Справа № 206/1102/25
Провадження № 2/206/1118/25
04.03.2025 року м. Дніпро
Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Плінська А.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Євгенія Олександрівна про встановлення факту родинних відносин та належності реєстраційних номерів облікових карток платників податку, та визнання права власності в порядку спадкування за законом ,
Подана до суду позивачем ОСОБА_1 вищевказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.
Статтею 175 ЦПК України визначено, що саме у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, і саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Тобто визначення кола відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.
Отже законодавець поклав саме на позивача обов'язок визначати відповідача у справі.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів відповідачі відмовились на користь позивача від прийняття тієї спадщини на яку, той претендує.
У пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз'яснено, що у спорах про визнання права власності на спадкове майно належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді справи в суді вважається, що сторони є належними.
Належними сторонами в цивільній справі є особи, відносно яких є дані про те, що вони можуть бути суб'єктами спірних матеріальних правовідносин. Належний позивач - особа, якій належить право вимоги; належний відповідач - особа, котра повинна відповідати за позовом.
Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб'єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача. Під час прийому позовної заяви до розгляду, на основі норм матеріального права, суд визначає чи є сторони належними. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду. Відповідно, позивач і відповідач визнаються належними сторонами, якщо є припущення вважати, що вони є носіями спірного права або охоронюваного законом інтересу.
Від належного суб'єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності, при цьому саме позивач несе ризик заявлення вимог до неналежного кола відповідачів, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Отже, з урахуванням зазначених обставин, позовна заява відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням позивачам строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Євгенія Олександрівна про встановлення факту родинних відносин та належності реєстраційних номерів облікових карток платників податку, та визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали, з додержанням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України.
У разі невиконання ухвали в зазначений термін, позов вважається не поданим та повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Плінська