Справа № 191/944/25
Провадження № 1-кп/191/41/25
04 березня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12025046390000023 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню освіту, являється ФОП-ом, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
ОСОБА_3 28.01.2025 року приблизно о 16 годині 20 хвилин (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося) знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , де в ОСОБА_3 виник словесний конфлікт з ОСОБА_4 , у результаті чого в ОСОБА_3 раптово виник прямий злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Далі, того ж дня, 28.01.2025 року, у раніше зазначений час, перебуваючи в приміщені за вищевказаною адресою ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що шляхом завдання ударів по тілу людини будуть спричинені тілесні ушкодження, передбачаючи такі наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, перебуваючи на відстані витягнутої руки від ОСОБА_4 обличчям до обличчя, своєю лівою рукою розігнутою в лікті та зжатою в кулак наніс один удар в область щелепи справа ОСОБА_4 .
У результаті своїх умисних протиправних дій ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді вогнищевого крововиливу у слизову оболонку нижньої губи справа, що за своїм характером відповідно до п.2.3.5 Правил визначення ступеню тяжкості тілесних пошкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17 січня 1995 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Прокурор звернувся до суду із обвинувальним актом щодо вчинення кримінального проступку, в якому міститься клопотання про розгляд обвинувального акту в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні.
Згідно із письмовою заявою обвинуваченого ОСОБА_3 , складеної в присутності захисника ОСОБА_6 , обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненому, погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження (з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини) та погодився з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні. Добровільність вказаної заяви він підтвердив.
Також до обвинувального акту долучена заява потерпілого ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку.
Враховуючи те, що обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорюють встановлені органом досудового розслідування обставини, суд вважає за можливе провести розгляд обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні в порядку ст.382 КПК України без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження та без фіксування за допомогою технічних засобів в порядку, визначеному ч.4 ст.107 КПК України.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, пом'якшуючу його покарання обставину.
Так, згідно із матеріалами кримінального провадження ОСОБА_3 являється ФОП-ом, в реєстрі наркологічних та психічних хворих КНП «Синельниківської ЦМЛ» СМР» не перебуває, раніше не судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.
На підставі викладеного та враховуючи ту обставину, що обвинувачений являється ФОП-ом, суд вважає, що йому необхідно призначити покарання у межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу.
На думку суду, таке покарання буде достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого та зможе запобігти вчиненню ним інших кримінальних правопорушень.
Долю речових доказів необхідно вирішити згідно ст.100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов у межах кримінального провадження не заявлявся.
Керуючись ст. 369-371, 373-374, 381, 382 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Залишити в матеріалах кримінального провадження оптичний диск МАР627СР08110818 з відеозаписом, що визнаний речовим доказом.
Копію вироку негайно направити учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду з урахуванням обмежень, визначених ч. 1 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1