Справа № 367/13022/24
Провадження №3/367/31/2025
Іменем України
27 лютого 2025 року місто Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О.,
за участі особи, стосовно якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 , якому роз'яснено положення статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, та адвоката Харчука О.П,
вивчивши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого механіком в ТОВ «Науково-виробничій компанії «АРМТЕХ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП, -
установив:
у грудні 2024 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшли справи з протоколами (серія ААД №791466 від 09.12.2024, серія ААД №791467 від 09.12.2024) стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024 вказані справи передані для розгляду судді Білогруд О.О.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 09.12.2024 серії ААД № 791466, 09.12.2024 о 00:10 в місті Ірпінь по вулиці Гостомельське шосе 47, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Scenik, номерний знак НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови та ходи. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), а саме: "пункт 2.5. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції". Відповідальність за вказане правопорушення передбачено частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 09.12.2024 серії ААД № 791467, 09.12.2024 о 00:10 в місті Ірпінь по вулиці Гостомельське шосе, будинок 47, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Renault Scenik номерний знак НОМЕР_1 не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку та не впорався з керуванням, здійснив наїзд на перешкоду, а саме на металевий паркан, що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), а саме: "пункт 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним". Відповідальність за вказане правопорушення передбачено статтею 124 КУпАП.
Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Таким чином справи стосовно ОСОБА_1 з протоколами серія ААД № 791466 від 09.12.2024 та серія ААД № 791467 від 09.12.2024 слід об'єднати в одне провадження та розглядати в одному судовому засіданні, присвоївши єдиний унікальний номер №367/13022/24 (провадження №3/367/4424/2024).
У судовому засіданні 23.12.2024 ОСОБА_1 клопотав перед судом про відкладення розгляду справи по суті у зв'язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справ про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП. У зв'язку з чим у судовому засіданні оголошено перерву на строк до 13.01.2025.
13.01.2025 від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю залучення до справи адвоката. У зв'язку з чим розгляд судової справи відкладено на 30.01.2025.
30.01.2025 від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю пошуку захисника. У зв'язку з чим розгляд судової справи відкладено на 19.02.2025.
У судовому засіданні 19.02.2025 особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 пояснив, що 09.12.2024 транспортним засобом не керував, а перебував у салоні автомобіля як пасажир. За кермом перебувала близька йому особа, однак хто саме називати відмовився. Після дорожньо-транспортної пригоди з цією особою вони посварилися, тому ця особа пішла в напрямку автозаправної станції, а він, ОСОБА_1 , залишився біля автомобіля на місці дорожньо-транспортної пригоди. В подальшому приїхали працівники поліції, які почали йому погрожувати, тиснути на нього, звинувачувати в тому, що це він винуватець ДТП. Вважає такі дії працівників поліції незаконними та обурливими, оскільки вони, як представники влади, не повинні були ображати його, звинувачувати, тиснути на нього. Також зазначив, що транспортний засіб належить його брату, фактично автомобіль був йому довірений та наданий в користування, а 09.12.2024 він, ОСОБА_1 , довірив його іншій особі, надавши йому право управляти транспортним засобом. Розуміє відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, знає про обов'язок водія пройти відповідний огляд у разі наявності ознак алкогольного сп'яніння, крім того розуміє, що вчиненим адміністративним правопорушенням пошкоджено майно, однак наполягав на тому, що за кермом не перебував.
У суді представник ОСОБА_1 - адвокат Харчук О.П. підтримав його позицію та пояснення, просив закрити провадження у справах на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП. Звертав увагу, що згідно електронного рапорту в матеріалах справи наряд поліції прибув на місце події 09.12.2024 о 00:27:22. Разом з тим, з наявного відеозапису в матеріалах справи вбачається, що вимога про проходження огляду була висунута о 02:46, тобто поза межами двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, що є порушенням частини четвертої статті 266 КУпАП. Згідно частиною п'ятою статті 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Зазначає, що факт направлення на огляд в лікарню спростовується відеозаписом в матеріалах справи. Крім того, згідно частиною шостою статті 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункту 7 Розділу І Інструкції N? 1452/735). Так, наказом директора Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.01.2022 № 12 затверджено перелік закладів охорони здоров'я в місті Києві, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно вказаного вище наказу проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння за направленням поліцейських забезпечується у наступних підрозділах КНП «КМНКЛ «Соціотерапія»: Відділенні медичних оглядів на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння (вул. П. Запорожця 20, вул. Відпочинку, 18); Наркологічному відділення №1 (провулок Деміївський 5а). Враховуючи місце зупинки транспортного засобу, яке зазначене в протоколі серії ААД N?276089 від 12.09.2024, найближчим закладом охорони здоров'я, якому надано право на проведення медичних оглядів з метою виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння є відділення КНП КМНКЛ «Соціотерапія», яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Відпочинку, 18, оскільки згідно з інформацією, що міститься у навігаційному сервісі «Google maps», відстань від місця зупинки транспортного засобу до вищевказаного закладу охорони здоров'я становить, лише 18.2. км. Однак, всупереч вказаному ОСОБА_1 було направлено для огляду до КНП Вишгородська ЦРЛ відстань до якої 25км, хоча найближчим є КНП КМНКЛ "Соціотерапія" (місто Київ, вулиця Відпочинку, 18) до якої 18,2 км, а тому направлення до ненайближчого закладу охорону охорони здоров'я не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Також захисник зазначив, що матеріали справи, зокрема і відеозапис не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу, а обов'язок збирати докази покаладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статте 225 КУпАП. Згідно з пояснень ОСОБА_1 на відеозаписі він заперечував факт керування та повідомляв, що за кермом була інша особа. З відеозапису вбачається. що інспектор телефонував заявнику і той повідомив, що не бачив хто був за кермом, таким чином, на думку захисника, інспектор виключно на підставі припущень дійшов переконання, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. З відеозапису вбачається, що після того, як ОСОБА_1 заперечив факт керування транспортним засобом та вживання алкоголю, інспектори почали кричати, перебивати його, заважати надавати пояснення стосовно обставин ДТП та виражатися нецензурною лайкою, що свідчить про тиск відносно останнього. Крім того, вимкнули камеру на 10 хвилин, що свідчить про порушення ними пункту 5 Інструкції, зативердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, а тому відеозапис є недопустимим доказом в силу вимог частин 2, 5 ст.266 КУпАП. Вище вказані обставини вказують на неприпустимість притягнення до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.
У судовому засіданні 19.02.2025 оголошено перерву до 27.02.2025.
У судовому засіданні 27.02.2025 ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом, зазначав, що за кермом був не він, а його родич, надати суду відомості щодо особи водія відмовився в порядку, передбаченому статтею 63 Конституції України, ступінь спорідненості повідомити суду не повідомив, не орієнтується у категоріях родинних зав'язків. Разом з тим, повідомив суду, що з особою, котра керувала транспортним засобом, перебуває у поганих відносинах, про відповідальність, передбачену за статтею 124 КУпАП вказаній особі не повідомляв.
У судовому засіданні 27.02.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Харчук О.П. підтримав клопотання подане ним до суду 19.02.2025, просив на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП закрити провадження по справі щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Будь-яких додаткових клопотань від учасників не надходило.
Вивчивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (статті 252 КУпАП).
За змістом частини другої статті 7 КУпАП провадження в справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29.06.2007) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до абзацу 2 частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями абзацу 5 частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Положеннями частини першої статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає декілька альтернативних діянь, які є окремими складами цього адміністративного правопорушення, серед яких відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частинами другою, третьою та п'ятою статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан наркотичного сп'яніння визначена статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Згідно із пунктом 7 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП у сукупності підтверджується дослідженими доказами, саме:
- відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 09.12.2024 серії ААД № 791466;
- електронним рапортом поліції щодо події, яка трапилася 09.12.2024;
- наявністю письмового направлення водія ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння;
- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу;
- відеозаписами з нагрудної камери працівників поліції, які містяться на DVD диску. Так, на відеозаписах під назвою «X700000_00000020241209023358_0022» та «X700000_00000020241209024358_0023» зафіксовано неодноразові відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Факт порушення ОСОБА_1 , як учасником дорожнього руху, правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, підтверджується в своїй сукупності дослідженими доказами, а саме: - відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення: серії ААД №791467, складеного 09.12.2024; - схемою місця ДТП складеною 09.12.2024;
Щодо твердження захисника про невідповідність відтворення часу на відеозаписі, то в протоколах № 791466 та № 791467, складених 09.12.2024 о 00:50 та о 01:10, зазначено, що ОСОБА_1 09.12.2024 о 00:10 вчинив зазначені адміністративні правопорушення. На відеозаписі під назвою «X700000_00000020241209023358_0022», доданого до протоколу зазначено дату 09.12.2024 запис розпочинається коли на відео зафіксовано час 02:33:00. У зв'язку з цим як ОСОБА_1 так і його захисник стверджували, що працівниками поліції порушено порядок огляду водіїв на стан сп'яніння, визначений статтею 266 КУпАП, оскільки не зрозумілим є що відбулося протягом близько двох годин з моменту повідомлення про подію до початку відеофіксації. Водночас суд сприймає таке твердження передчасним, оскільки з електронного рапорту поліції, який долучено до матеріалів справи убачається, що оператором ОСОБА_2 до системи введено відомості про повідомлення на лінію 102, яке надійшло від громадянина ОСОБА_3 , 09.12.2024 о 00:17:13 за дзвінком здійсненим 09.12.2024 о 00:16:01. В подальшому 09.12.2024 о 00:17:28 відправлено завдання патрульному екіпажу, яке прийнято 09.12.2024 о 00:17:39, на місце події екіпаж прибув 09.12.2024 о 00:27:22. Від уповноваженого працівника поліції Перепелиця відмітка про виконання надійшла о 02:18:15, підтверджено виконання 09.12.2024 о 02:19:45 Гурєв, а підтверджено рапортом 09.12.2024 о 02:33:35 Топоренко. Статус події «оброблено» від 09.12.2024 02:33:40, встановив ОСОБА_4 . Клопотань щодо витребування відомостей у поліції щодо невідповідності часу на відеозаписі та електронних рапортах, а також щодо фіксації приїзду бригади швидкої медичної допомоги, яка прибула на місце, що убачається з відеозаписів, від учасників не надходило. Враховуючи позицію ЄСПЛ, висловлену у справі «Гайдашевський проти України» щодо того, що суд не наділений повноваженнями про витребування додаткових доказів, враховуючи, що боді-камера поліцейського є портативним засобом, у якій може здійснюватися корегування дати та часу, а електронна система рапортів поліції є стаціонарною системою з базами даних на відповідних серверах суд приймає доведеною дату та час вчинених адміністративних правопорушень, зафіксованих саме у електронній системі рапортів поліції. Твердження ОСОБА_1 та його захисника щодо невідповідності часу суд сприймає як спосіб скористатися ймовірною технічною невідповідністю боді-камери для уникнення відповідальності.
Щодо твердження про те, що за кермом ОСОБА_1 не перебував, то з долучених до протоколу відеозаписів вбачається, що по приїзді поліцейських на місце дорожньо-транспортної пригоди біля пошкодженого автомобіля ОСОБА_1 перебував сам, він, дійсно, одразу почав повідомляти їм про те, що це не він був за кермом. Працівник поліції здійснив телефонний дзвінок заявнику події щодо уточнення чи бачив він хто був за кермом. При цьому, суд зауважує, що цілком логічним є те, що в темну пору доби на широкому перехресті дороги де навколо не спостерігається житлова забудова чи вуличне освітлення, заявник не помітив хто був за кермом. На відеозаписі не чутно відповідь заявника, однак і поліцейський не говорив, що заявник події не бачив хто був за кермом. Ознак того, що вказане було здійснено, як стверджував захисник, з метою введення в оману ОСОБА_1 , з відеозапису, дослідженого судом не убачається. Крім того, суд також враховує, що подія трапилася в нічний час під час дії комендатської часу, коли громадянам без спеціального дозволу або крайньої необхідності заборонено перебувати на вулиці, навколо пошкодженого автомобіля не було жодної іншої особи крім ОСОБА_1 . Він не повідомляв, що за кермом транспортного засобу був його родич, а на відеозаписі під назвою ««X700000_00000020241209023358_0022» взагалі не зазначав, що за кермом була інша особа, говорив, лише що не він, однак з 0:06:35 почав розповідати працівникам поліції як саме та за яких обставин він здійснював керування, внаслідок чого трапилася ДТП. В подальшому як на відеозаписі «X700000_00000020241209023358_0022» та і на відеозаписі під назвою «X700000_00000020241209024358_0023» ОСОБА_1 розповідає обставини керування, дорожньо-транспортної пригоди, спілкування вільне, без будь-якого примусу, спостерігається, що ОСОБА_1 розуміє наслідки своїх дій, засмучений. Він пред'явив працівникам поліції всі документи на автомобіль, які вони запитували. Водночас, суд зауважує, що ОСОБА_1 маючи посвідчення на керування транспортним засобом, тобто будучи особою яка повинна знати Правила дорожнього руху та неухильно їх дотримуватися, стверджуючи, що він був пасажиром транспортного засобу, який потрапив в ДТП, всупереч пункту 5.4 Правил дорожнього руху (5.4. У разі дорожньо-транспортної пригоди пасажир причетного до пригоди транспортного засобу повинен надати можливу допомогу потерпілим, повідомити про пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції і перебувати на місці до прибуття поліцейських) не виконав вимоги, покладені на нього як пасажира. Відмовляючись у суді повідомити про особу, яка була за кермом транспортного засобу відповідно до статті 63 Конституції України, ОСОБА_1 не повідомив ступінь родинного зв'язку з такою особою. З огляду на вказане, дослідивши всі ці обставини та інші докази у сукупності , суд вважає, що такі пояснення дані ОСОБА_1 з метою уникнення від відповідальності. Тобто сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, крім того, що правопорушення було вчинене ОСОБА_1 і він є винним у їх вчиненні.
Щодо направлення ОСОБА_1 до найближчого медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння, то суд судом враховується, що, дійсно, працівники поліції відповідно вимог Інструкції № 1452/735 повинні були направити його до найближчого. Однак, зазначення у направленні медичного закладу, яке знаходиться далі ніж інший, який розташований ближче, фактично не є визначальним під час встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень і за відсутності інших доказів не винуватості не приймається судом як самостійний доказ відсутності складу правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП.
Щодо тиску стосовно ОСОБА_1 , то відеозапис під назвою «X700000_00000020241209023358_0022» розпочинається з того, що працівники поліції під'їхали до місця дорожньо-транспортної пригоди і біля автомобіля ОСОБА_1 хаотично збирає уламки автомобіля. Працівники поліції, почали на підвищених тонах запитувати що трапилося, хто був за кермом, вживали не нормативну лексику, ОСОБА_1 неодноразово їм відповідав не нормативною лексикою. Така поведінка працівників поліції може свідчити про невідповідність вимогам нормативно-правових актів щодо їх дій під час виконання службових обов'язків, однак з 0:06:35 ОСОБА_1 почав розповідати працівникам поліції як саме та за яких обставин він здійснював керування транспортним засобом, яким чином трапилася ДТП, спілкування вільне, ознак будь-якого тиску, примусу не було, один до одного вони вже звертаються дещо приязно.
Судом зауважується, що у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Приймаючи це рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Винуватість водія ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доведено обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.01.2024, поясненнями ОСОБА_1 , відеозаписами, а тому суд дійшов висновку про наявність в його діях невиконання вимог підпункту а пункту 2.5 та 12.1 ПДР України, за що передбачено адміністративну відповідальність за статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин, оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суддя приходить до висновку, що дії правопорушника слід кваліфікувати за статтею 124 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна і тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року та за частиною першою статті 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом враховується, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, вчинене у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, є грубим правопорушенням, тобто дії, вчинені ОСОБА_1 складають суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожнього руху та несуть загрозу для його учасників.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, та обставин, що обтяжують покарання, - не встановлено.
Враховуючи викладене, а також характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, особу порушника, ступінь вини та його ставлення до вчиненого, суддя вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення та завдань Кодексу України про адміністративного правопорушення достатнім буде призначення адміністративного стягнення, з урахуванням положень статті 36 КУпАП, у виді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, передбаченому санкцією частини першої статті 130 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 028 гривень. Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 605 гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 у суді повідомив, що підстави, які надають право на пільги щодо сплати судового збору, передбачених Законом України «Про судовий збір», відсутні, тому судовий збір підлягає стягненню з нього на користь держави.
Керуючись статтями 23, 27, 33-35, 40-1, статтями 124, 221, 283 та 284 КУпАП, суддя
постановив:
справи про адміністративні правопорушення №367/13022/24 (провадження №3/3674424/2024), №367/13023/24 (провадження №3/367/4425/2024) об'єднати в одне провадження, присвоївши єдиний унікальний номер № 367/13022/24.
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік .
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі апеляційного оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом (статті 307 та 308 КУпАП).
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття відповідної постанови.
Суддя О.О. Білогруд