Справа № 357/2311/25
3/357/1590/25
04.03.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної у Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, охоронець «Будмаркет», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РКНОПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 20.02.2025 надійшли адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 130 КУпАП розглядаються у п'ятнадцятиденний строк.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Гр. ОСОБА_1 з'явився в судове засідання разом із захисником Конновою Н.І. В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, роз'яснено права та обов'язки та надано можливість надати пояснення.
Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, суддя встановила наступне.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями абз. 5 частини 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Підпунктом «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У п. 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).
Згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пунктом 6 (розділ І) Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) встановлено, що Огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7, розділ І Інструкції).
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення: 01.02.2025 о 23 год 00 хв в м. Узин, вул. Гоголя, 20 водій ОСОБА_1 15.09.1976, керував транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на засвідчення стану алкогольного сп'яніння на місті зупинки та у найближчому медичному закладі водій категорично відмовився, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП України (протокол серії ЕПР1 № 236314 від 02.02.2025).
У матеріалах справи також міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Рокитнянська багатопрофільна лікарня», де зазначено, що огляд не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 .
Також складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що такий огляд не проводився, у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 .
В судовому засіданні гр. ОСОБА_1 пояснив, що вживав в той день алкогольні напої однак автівкою в такому стані не керував, а лише вийшов взяти сигарети та вирішив покурити в машині. Додав, що автомобіль не був заведений.
Захисник Коннова Н.І. подала клопотання про закриття провадження, оскільки відсутній факт керування транспортним засобом, що виключає склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши адміністративні матеріали, оглянувши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які додані до матеріалів справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності суддя дійшла таких висновків.
З рапорту поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській обл. ДПП Казьміренка Д.С. вбачається, що вони на підставі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» зупинили транспортний засіб VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_2 . Далі під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі на що останній категорично відмовився.
Однак, при досліджені відео з бодікамер поліцейських від 02.02.2025 долучених до матеріалів справи, встановлено, що відеозапис починається з моменту, коли поліцейські виходять із службового авто та підходять до автомобіля VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_2 , який перебуває в нерухомому стані з відкритими водійськими дверцятами. Під час спілкування поліцейські виявили ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував пройти відповідний медичний огляд на стан сп'яніння. Однак після пропозиції пройти огляд гр. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, оскільки не заперечував, що вживав алкогольні напої та неодноразово наголошував, що не збирався керувати автомобілем в такому стані та просто курив в машині.
При цьому на користь версії ОСОБА_1 вказує також той факт, що місцем можливого вчинення адміністративного правопорушення зазначений сусідній з місцем проживання особи будинок.
Так, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Факт керування автомобілем може бути доведений: показаннями потерпілих або свідків правопорушення; фотознімками, відеозаписами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Абзацем 2 ст. 251 КУпАП визначено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Однак працівниками поліції не представлено будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом при зазначених в протоколах обставинах. Матеріалами справи про адміністративне правопорушення жодним чином не спростовуються доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо того, що він просто перебував у транспортному засобі, що не рухався.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
З огляду на зазначені положення та диспозиції статті 130 КУпАП, в цій ситуації ОСОБА_1 неможливо визнати водієм, оскільки з відео неможливо встановити факт керування транспортним засобом.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, зміст викладених обставин адміністративного правопорушення у протоколі не узгоджується із сукупністю інших доказів по справі, які були предметом перевірки під час судового засідання.
Будь-які інші докази, які б об'єктивно підтверджували те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в зазначений в протоколі час та в зазначеному місці у справі відсутні.
З урахуванням вказаного, якщо в матеріалах адміністративної справи відсутні належні та допустимі докази керування транспортним засобом особою, що притягається до адміністративної відповідальності, це само по собі унеможливлює притягнення особи до відповідальності, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП.
В силу дії принципу презумпції невинуватості, який має конституційне закріплення, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
При цьому суддя наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 236314 від 02.02.2025 містять розбіжності з обставинами вчинення адміністративного правопорушення, які встановлені суддею в процесі розгляду справи. Зокрема зазначені в протоколах про адміністративне правопорушення обставини не знайшли свого беззаперечного підтвердження, відтак обґрунтовані сумніви, що виникли у цій справі відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, тлумачаться на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 33, 130, 247, 256, 283, 284 КУпАП України, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОксана ВОЗНЮК