Справа № 375/271/25
Провадження № 3/375/315/25
05 березня 2025 року селище Рокитне Білоцерківського району Київської області
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Антипенко В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Голованової В. А.,
захисника Бугаєнка О. Г.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від батальйону №2 полку ПП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
за ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення далі (КУпАП),
19.01.2025 о 00 годині 13 хвилин в с. Насташка по вул. Вишнева,4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAZDA CX 5 реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду у встановленому порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
19.01.2025 о 00 годині 13 хвилин в с. Насташка по вул. Вишнева,4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAZDA CX 5 реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснював шляхом увімкнення проблискового маячку синього та червоного кольору, чим порушив пп. «б» п. 8.9 ПДР та вчинив правопорушення передбачене частиною 1 статті 122-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив, що 19.01.2025 він перебував у гостях у свого товариша ОСОБА_2 . Вирішивши їхати додому ОСОБА_1 попросив свого товариша, аби той відвіз його додому. Під час прямування до дому за ними їхав автомобіль патрульної поліції, але проблискові маячки синого та червоного кольорів вони ввімкнули вже перед самим будинком. Коли ОСОБА_2 заїхав у двір, він повідомив ОСОБА_1 , що перебуває у розшуку, а тому вийшов із автомобіля і сховався у дворі. Своїй тітці ОСОБА_1 сказав, щоб вона не говорила працівникам поліції, що за кермом був ОСОБА_2 .
Щодо кольору свого автомобіля ОСОБА_1 пояснив, що автомобіль чорного кольору, але обтягнутий плівкою, яка змінює колір із чорного на темно-синій.
Захисник вказував на те, що факт переслідування на відеозаписі не зафіксований. Просив допитати свідків події. Крім того, захисник вказував на те, що у працівників поліції не було підстав для зупинки автомобіля, а також матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її племінником. В час з 18 на 19 січня 2025 року їй зателефонував племінник і попросив залишитися йому із товаришем переночувати у неї вдома, на що вона погодилася, і пішла відкривати вхідні ворота. У момент заїзду автомобіля у двір вона помітила, що за кермом сидів ОСОБА_2 , (прізвища вона не пам'ятає), який їй сказав, що у нього проблеми із ТЦК. Одразу ОСОБА_2 пішов за будинок.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що вони разом із ОСОБА_5 товаришують біля двох років. На запитання головуючого, яке прізвище у ОСОБА_5 , свідок відповісти не зміг. Далі свідок пояснив, що вони їхали із дня народження товариша. Після того, як побачив проблискові маячки на автомобілі патрульних поліцейських, хотів утекти від них оскільки боявся попасти до ТЦК. Відразу, коли вони заїхали у двір, він сказав ОСОБА_1 , що ховається від ТЦК. Свідок впевнений, що це почула і ОСОБА_3 .
На запитання головуючого, у якому населеному пункті це відбувалося, свідок правильно не відповів. На питання, якого кольору був автомобіль, на якому він у даний момент їхав, свідок відповів, що автомобіль був темно-синього кольору.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до положення пункту 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються:
протоколом про адміністративне правопорушення;
поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, суддя вирішив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами:
протоколом про адміністративне правопорруення серії ЕПР1 № 224606 від 19.01.2025, відповідно до якого 19.01.2025 о 00 годині 13 хвилин в с. Насташка по вул. Вишнева,4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAZDA CX 5 реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився;
направленням від 19.01.2025 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого виду сп"яніння або пребування під вплмвом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп"яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя;
актом огляду на стан сп"яніня з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до результатів якого огляд проводився у зв"язку з виявленими ознаками: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя;
Факт відмови від проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння зафіксовано відеозаписом із застосуванням нагрудної камери патрульного поліцейського, та записаною копією на СD-диск. Так у файлі clip-2 та clip-3 зафіксовано переслідування працівниками поліції ОСОБА_1 , у файлі clip-0 о 00.20 та 00.25 годині за місцевим часом зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду.
Жодних заперечень під час оформлення вказаних матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висловлював та під час складення протоколу про адміністративне правопорушення - не зазначав.
Наведені вище судом докази є належними та такими, що поза розумним сумнівом доводять наявність події адміністративного правопорушення та вини у його вчиненні, а тому приймаються судом до уваги.
Адміністративним правопорушенням, в розумінні частини першої статті 130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Аналізуючи у сукупності порядок дій працівника поліції під час оформлення матеріалів при виявленні у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та проведення огляду правопорушника на стан сп'яніння, приходжудо висновку, що працівником поліції дотримано процедуру встановлення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, визначену ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
Відповідно до п. 2.5. ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..
Враховуючи викладені обставини та досліджені докази, вважаю, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, тобто, відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 122-2 КУпАП, суддя вирішив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами:
протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 224603 від 19.01.2025, відповідно до якого 19.01.2025 о 00 годині 13 хвилин в с. Насташка по вул. Вишнева,4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAZDA CX 5 реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснював шляхом увімкнення проблискового маячку синього та червоного кольору, чим порушив пп. «б» п. 8.9 ПДР та вчинив правопорушення передбачене частиною 1 статті 122-2 КУпАП.
Факт вчинення адміністративного правопорушення зафіксовано відеозаписом із застосуванням нагрудної камери патрульного поліцейського, та записаною копією на СD-диск. Так у файлі clip-2 та clip-3 зафіксовано переслідування працівниками поліції ОСОБА_1 та вимога зупинитися, зроблена шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольорів. На відеозапису у файлі clip-1 о 00.15 год зафіксовано, як ОСОБА_1 на питання поліцейського: "Чому ви не зупинилися?", відповів: "Не захотів."
Жодних заперечень під час оформлення вказаних матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висловлював та під час складення протоколу про адміністративне правопорушення - не зазначав.
Адміністративним правопорушенням, в розумінні ч. 1 ст.122-2 КУпАП, зокрема, невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до п.2.4 ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Відповідно до пп «б» п. 8.9. ПДР, вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
За таких обставин суддя вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 п. 2.4 ПДР та скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Щодо позиції сторони захисту, суддя зазначає таке.
З матеріалів справи, зокрема із відеозапису, вбачається, що проблискові маячки синього та червоного кольорів було ввімкнено на автомобілі працівників поліції не перед подвір'ям , у який заїхав автомобіль, а заздалегідь до цього. Але водій автомобіля на вимогу працівників поліції не реагував, а продовжив рух далі, заїхав у двір, ворота якого були заздалегідь відчинені.
Щодо факту керування транспортним засобом.
Суддею встановлено, що жодних заперечень щодо керування транспортним засобом ні ОСОБА_1 , ні свідок події, не висловлювали під час складення протоколу про адміністративне правопорушення. Навпаки, ОСОБА_1 стверджував, що він не мав бажання зупинятися на вимогу працівників поліції.
Суддя критично оцінює покази свідка ОСОБА_3 , оскільки вона є родичкою ОСОБА_1 . Крім того, її покази не узгоджуються із матеріалами справи, зокрема, з матеріалів відеозапису, де зафіксовано, що свідок не заперечувала факту керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем.
Суддя критично оцінює покази свідка ОСОБА_4 , який повідомив суду, що товаришує із ОСОБА_5 ( ОСОБА_1 ) більше двох років, натомість ні його прізвища, ні кольору автомобіля, ні назви населеного пункту, де ОСОБА_1 проживає він назвати не зміг.
Щодо причин зупинки
Доводи захисника про те, що у поліцейського були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу, і така зупинка є незаконною, є безпідставними, оскільки предметом доказування є фактичні дані щодо відмови особи від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Крім того, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, і такий обов'язок не впливає на причину зупинки.
Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов'язку виконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані наркотичного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
До того ж, наявність або відсутність законних причин для зупинки транспортного засобу не входять до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, а відтак не підлягають доказуванню у даній справі.
Крім цього, доводи захисника щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не беруться судом до уваги також й у зв'язку з тим, що з огляду на правовий аналіз норм ПДР України, не згода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння, такий обов'язок прямо передбаченийп.2.5 ПДР та не пов'язаний з причиною зупинки транспортного засобу.
Вирішуючи питання про визначення виду і розміру адміністративного стягнення, яке слід застосувати до правопорушника, суддя дійшов до таких висновків.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Найбільш серйозне правопорушення із числа вчинених ОСОБА_1 є правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Отже стягнення має бути накладено у межах санкції цієї частини статті.
Санкцією частини першої статті 130 КУпАП передбачено накладення стягнення на водіїв у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, а на інших осіб у виді штрафу.
Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Враховуючи, що у матеріалах справи наявні відомості про видачу ОСОБА_1 посвідчення водія, суддя дійшов висновку, що він в розумінні пункту 1.10 Правил дорожнього руху України є водієм, та до нього застосовується стягнення у виді позбавлення спеціального права.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП України, суддя не встановив.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 35 КУпАП України, суддею не встановлено.
Враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, наявність даних про те, що ОСОБА_1 має посвідчення на право керування транспортними засобами, суддя вважає, що йому має бути призначене покарання в межах санкції, передбаченої ч.1ст.130 КУпАП України, а саме: у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 280, 283, 284,294 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122-2, частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати донього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф підлягає стягненню на користь держави (рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету:21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Судовий збір підлягає стягненню в дохід держави (рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя В. П. Антипенко
Дата набрання постановою законної сили "____"___________2025 р.
Строк пред'явлення постанови до виконання "____"___________2025 р.