Справа № 372/3163/24
Провадження 1-кп-110/25
ухвала
Іменем України
05 березня 2025 року м.Обухів
Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження №12024111230000648 від 28.03.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Горлівка Донецької області, громадянина України, не працевлаштованого, неодруженого, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
Згідно обвинувальним актом, ОСОБА_4 , 01 лютого 2024 року о 14 год. 13 хв., перебуваючи у приміщені ТОВ "Фора" магазину "Фора", який розташований за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, буд. 6/1, підійшов до торгового прилавку з продовольчими товарами, де у останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, під час воєнного стану ОСОБА_4 01.02.2024 о 14 год. 13 хв., перебуваючи у торгівельному залі магазину "Фора", який розташований за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, буд. 6/1, взяв з полиці станок для бриття марки «Gillete Fusion 5 з 2» вартістю 483,83 грн., після чого поклав вказану річ до внутрішньої кишені своєї куртки та, не розрахувавшись за неї, залишив приміщення магазину розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ТОВ "Фора" майнову шкоду у розмірі 483 гривні 83 копійки.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України КК України.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України № 3886-IX Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів. Законом змінено поняття «вартості вкраденого майна» для визначення кримінальної караності крадіжки, як ознаки складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України, що призвело до часткової декриміналізації умисних діянь, які виражені в умисному викраденні чужого майна. До набрання чинності вказаним Законом, кримінально караною вважалася крадіжка, виходячи з розміру понад 0,2 неоподатковуваного мінімуму, який за нормами адміністративного та кримінального законодавства для кваліфікації злочинів чи правопорушень, встановлювався з суми неоподатковуваного мінімуму на рівні податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга визначена підпунктами 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.
Так, підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. У 2023 році податкова пільга становить 1 342 гривень.
На час розгляду справи мінімальна сума вартості викраденого майна, як ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повинна становити не менше 2684 грн.
Згідно п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
На виконання вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України суд зупинив судовий розгляд з метою запиту згоди обвинуваченого ОСОБА_4 на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння за ст. 185 КК України у розмірі, який перевищував 0,2 неоподатковуваного мінімуму.
Обвинувачений ОСОБА_4 висловив у судовому засіданні чітку згоду на закриття кримінального провадження за та ч. 4 ст. 185 КК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння та подав письмове клгопотання.
Прокурор після висловленої згоди обвинуваченого ОСОБА_4 наполягала на закритті провадження за ч. 4 ст. 185 України на підставі п. 4 -1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Представник потерпілого ТОВ «Фора» у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Передбачені частиною першою статті 5 КК України підстави для закриття кримінальної справи не пов'язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов'язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність (постанова ВС від 09.09.2019 року в справі № 591/6379/16-ц).
Підстав для застосування п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК немає, оскільки на момент вчинення відповідне діяння було кримінально-караним і містило всі ознаки складу інкримінованого кримінального правопорушення, обвинувачений не наполягав на виправдуванні у зв'язку із невинуватістю.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, відсутні.
Керуючись п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд,
Кримінальне провадження №12024111230000648 від 28.03.2024 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, - закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність таких діянь.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Суддя : ОСОБА_1