Єдиний унікальний номер: 379/1767/24
Провадження № 2/379/134/25
(ЗАОЧНЕ)
03 березня 2025 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі
головуючого судді - Невгада О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бакал O. A.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
25.12.2024 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи тим, що 28.08.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою ОСОБА_1 , було укладено Договір позики (ануїтет) № 75194223, в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача. Згідно з умовами договору кредитодавець надав ОСОБА_1 позику в сумі 10 502,00 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на її банківський картковий рахунок. Позичальниця зобов'язалася повернути суму позики та сплатити відсотки за користування позикою в порядку та строки, визначені договором. Відповідачка здійснила всі дії, спрямовані на укладення договору шляхом заповнення заяви про надання позики на сайті з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої були перераховані кошти. Підписанням договору відповідачка ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена чинним законодавством. 27.01.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №27/01/2022, за умовами якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за Договором позики № 75194223 від 28.08.2021 року. В подальшому, 10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за Договором позики № 75194223 від 28.08.2021 року. Відповідачка ОСОБА_1 не виконала свого обов'язку та не повернула надану їй позику в строки, передбачені договором, у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість в сумі 17 148,18 грн., з яких: 7 276,58 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 9 738,44 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 116,42 грн. - інфляційні збитки; 16,74 грн. - 3% річних. Цю суму заборгованості в загальному розмірі 17 148,18 грн. та судові витрати, пов'язані з розглядом справи позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на їхню користь.
26.12.2024 суд постановив ухвалу, якою залишив позовну заяву без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення вказаних у ній недоліків (а.с.98, 99).
02.01.2025 протягом визначеного судом строку через ЕКЕС від представника позивача надійшли матеріали на усунення недоліків позовної заяви з додатками (а.с.103-116).
03.01.2025 суд постановив ухвалу, якою прийняв позов до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання на 27.01.2025, яке через відсутність відомостей щодо вручення судової повістки відповідачці було відкладене на 13.02.2025, яке в подальшому через неявку відповідачки було відкладено на 03.03.2025 (а.с.117, 118, 126, 133).
У судове засідання представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не з'явився. Про день, час і місце розгляду справи повідомлені належно (а.с.119-123, 127-129, 134, 136-138). Позивач у поданій до суду позовній заяві просить розгляд справи здійснити без участі їхнього представника, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.113).
Відповідачка ОСОБА_1 у судові засідання 27.01.2025, 13.02.2025 та 03.03.2025 не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи щоразу повідомлялася належно і завчасно згідно з вимогами чинного законодавства. У матеріалах справи містяться повернуті поштові відправлення (конверти), скеровані за адресою зареєстрованого місця проживання відповідачки, з відмітками ВПЗ: повернуто у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с.131, 139), що згідно з положенням п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК є днем вручення судової повістки та рекомендоване повідомлення з відміткою «вручено чоловіку 04.02.2025» (а.с.132), так, згідно положень ч. 3 ст. 130 ЦПК України особа вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання у разі вручення судової повістки будь-кому з повнолітніх членів її сім'ї.
Жодних заяв чи клопотань від відповідачки на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачка ОСОБА_1 не подавала.
Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання не з'явилася, будучи належно повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, причини своєї неявки в судові засідання суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, водночас, позивач не заперечував щодо заочного вирішення справи, - є всі передбачені законом підстави для її заочного розгляду.
Ухвалою суду від 03.03.2025, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено провести заочний розгляд цієї цивільної справи.
Зі змісту положень статті 281 ЦПК України вбачається, що заочний розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.
Так, суд установив, що 28 серпня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики (ануїтет) №75194223 (а.с.10, 11), який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) - yhfqHwks4b, про що свідчить п.12 Договору позики, реквізити та підписи сторін.
Згідно з п.1 даного Договору, Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути позику та сплачувати проценти Позикодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та правилах, тобто повернути Позикодавцю таку ж суму грошових коштів та сплатити плату (проценти) від суми позики протягом строку позики згідно Графіку платежів або достроково.
Підписанням цього Договору позики відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики). А також погодилася, що до моменту підписання Договору позики вивчила цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику на умовах ануїтету, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору їй зрозумілі (п.п. 5.2. п. 5 Договору позики).
Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.mycredit.ua.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
За умовами зазначеного договору ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало відповідачці грошові кошти у сумі 10 502,00 грн. строком на 64 днів.
За користування позикою позичальнику була встановлена фіксована процентна ставка в розмірі 1,6% на добу. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою встановлена в розмірі 2,70% на добу (а.с.10).
Відповідно до п. 12 Договору позики, цей договір укладено дистанційно, в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Згідно з п. 13 Договору позики, Договір укладений на взаємовигідних умовах, на принципах ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України.
З таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який є додатком № 1 до Договору позики № 75194223 від 28.08.2021, слідує, що позика надається в сумі 10 502,00 грн. в період з 28.08.2021 по 30.10.2021, визначено загальну вартість кредиту, яка становить 17 978,16 грн., яка складається з: 10 502,00 грн. суми кредиту за договором; 7 476,16 грн. процентів за користування кредитом (а.с.11).
ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов'язання за Договором позики № 75194223 від 28.08.2021 виконало у повному обсязі, що підтверджується копією довідки ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС»» від 14.10.2024 року про завершення платіжної операції, проведеного в системі на переказ 28.08.2021 грошових коштів на картку ОСОБА_1 НОМЕР_1 на суму 10 502,00 грн.; номер платежу - 14bc8e64-2403-499b-a121-1175e618e99a (а.с.12).
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за Договором позики № 75194223 від 28.08.2021 відповідачка ОСОБА_1 станом на 27.01.2022 мала заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 17 015,02 грн., з яких: 7 276,58 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 9 738,44 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (а.с.25-27).
27.01.2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 27/01/2022, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 75194223 від 28.08.2021 року (а.с.33-37).
У відповідності до п.2.1, п.2.2 Договору факторингу, за цим договором Клієнт - Первісний Кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 135 164 792 грн. 66 коп., а фактор зобов'язується, здійснивши Фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між Клієнтом і Боржниками. Відповідно до умов цього Договору, Фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від Боржників, а Клієнт не відповідає перед Фактором, якщо одержані Фактором суми є меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнтові.
За змістом п.2.3 Договору, з дати відступлення Прав вимоги Фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів за Договорами фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов'язань.
Відповідно до п. 6.1.4 Договору, право вимоги переходить до Фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників, який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги до Боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно переданого Права вимоги.
За змістом п. 7.1, п. 7.2 Договору, сторони домовилися, що розмір Фінансування за Реєстром Боржників складає 6 405 568,95 грн. Фактор здійснює Фінансування на користь Клієнта шляхом одноразового перерахування суми грошових коштів не пізніше 28.01.2022.
27.01.2022 вказану суму було перераховано ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», як плату за відступлення права вимоги за договором факторингу № 27/01/2022 від 27.01.2022, що підтверджується копією платіжного доручення № 32465 від 27.01.2022 (а.с.38).
У відповідності до Акту приймання-передавання реєстру боржників від 27.01.2022 року до договору факторингу № 27/01/2022 від 27.01.2022 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» прийняв реєстр боржників ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», кількістю боржників 8518 (а.с.38).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 27/01/2022 від 27.01.2022 року складеного сторонами вищевказаного договору, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» прийняло від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» право вимоги за Договором позики № 75194223 від 28.08.2021 року, укладеним з ОСОБА_1 (порядковий номер 3193), заборгованість якої станом на день укладення цього договору становить у загальній сумі 17 015,02 грн., з яких: 7 276,58 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 9 738,44 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (а.с.39-41).
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за Договором позики № 75194223 від 28.08.2021 станом на 10.01.2023 відповідачка ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 17 148,18 грн., з яких: 7 276,58 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 9 738,44 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 116,42 грн. - інфляційні збитки; 16,74 грн. - 3% річних (а.с.43).
10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 75194223 від 28.08.2021 року (а.с.45-50).
У відповідності до п 2.1 Договору, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до Боржників. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором. Права вимоги, що є предметом цього договору належать Первісному кредитору на підставі договору факторингу № 27/01/2022 від 27.01.2022 року укладеного між Первісним кредитором та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».
За змістом п. 5.2 Договору, Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників у друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).
З моменту відступлення (передачі) Первісним кредитором Новому кредитору Прав вимоги, Новий кредитор є таким, що замінив Первісного кредитора у правовідносинах з Боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) Прав вимоги та мають відношення до Прав вимоги (п.5.4 Договору).
Відповідно до п. 7.1 Договору, сторони домовилися, що за відступлення прав вимоги за Договорами позики (Кредитними договорами), відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти у сумі 5 312 491,59 грн. без ПДВ (ціна договору).
Ціна договору сплачується Новим кредитором Кредитору, в будь-який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний у п. 12 цього Договору або зарахування зустрічних однорідних вимог у порядку визначеному п 5.6.2 цього Договору, протягом 1065 календарних днів з дати підписання Сторонами цього Договору (п. 7.2 Договору).
У відповідності до Акту прийому-передачі реєстру боржників від 10.01.2023 року до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» прийняв реєстр боржників ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», кількістю боржників 207 307 (а.с.50).
На виконання п. 7.2 Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, між цими ж сторонами 28.02.2023 було складено Акт зарахування однорідних зустрічних вимог (а.с.51, 52).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року складеного сторонами вищевказаного договору, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» прийняло від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за Договором позики № 75194223 від 28.08.2021 року, укладеним з ОСОБА_1 (порядковий номер 69 634), заборгованість якої станом на день укладення цього договору становить у загальній сумі 17 148,18 грн., з яких: 7 276,58 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 9 738,44 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 133,16 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України (а.с.53-56).
З розрахунку заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 06.12.2024 вбачається, що загальна заборгованість відповідачки становить 17 148,18 грн., з яких: 7 276,58 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 9 738,44 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 116,42 грн. - інфляційні збитки; 16,74 грн. - 3% річних (а.с.44).
Інших доказів матеріали справи не містять та суду не надано.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються, Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частина 12 ст. 11 вказаного Закону передбачає, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
В судовому засіданні установлено, що Договір позики № 75194223 від 28.08.2021 року підписаний відповідачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами указаного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір позики між позикодавцем та відповідачкою не були б укладені.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 23 березня 2020 року № 404/502/18.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За положенням ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже відповідно до вищевказаних договорів (Договору факторингу № 27/01/2022 від 27.01.2022 та Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023) до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за договором позики № № 75194223 від 28.08.2021 боржником у якому виступає ОСОБА_1 ..
Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Щодо нарахованих відсотків за користування позикою, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
З матеріалів справи установлено, що сторони Договору позики № 75194223 від 28.08.2021 року обумовили всі істотні умови, в тому числі щодо суми позики в розмірі 10502,00 грн., строку позики - 64 днів (до 30.10.2021) та процентів за користування коштами в розмірі 7 476,15 грн., які нараховуються за ставкою 1,6 % на залишок позики згідно Графіка платежів, за кожен день користування позикою, включаючи дати отримання та повернення (п.2.3, п.4 Договору).
Відповідно до розрахунку заборгованості по договору позики №75194223 від 28.08.2021 року, проведеного ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» нарахування процентів здійснювалось з 28.08.2021 року по 27.01.2022 року, тобто більше ніж за 64 дні, що перевищує строк на який надавалась позика. Водночас доказів того, що позичальниця ініціювала продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.
У зв'язку з цим, підстав для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування позикою за межами строку кредитування, а саме за період з 31.10.2021 по 27.01.2022 у розмірі 3 727,36 грн. відсутні.
Щодо нарахованих коштів, як відповідальності за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, яке виникло між сторонами, є грошовим. Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачкою умов договору позики. Інших підстав, що б свідчили про припинення між сторонами грошового зобов'язання, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, позивач має право вимагати від відповідачки сплати 3% річних за період прострочення грошового зобов'язання та інфляційних втрат.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд висновує, що відповідачка ОСОБА_1 порушила умови договору позики № 75194223 від 28.08.2021 року, добровільно заборгованість не сплатила, тому позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідачки на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором позики № 75194223 від 28.08.2021 року в сумі 13 420,82 грн., з яких: 7 276,58 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 6 011,08 грн. - заборгованість за нарахованими процентами (за період з 28.08.2021 по 30.10.2021); 16,74 грн. - нараховані 3% річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України (за період з 27.01.22-23.02.2022); 116,42 грн. - інфляційні збитки за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України (за лютий 2022).
Вирішуючи питання судових витрат, суд керується положенням частини 1 статті 133 ЦПК України, якою передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений позивачем судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 1 895,86 грн. (13420,82х2 422,40/17148,18).
Щодо витрат на правничу допомогу, які позивач визначив у розмірі 9 000 грн. та просить стягнути з відповідачки, суд дійшов таких висновків.
За змістом п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц та від 30.09.2020 року у справі 379/1418/18).
На підтвердження понесених витрат з професійної правничої допомоги позивач надав копію договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року (а.с.58-60); копію прайс-листа на вид послуг АО «Лігал Ассістанс» (а.с.61, 62); копію заявки на надання юридичної допомоги № 121 від 01.11.2024 (а.с.63); копію витягу з Акту № 1 про надання юридичної допомоги від 29.11.2024 (а.с.64).
Проте позивачем не надано доказів сплати позивачем гонорару адвокатові у відповідності до умов п. 4.2. Договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 у розмірі, вказаному в акті № 1 про надання юридичної допомоги від 29.11.2024.
З огляду на викладене, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку про відсутність достатніх доказів для стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу.
Тому у компенсації витрат на правничу допомогу суд відмовляє за необґрунтованості заявлених вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронний цифровий підпис», ст.ст. 16, 204, 207, 516, 517, 536, 625-627, 629, 636, 638, 640, 642, 1048, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263-265, 268, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» суму заборгованості за Договором позики № 75194223 від 28 серпня 2021 року в розмірі 13 420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) гривень 82 копійки, з яких: 7 276,58 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 6 011,08 грн. - заборгованість за нарахованими процентами (за період з 28.08.2021 по 30.10.2021); 16,74 грн. - нараховані 3% річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України (за період з 27.01.2022 по 23.02.2022); 116,42 грн. - інфляційні збитки за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України (за лютий 2022 року).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 1 895 (одна тисяча вісімсот дев'яносто п'ять) гривень 86 копійок.
У стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана ним протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, індекс 01133;
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено та підписано 03 березня 2025 року.
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександр НЕВГАД