Справа № 367/2409/25
Провадження №3/367/1020/2025
Іменем України
05 березня 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Одарюк М.П., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Ніжин Чернігівської області, громадянку України, не працюючу, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався
за частиною 1 статті 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №244915 від 23 лютого 2025 року громадянка ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство, чим скоїла правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: 23 лютого 2025 року о 18 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 громадянка ОСОБА_1 вчинила відносно свого чоловіка ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме словесно ображала, принижувала, лаялась нецензурно.
Перевіривши матеріали справи, суддя приходить до висновку про неможливість розгляду даної справи у суді та необхідність повернути вказаний адміністративний матеріал для усунення виявлених недоліків, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення тягне за собою юридичну відповідальність.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
У той же час, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» за № 2229-VIII.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").
Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.
Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №244915 від 23 лютого 2025 року в графі «суть адміністративного правопорушення» не зазначено із врахуванням вимог частини 1 статті 173-2 КУпАП та положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству", настання наслідків психічного насильства останнього стосовно потерпілого.
Також слід зазначити те, що до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 244915 від 23 лютого2025 року не додано доказів на підтвердження завдання шкоди.
Суддя вважає за необхідне роз'яснити особі, яка складала протокол, що визначення завдання шкоди (психологічної, фізичної) зумовляє долучення до протоколу відповідних доказів, які свідчать про отримання шкоди відповідною потерпілою особою.
Так, якщо це психологічна шкода, то має бути довідки/висновки/акти психолога, який зафіксує отримання психологічної шкоди.
Фабула статті 173-2 КУпАП визначає лише можливість притягнення до адміністративної відповідальності особи за умови доведення її об'єктивної сторони - діяння, наслідки та причинно-наслідковий зв'язок. Ненадання доказів наслідків спочатку зумовлює повернення матеріалів на дооформлення та в подальшому закриття провадження у справі, навіть за умови визнання особи своєї провини.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що процедура оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення проведена з порушенням вимог КУпАП, вищезазначені порушення та допущена неповнота при складанні адміністративного матеріалу унеможливлюють повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи, а тому суддя вважає, що необхідно повернути вищезазначений адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_3 на доопрацювання для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 221, 256, 278, 283 КУпАП, суддя
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП повернути до ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області на доопрацювання, для усунення вказаних недоліків.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя М.П. Одарюк