безпосередньо брав участь у виконанні службових (бойових) завдань у складі сил і засобів об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях (а.с.51).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_8 (по стройовій частині) ОСОБА_21 №245від 02.09.2019, солдата ОСОБА_4 , механіка-водія гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти звільнено з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту та з 03.09.2019 виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_8 та всіх видів забезпечення (а.с.52).
Як вбачається з повістки начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_22 , солдату ОСОБА_4 наказано 25.02.2022 о 13.00 год з'явитися за вказаною адресою (а.с.53).
Згідно з довідкою начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_23 , 26.02.2022р. ОСОБА_4 дійсно призваний у Збройні Сили України під час мобілізації та направлений до військової частини НОМЕР_9 (а.с.54).
Станом на 25.03.2022 ОСОБА_4 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_10 , що вбачається з довідки від 25.09.2022 № 439 (а.с. 54 на зв.).
Відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_10 №8426 від 21.12.2023р. старший солдат ОСОБА_4 дійсно перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_10 з 05.09.2022 по 25.07.2023 та вважається зниклим безвісти з 25.07.2023 (а.с.55).
27 липня 2023 року командиром військової частини НОМЕР_10 ОСОБА_24 було направлено ІНФОРМАЦІЯ_13 , з проханням повідомити ОСОБА_1 про те, що її цивільний чоловік, розвідник 2-го розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_10 старший солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , призваний 26.02.2022р. ІНФОРМАЦІЯ_14 , зник безвісти 25 липня 2023 року під час наступальних дій поблизу н.п.Берхівське Бахмутського району Донецької області (а.с.56).
Цього ж числа було направлено Сповіщення сім'ї №45 ОСОБА_1 про те, що її цивільний чоловік старший солдат ОСОБА_4 25.07.2023 зник безвісти під час наступальних дій поблизу н.п.Берхівське Бахмутського району Донецької області (а.с.57).
На підставі акта службового розслідування від 22.09.2023 та наказу командира військової частини НОМЕР_11 №1688 від 27.09.2023, старший солдат ОСОБА_4 вважається таким, що зник безвісти 25.07.2023 в районі н.п. Берхівське Бахмутського району Донецької області, під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (а.с.59-60, 61).
Згідно з витягом №20250102-81 від 02.01.2025 з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зник на території бойових дій (а.с.62).
На а.с.63-64 зазначені відомості про трудову діяльність ОСОБА_1 за період з 10.06.2008 року по 17.11.2023 року.
Згідно з довідкою Управління соціального захисту населення №57 від 20.01.2025, ОСОБА_1 з 01.11.2024 по 30.04.2025 отримувала допомогу малозабезпеченим сім'ям (а.с.65).
Оригінали вказаних документів знаходяться у заявниці та були оглянуті в судовому засідання судом.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_1 та обізнана, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю як чоловік та дружина з 2006 року, мають двох діток, вели спільне господарство, тримали худобу та обробляли присадибну ділянку. ОСОБА_4 під час служби в ЗСУ в період відпусток та перебуванні на лікуванні проживав з родиною в с.Базилівщина. Також повідомила, що коли ОСОБА_25 отримала сповіщення про зникнення ОСОБА_9 , зверталася до поліції та воєнкомату.
Свідок ОСОБА_8 , у судовому засідання пояснив, що він проживає в АДРЕСА_1 , по сусідству із заявницею. Він знає ОСОБА_25 та ОСОБА_9 як сім'ю, які близько 18 років проживали разом, виховували трьох дітей, господарювали - тримали худобу, птицю, обробляли город. ОСОБА_9 приходив у відпустку до сім'ї, також коли перебував на лікуванні відвідував родину за місцем проживання в с.Базилівщина.
Заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі не перебували. Також відсутні докази перебування сторін у інших зареєстрованих шлюбних відносинах (а.с.106-110).
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до чч. 2,4 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абз.5 п.6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї" членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 р. у справі № 686/8440/16-ц, провадження N 61-15699св19.
Згідно з ч.2 ст.21 Сімейного кодексу України проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Обов'язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільної участі у придбанні майна для спільного користування, у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 695/1732/16-ц, провадження № 61-38901св18.
У Законі України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» термін «близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин» вживаються в такому значенні: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов'язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім'ї таких осіб. Члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 560/17953/21 у постанові від 18.01.2024 зробила такі висновки:
«94. Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.
102. У той же час перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Зокрема, згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
103. Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
104. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
105. Водночас у частині шостій статті 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту, без розгляду якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз'яснює заінтересованими особами особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
106. При цьому між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач не є суб'єктом отримання такої соціальної допомоги.
107. Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
108. Отже, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України.
117. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі N 287/167/18-ц (провадження N 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі N 290/289/22-ц (провадження N 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.».
Отже, заявницею доведено, що встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 має для неї юридичне значення; в іншому, окрім судового, порядку встановити такий факт вона не має можливості, у зв'язку з чим суд уважає за можливе задовольнити заяву, оскільки встановлено, що заявниця спільно проживала з безвісті зниклим ОСОБА_4 з липня 2006 року по 25 липня 2023 року (дата зникнення безвісти), їхнім взаємним стосункам були притаманні ознаки шлюбу і сім'ї, що підтверджується дослідженими судом доказами.
Що стосується аргументів Міністерства оборони України про неможливість встановлення такого факту в окремому провадженні, то суд дослідивши матеріали справи, не знайшов підстав для залишення заяви без розгляду, адже наявність спору про право на отримання одноразової грошової допомоги між заявницею та Міністерством оборони України суд не вбачає. Міністерством оборони наявність такого спору не доведено. При цьому суд застосовує висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 560/17953/21 (п. 106), де ВП ВС виснувала, що між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач (міністерство) не є суб'єктом отримання такої соціальної допомоги.
Ураховуючи викладене вище, суд уважає, що дана справа мала бути розглянута саме в окремому провадженні, а не в позовному, та заява підлягає задоволенню як підставна та обґрунтована.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд
задовольнити заяву заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Машівська селищна рада Полтавської області, Міністерство оборони України, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Установити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , з липня 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , мешканка АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_12 .
Заінтересована особа 1: Машівська селищна рада Полтавської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 113, селище Машівка Полтавської області, ЄДРПОУ 21047618.
Заінтересована особа 2: Міністерство Оборони України, місцезнаходження: просп. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03168; ЄДРПОУ 00034022.
Заінтересована особа 3: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , зареєстрона за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_13 .
Суддя С. М. Косик