Справа № 367/193/25
Провадження №3/367/362/2025
Іменем України
03 березня 2025 року місто Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О.,
за участі особи, стосовно якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , якому роз'яснено положення статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, вивчивши матеріали, які надійшли з Бучанського районного управління поліції ВП №2 Головного управління НП України в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,-
установив:
до Ірпінського міського суду Київської області надійшла справа про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2025 передана судді Білогруд О.О., призначено до розгляду на 31.01.2025.
Судове засідання 31.01.2025 відкладено на 03.03.2025 у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 , рекомендоване поштове повідомлення про вручення судової повісти, направлене на адресу, зазначену у протоколу, було повернуто до суду без відмітки про причини повернення. У зв'язку з цим через піпдсиму "Електронний суд" суддею сформовано запит щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 , згідно з відповіддю таким місцем є місто Березань, Київської області, куди також направлено судову повістку .
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 02.01.2025 серії ААД № 791327, 02.01.2025 о 00:00 в місті Ірпінь на вулиці Поезії водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на бодікамеру, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), а саме: "пункт 2.5. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Відповідальність за вказане правопорушення передбачено частиною першою статті 130 КУпАП.
У судовому засіданні 03.03.2025 особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 пояснив, що 02.01.2025 ввечері вийшов із нічного клубу, сів за кермо транспортного засобу та проїхав 100 метрів. Факт вживання спиртних напоїв не заперечує, вживав пиво, проте у не значній кількості. Від проходження тесту за допомогою приладу Драгер відмовився, так як, не довіряє технічним засобам, котрі використовують у своїй роботі співробітники поліції. Разом з тим, ОСОБА_1 зазначав, що взагалі не розуміє чому його зупинили, оскільки він тільки від'їхав, був пристебнутий ременем безпеки та всі підсвітки у автомобілі працювали, працівники поліції підійшли до нього, вже коли він ті ремені відстібнув і вийшов з автомобіля, тому вважає, що постанова про притягнення до відповідальності за частиною першою статті 121-3 та частиною п'ятою статті 121, складена інспектором поліції на місці зупинки є незаконною. Додатково повідомив суду, що під час складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення присутнім не був, оскільки закрив транспортний засіб та залишив місце події до початку оформлення вказаного протоколу. Транспортний засіб залишив там де його і зупинили працівники, чому вони відправили його на майданчик для тимчасового затримання йому не зрозуміло, вважає, що на тому місці вона б нікому не заважала. При цьому зазначив, що розкаюється, що сів випившим за кермо транспортного засобу.
Вивчивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до абзацу 2 частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями абзацу 5 частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Положеннями частини першої статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає декілька альтернативних діянь, які є окремими складами цього адміністративного правопорушення, серед яких відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частинами другою, третьою та п'ятою статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Згідно із пунктом 7 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП у сукупності підтверджується дослідженими доказами, саме:
- відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 02.01.2025 серії ААД № 791327;
- наявністю письмового направлення водія ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння;
- актом огляду і тимчасового затримання транспортного засобу;
- відеозаписами з нагрудної камери працівників поліції, які містяться на DVD диску.
Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи згідно зі статтею 280 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що в рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Судом зауважується, що у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Приймаючи це рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Винуватість водія ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доведено обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, матеріали судового провадження, відеозаписом з нагрудної боді-камери полійцейського, поясненнями ОСОБА_1 , а тому суд дійшов висновку про наявність в його діях невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України, за що передбачено адміністративну відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння).
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Враховуючи викладене, а також характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь вини та його ставлення до вчиненого, суддя вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення та завдань Кодексу України про адміністративного правопорушення достатнім буде призначення адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік відповідає вимогам статтей 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 028 гривень. Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 605 гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 у суді повідомив, що підстави, які надають право на пільги щодо сплати судового збору, передбачених Законом України «Про судовий збір», відсутні, тому судовий збір підлягає стягненню з нього на користь держави.
Керуючись статтями 23, 27, 33-35, 40-1, статтями 124, 221, 283 та 284 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, які необхідно сплатити в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік .
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі апеляційного оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом (статті 307 та 308 КУпАП).
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття відповідної постанови.
Суддя О.О. Білогруд